Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 19, 2017

Помічник на висоті

Автор:

|

Травень 31, 2012

|

Рубрика:

Помічник  на висоті

У промисловості під час подолання наслідків катастроф, а також для фото- й відеозйомок дедалі частіше використовують безпілотні літальні апарати. Безпілотники відкривають абсолютно нові можливості: оснащені тепловізорами, ці апарати завдовжки від 50 до 150 см можуть допомогти знайти пошкодження на фотовольтажних установках, обстежити вітряні електростанції або мости. Кінооператори використовують їх для зйомок сенсаційних кадрів, а поліція — для контролю за масовими діями.

Ще кілька років тому перевагами такої техніки користувалися тільки військові. А міні-гелікоптерам справді є чим похвалитися. Зазвичай вони мають не один, а аж чотири, а то й вісім, пропелерів, що робить їхній політ дуже стабільним. Отже, при керуванні не потрібно вдаватися до якихось украй складних маневрів. Коштують такі безпілотні диво-машини від 15 тис. до 40 тис. EUR.

Але безпілотним гвинтокрилам можна довірити не тільки фото- й відео­зйомку в повітрі. Науковці з Вищої технічної школи в Цюріху працюють над створенням летючих роботів, які завдяки вмонтованому комп’ютеру будуть літати цілком самостійно — без дистанційного управління.

На Ганноверському ярмарку науковці й студенти із Цюріха вже продемонстрували, на що здатні їхні творіння. Наприклад, можна було побачити, як роботи-гелікоптери, озброєні ракетками, грають у теніс. Спеціальні камери фіксують об’єкт, що летить, комп’ютер розраховує траєкторію польоту й силу удару для відбиття м’ячика. Інші моделі демонструють, як вони можуть танцювати під музику або, скажімо, складати з кубиків вежі. Один зі студентів на очах у здивованої публіки схопив робота й підкинув з усієї сили в повітря — чотири пропелери коротко загули, і квадрокоптер завис під стелею павільйону.

Така демонстрація нагадує гру, але за всім цим криються неабиякі досягнення в розвитку обчислювальної техніки, пояснює Фабіан Мюллер. 26-річний студент щойно завершив свою маґістерську роботу, яку присвятив саме безпілотним літальним апаратам. «Головний виклик полягає в тому, аби роботи стабільно трималися в повітрі, — розповідає Фабіан. — Важливо також розробити кон­трольні алгоритми, щоби гелікоптери виконували саме те, що хоче людина, тобто літали за певним маршрутом, здійснювали складні маневри й знову приземлялися, коли ми цього бажаємо».

Напрошується висновок, що такі летючі роботи особливо можуть придатися під час подолання наслідків катастроф. Щоправда, винятком і надалі залишаються атомні аварії на кшталт тих, які сталися в Чорнобилі або Фукусімі. Річ у тім, що радіація шкодить не лише людині, а й електроніці. Енерґетично потужне випромінювання є проблемою для чутливих сенсорів і мікросхем: воно здатне видаляти інформацію з пам’яті й таким чином зробити робота недієздатним. Отже, ученим ще є над чим працювати.

Андрій Підкуймуха

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...