Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 15, 2019

Війни майбутнього вестимуть роботи-вбивці

Автор:

|

Березень 21, 2013

|

Рубрика:

Війни майбутнього вестимуть роботи-вбивці

Війни зі застосуванням безпілотних літальних апаратів (БПЛА) уже стали реальністю. Нещодавно американські ВПС продемонстрували БПЛА X-47B, що формою нагадує наконечник стріли, який здатен виконати бойове завдання без будь-якої участі людини. Уже давно існують ракетні системи типу «Патріот», котрі розпізнають і ведуть ціль в автоматичному режимі. Залишилося зробити лише кілька кроків до створення повністю автономного бойового робота, що візьме на себе багато функцій людини й повністю змінить наші уявлення про сучасну війну.

У лабораторії Інституту технології в Атланті (штат Джорджія), Генрик Крістенсен випробовує прототип робота, призначеного для виявлення повстанців, котрі діють партизанськими методами. Дослідження проф. Крістенсена й очолюваної ним групи інженерів фінансуються відомою оборонною корпорацією BAE. Мета проекту — створення робота, здатного здійснити дослідження місцевості, на якій ховається супротивник, нанести на мапу можливі місця його зосередження та зібрати іншу інформацію, що допоможе людям у розробці бойових планів.
Ці роботи не несуть озброєння, їхньою метою є збір розвідувальної інформації. Однак у фаховій літературі активно обговорюється можливість створення бойових роботів, які поводитимуться, як сарана або інші комахи. Вони здатні об’єднуватися у величезний рій у разі появи ворога й атакувати його, подібно до того, як мурахи нападають на свою жертву. Кожен такий пристрій може оснащуватися невеликою боєголовкою або використовувати кінетичну енергію удару.
Піт Сінгер, фахівець із військових технологій майбутнього в Інституті Брукінгса у Вашинґтоні, вважає, що поява на полі бою бойових роботів порушує фундаментальні питання. «Час від часу в історії бойової техніки настає момент, коли з’являється щось, що призводить до повної зміни ситуації, — розповідає він. — Наприклад, так було з порохом, так було з кулеметом, атомною бомбою, комп’ютером. І бойові роботи можуть стати такою революційною технологією».
«Це означає, що з їх появою зміниться все — починаючи з тактики, застосовуваної на полі бою, до організації військ, не кажучи вже про питання політики, етики та права», — вважає експерт.
Джоді Вільямс, американка, яка отримала 1997 року Нобелівську премію миру за організацію кампанії на користь заборони протипіхотних мін, переконана, що автономні бойові системи, що розробляються зараз, із часом перетворяться на смертельно небезпечну зброю. Вона наголошує, що такі нейтральні терміни, як «автономні бойові системи», є оманливими й від них потрібно відмовитися. «Ми воліємо називати їх роботами-вбивцями, тому що саме в цьому полягає їхнє завдання. Коли я вперше почула про них, то жахнулася від думки, що люди можуть створювати машини, єдиною метою яких є вбивство», — каже нобелівський лауреат.
Але ось Рональд Аркін із Інституту технології в Атланті дотримується іншого погляду. Він є автором концепції бойової системи, керованої так званим етичним контролером. Цей робот запрограмований таким чином, що буде зобов’язаний додержуватися принципів міжнародного права та правил ведення бойових дій. «Усі здіймають руки до неба й обурюються — роботи-вбивці, роботи-лиходії, — каже науковець. — Але зараз жорстокість чинять люди на полі бою. Вони є незмінним супутником усіх війн від початку історії».
Проф. Аркін стверджує, що саме технічні засоби дозволять знизити кількість втрат серед мирного населення, що опинилося в зоні бойових дій. Він не є лобістом військової промисловості, та, вочевидь, багато роздумував над цими питаннями. Існує також інший аспект дебатів, який здатен вплинути на майбутнє програм із розробки бойових роботів.
Річ у тім, що, хоча США належать до лідерів у цій галузі, така ситуація, як наголошує д-р Сінгер, не може тривати вічно. «Крім США існує ще 76 країн, які володіють програмами з розробки бойових роботів, — зазначає вчений. — Уже зараз можна купити за кількасот доларів безпілотний апарат, який два роки тому був засекречений. Ідеться про технології, що поширюються в глобальних масштабах, причому вельми швидко».
Прикладом цього є практика застосування безпілотних апаратів, котрі використовуються для точкових ударів по вибраних заздалегідь мішенях, у тому числі й людях. Такі ліквідації бойових командирів чи повстанських лідерів спричинюють дебати в пресі та суспільстві. Із поширенням бойових роботів ці дебати неминуче перейдуть у сферу етичних принципів їх застосування. Джоді Вільямс готується розгорнути міжнародну кампанію з накладення заборони на розробку бойових роботів. «Якщо дослідження, розробка та застосування таких машин триватимуть, обличчя війни зміниться страхітливим чином», — запевняє вона.
Рональд Аркін не згоден із такою оцінкою. За його словами, запровадження такої заборони без оцінки того, чи можуть бойові роботи знизити втрати серед цивільного населення, ігнорує інтереси тих, хто стає жертвою війн за участю людини.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...