Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 16, 2018

Пристрій для вимірювання мікотоксинів

Автор:

|

Січень 25, 2018

|

Рубрика:

Пристрій для вимірювання мікотоксинів

У Києві група розробників працює над пристроєм BIOsens, який має визначати кількість мікотоксинів у продуктах. У команду входять одразу кілька науковців та аспірантів — біохіміки, фізики, електронники, програміст та юрист. «Річ у тім, що зараз «фуд секьюріті» — світовий тренд. До 2050 року буде близько 10 млрд людей і зараз світова спільнота дуже занепокоєна, як нагодувати ці 10 млрд і як нагодувати справді безпечною їжею», — розповідає Андрій Карп’юк, один із розробників.
Парубок прихав до Києва з Надвірної, вчився в Аграрному університеті, потім об’єднав команду над однією ідеєю, а місяць тому про нього написав Financial Times. Він увійшов у перелік сотні новаторів минулого року.
«Мікотоксини — це пліснява, брудна вода і холод. Психдиспансер під Одесою шокував умовами життя для понад 400 жінок продукти життєдіяльності грибів. Це пліснява, але коли ви бачите її, то буде вже пізно. Ви можете відправити семпли в лабораторію і дізнатися за п’ять днів, а можете в майбутньому використати наш прилад і дізнатися», — додав п. Карп’юк.
Мікотоксини небезпечні тим, що не викликають отруєння одразу, а назбируються і можуть призвести, наприклад, до раку печінки. У світі мікотоксини вважають украй небезпечними речовинами і шукають способів протидії їм. Українські хлопці виявилися в тренді, тому зараз робота відбувається за кількома напрямками.
3D-принтер друкує частини пристрою, зокрема, і тестер. Над тест-смужками працюють у лабораторній установці, де перевіряють різницю показників під різним світлом та у різній вологості. Це ідеальні умови для плісняви й її отрути. Мільйони людей навіть не здогадуються, що самі себе доводять до страшного майбутнього діагнозу.
Тому в «Київській політехніці» вирішили поринути в роботу і допомагають у напиленні на тест-смужки алюмінію у вакуумі. Під час тестуванні на смужки вперше нанесли мікотоксин і тестер миттєво на них зреагував. Спеціальна програма одразу показує результати на звичайному телефоні.
Та наразі це — лише лабораторні експерименти у закритих і стерильних умовах. Смужки ще занадто дорогі для загального вжитку, адже одна обходиться приблизно у 10 USD. Аби приладом могли користуватися масово, потрібно здешевити все у рази і вийти за межі лабораторії в звичайну продуктову крамницю. «Ми зараз працюємо над новими технологіями, я не готовий їх розкривати, які зможуть здешевити виробництво до 100 разів», — розповів Андрій Карп’юк.
Загалом на проект за приблизним розрахунками потрібно ще 200 тис. USD і ще трохи часу. Сума ніби й немала, але виглядає дрібницею порівняно з попитом на такий прилад і прибутками. Загалом на наших очах народжується незвичайна річ — як велику науку помістити в маленьке пуделко, здатне врятувати життя.

Галина Сергєєва, ТСН

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...