Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Як усупереч спротиву Уляна Супрун реформує українську медицину

Автор:

|

Липень 06, 2017

|

Рубрика:

Як усупереч спротиву Уляна Супрун реформує українську медицину

Худорлява жінка середніх років в окулярах і чорному светрику сидить за великим столом і незворушно слухає, як солідні та доглянуті люди по черзі розпікають її. Нарешті, їй надають слово і вимагають відповісти на звинувачення. Та чемно відповідає, що не планувала брати участь у прес-конференції, встає і йде. Це Уляна Супрун, виконувач обов’язки міністра охорони здоров’я.
«Можливо, вони хороші люди, але це ж не професія», — відгукується про команду д-ра Супрун Олег Мусій, народний депутат і колишній міністр охорони здоров’я. Антагонізм Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) і профільного комітету Верховної Ради України (ВРУ) давно досяг апогею — кожне засідання перетворюється на фарс.
На словах депутати і МОЗ виступають за одну і ту ж концепцію реформи медицини: геть фінансування лікарняних ліжок, жебрацькі зарплати лікарів і корупцію. Але з осені 2014-го через комітет пройшли всього чотири законопроекти, які стали законами, а більше десяти були поховані.
Незважаючи на війну всіх проти всіх в медицині, Уляна Супрун рухає реформу швидше за попередніх Олега Мусія й Олександра Квіташвілі. Адже на кону не питання чиїхось політичних амбіцій, а тривалість і якість життя мільйонів українців, котрі середньому живуть на десять років менше, ніж люди на 1,5 тис. км на захід від України.

Підкилимні ігри
У грудні 2014 року Арсеній Яценюк формував уряд після парламентських виборів. У цей час Олександр Квіташвілі, колишній міністр охорони здоров’я Грузії, закінчував роботу над стратегією реформи української медицини. Його п. Яценюк і захотів бачити на посаді міністра охорони здоров’я, виявилося, що надарма. Олександр Квіташвілі, котрий залишився жити в Києві після відходу з посади, і зараз готовий довго розповідати про те, що потрібно поміняти в українській медицині, але чого ж не поміняв?
Екс-міністр невтішно відгукується про Ольги Богомолець, главу профільного парламентського комітету. Наприкінці грудня 2014-го п. Квіташвілі представив концепцію реформи медицини. Через три тижні Богомолець розповіла про свою програму «25 кроків до щастя». З п. Мусієм стосунки в нього також не склалися. Просувати свою реформу в комітеті Олександру Квіташвілі було неможливо.

Залізна Уляна
Уляна Супрун переїхала з Америки в Україну з чоловіком Марком напередодні Революції гідності. До цього вона багато років працювала рентгенологом, була віце-президентом нью-йоркської жіночої клініки Medical Imaging of Manhattan. «В Україні ми планували перевидавати українські книг англійською, але Майдан змінив наші плани», — розповідає д-р Супрун. До того, як стати міністром у серпні 2016-го, вона займалася цивільним проектом «Захист патріотів».
В Уляни Супрун, котра очолює МОЗ із серпня 2016-го, ефективність набагато вища, ніж у п. Квіташвілі. Навесні парламент прийняв законопроект про автономізацію медустанов. Аби проштовхнути цей документ через ВРУ, МОЗ пішов на хитрість: відмовився від обов’язкової автономізації лікарень і погодився на авторство Ольги Богомолець.
У міністерстві та медичному співтоваристві д-ру Супрун доводиться несолодко. «Документи в МОЗ або дуже повільно проходять департаменти, або зовсім «губляться», — розповідає вона. — Приблизно третина працівників МОЗ займаються саботажем».
Зазвичай реформа медицини йде непросто в усіх країнах. Ось основні страхи на цю тему.

Страх 1: на лікарів забракне грошей
Лікарі побоюються, що в ході реформи лікарні закриють, а їх виженуть на вулицю. Насправді ж МОЗ не планує економити на медперсонал: розпоряджатися грошима будуть самі лікарі в результаті автономізації медустанов. Рішення про чиємусь звільнення буде приймати головний лікар, а про закриття якийсь лікарні або її перепрофілювання — місцева влада.
А чи вистачить у бюджеті грошей на оплату послуг лікарів? У МОЗ кажуть, що сімейні лікарі будуть отримувати по 210 грн на рік за ведення одного пацієнта. Депутат Богомолець не в захваті від цієї суми. «Неможливо за 210 грн на рік забезпечити пацієнту якісну медичну допомогу і кваліфікованого лікаря», — переконана вона.
Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я, передбачає, що процес нормування тарифів займе до трьох років. За його словами, МОЗ хотів би вийти на дохід сімейних лікарів у розмірі 10 тис. грн, а гастроентерологів та ендокринологів — 20-25 тис. грн.
Ключове питання — чи вистачить нових зарплат, щоб лікарі підтримали реформу? Вікторія Тимошевська, директор програми «Громадське здоров’я» фонду «Відродження», не впевнена, що українські лікарі з ентузіазмом поставляться до зарплат, запропонованих МОЗ. «Лікарі заробляють більше за рахунок неформальних платежів пацієнтів, фармвиробників і приватних лабораторій», — вважає вона.
«Я впевнений, що багато лікарів погодяться нехай на менший, але чесний дохід — коли можна просто лікувати людей в нормальних умовах, а не збирати готівку по пацієнтах», — каже натомість Олексій Шершнєв, директор приватної клініки «Ілая».

Страх 2: пацієнти будуть за все платити
Якщо українську медицину реформують, вона буде частково схожа на британську або канадську — багато послуг безкоштовні, але частину доведеться оплачувати з власної кишені або за рахунок страховки. Якою буде ця частина, МОЗ не каже. Депутата Мусія це не влаштовує. «А якщо держава буде гарантувати тільки 10 % від вартості видалення апендициту? Й операція коштує, наприклад, 10 тис. грн? Тоді пацієнтам доведеться доплачувати 9 тис. грн?» — запитує він.
Однак п. Мусій або неуважно прочитав план реформи, або маніпулює. Видалення апендициту в більшості випадків — екстрена операція, яка входить у гарантований пакет послуг.

Страх 3: на всіх лікарів не вистачить
Медицина за принципом Великої Британії або Канади — це великі черги до лікарів. Ірина Дорошенко, колишня громадянка України, а тепер мешканка Торонто — не в захваті від канадської медицини: до сімейних лікарів не потрапити, і вони часто не хочуть посилати пацієнтів до фахівців, котрі завантажені ще більше.
А нещодавно п. Дорошенко побувала в одній із київських державних лікарень. Її думка про канадську медицину різко змінилося. «Я готова чекати скільки завгодно прийому у канадського лікаря, аби більше не потрапляти в пекло української медицини», — згадує вона.
Олег Петренко, заступник генерального директора приватної клініки «Ісіда», запевняє, що черги до лікарів —повальне явище по всьому світу. Медицина — дороге задоволення для будь-якої держави, і лікарів часто не вистачає, щоб задовольнити всі потреби населення.

Страх 4: вибрати сімейного лікаря не можна
За словами д-ра Супрун, якщо хтось не запишеться до 1 липня ц. р. до сімейного лікаря — нічого не станеться. Вибрати лікаря або поміняти можна буде і пізніше. Нова система оплати медичних послуг буде існувати паралельно зі старою. Лікарні та поліклініки продовжать отримувати субвенцію з державного та місцевого бюджетів, а лікарі сімейної медицини, котрі уклали контракти з пацієнтами, отримають оплату своїх послуг за новою схемою. Повністю на оплату за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» українська охорона здоров’я перейде аж із 2019 року.

eHealth
Але поки що пацієнтам і лікарям ніде реєструватися — немає системи eHealth. Її запуск — один із етапів реформи разом із запуском нового типу фінансування первинної медицини і Національної служби здоров’я. Їх потрібно реалізувати цього року.
МОЗ працює над кожною з цих складових реформи, але процес йде повільно, і критиків знаходиться чимало. Юрій Бугай, один із колишніх координаторів напрямку електронних закупівель у Міністерстві економіки обговорював eHealth із Уляною Супрун і цивільними активістами ще в серпні 2016-го. І лише в квітні ц. р. МОЗ представив демо-версію майбутньої платформи.
Розробити електронну платформу і впровадити її — це півбіди. Без протоколів лікування, яких дотримуватимуться лікарі, якість української медицини залишиться на теперішньому рівні.

Як затвердити протоколи
Безвідповідальне ставлення лікарів до пацієнтів — поширена історія в Україні. Боротися з цим д-р Супрун планує просто: змусити лікарів дотримуватися протоколів лікування. Але й тут у МОЗ є чимало критиків.
Наприкінці 2016-го МОЗ дозволив українським лікарям використовувати європейські, американські та канадські протоколи, чим викликав шквал критики експертів, навіть тих, хто займається розробкою українських протоколів на основі західних посібників.
Уляна Супрун не розуміє, навіщо Україні свої протоколи, якщо є західні, які можна просто перекласти українською. «Люди всюди хворіють однаково», — вважає вона.
Україна багато років жила без протоколів, але тепер вони знадобляться не тільки для того, щоб уберегти українців від недобросовісних лікарів. Оплата роботи медиків тепер буде залежати від того, наскільки вони дотримуються протоколів. Лікарям, котрі призначають зайві ліки або дослідження, просто не заплатять.

***
За даними Держкомстату України, півстоліття тому середня тривалість життя українців була 71 рік — на три роки менше, ніж у тодішніх США. Минуло 50 років, людство винайшло ядерно-магнітний томограф і зайнялося генною інженерією, а фармакологія зазнала кілька революцій. Середня очікувана тривалість життя в Європі та США зросла на десять років. А в Україні лише нещодавно вийшли на показник тривалості життя кінця 1960-х. А влітку 2017-го депутати ВРУ продовжують з піною у рота сперечатися, залишати радянську систему, чи дати шанс системі охорони здоров’я, поширеній у всьому цивілізованому світі.

Олена Шкарпова, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...