Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

Верховна Рада остаточно затвердила медичну реформу

Автор:

|

Жовтень 26, 2017

|

Рубрика:

Верховна Рада остаточно затвердила медичну реформу

«Уже з наступного року українська медицина почне змінюватися. Ми нарешті зможемо повернути гідність лікарям і пацієнтам у системі охорони здоров’я. Це лише перший, але вирішальний крок у великих системних перетвореннях. Ми разом стояли на Майдані за зміни, тепер продовжуємо їх упроваджувати завдяки реальним реформам. Це наше з вами продовження Революції гідності в українській медицині», — так емоційно відреагувала Уляна Супрун, виконувач обов’язки міністра охорони здоров’я, на затверджений Верховною Радою (ВРУ) в другому читанні закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів».

Страхування без внесків
Його обговорення почалося ще в червні ц. р. З того моменту до тексту було запропоновано 893 поправки, більшість із яких, щоправда, народні депутати не підтримали. Отже, з 1 січня 2018-го медичні послуги в Україні де-юре надаватимуть на страховій основі, але де-факто жодних додаткових відрахувань українці не робитимуть.
Завдяки реформі буде створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що фактично виконуватиме роль страховика. Гроші на покриття видатків надходитимуть до цієї фінансової організації з державного бюджету. Фактично ті податки, які сплачують громадяни України, і будуть своєрідними «страховими внесками», що підуть на їхнє медичне обслуговування. За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), 2016 року кожен українець сплатив на медицину через податки в середньому 1764 грн.
Наступного ж року на фінансування медичних держгарантій до бюджету буде закладено щонайменше 5 % валового внутрішнього продукту (ВВП). Зазначимо, що за оцінками Світового банку, зараз витрати на медицину в Україні складають 3,5 % ВВП, а тривалість життя, що є визначальним показником рівня охорони здоров’я, одна з найнижчих у світі — 104-те місце серед 183 країн.
Автори реформи переконують, що вона необхідна, аби принципово змінити фінансування медицини. Щороку десятки мільярдів бюджетних гривень (2017-го на охорону здоров’я передбачено майже 70 млрд) йдуть, в основному, на зарплати, оплату комунальних послуг, поточне утримання медичної інфраструктури, тому в підсумку пацієнтові дістаються копійки.
Якщо раніше держава просто утримувала медичні заклади, то тепер бюджетні кошти йтимуть на закупівлю у медичних закладів їхніх послуг. Йдеться про визнану в світі модель: «гроші ходять за пацієнтом». Причому держава платитиме за послуги не лише державним і комунальним, але й приватним медичним закладам. За задумом авторів реформи, це має змусити медичні заклади змагатися за пацієнтів, позбавить необхідності фінансування лікарень, які не мають навантаження, на яке вони розраховані, а також дасть свободу лікарям, що зможуть надавати власні послуги як приватні підприємці.
«Нарешті в основу державного фінансування поставлено пацієнта, а не утримання інфраструктури чи ліжко-місць, як це відбувалося до цього за радянською системою. Кошти держбюджету надходитимуть на конкретно надані медичні послуги, а не розпорошуватимуться різними рівнями бюджету і будуть використовуватися чітко за призначенням», — переконує Ірина Сисоєнко, заступник голови комітету ВРУ з питань охорони здоров’я.

Менше бюрократії
Крім цього, НСЗУ забезпечуватиме функціонування електронної системи е-Health. У перспективі вона має дати можливість українцям легко та швидко отримувати медичну інформацію, а лікарям — правильно ставити діагноз із урахуванням цілісної картини здоров’я, адже система об’єднуватиме всю медичну історію пацієнта. Таким чином відпаде потреба в паперових медичних картах і друкованих довідках, що часто губляться.
«Ключова роль електронної системи охорони здоров’я — прозорість процесу витрачання коштів на первинній ланці медицини. НСЗУ на основі інформації е-Health здійснюватиме виплати лікарям або медичним установам відповідно до кількості пацієнтів, котрим вони надаватимуть послуги», — розповів Юрій Бугай, керівник проектного офісу е-Health.

370 грн на рік за одного пацієнта
Причому ніхто не каже про «безкоштовне» лікування: цілком офіційно буде зафіксована частка, яку покриватиме НСЗУ, і «співоплата з боку громадянина» за конкретну послугу або ліки. Щоправда, це не стосуватиметься невідкладної, первинної та паліативної допомоги, яка буде компенсуватися державою в повному обсязі. Це означає, що всі звернення до сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів, термінові операції, медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, а також догляд і знеболювання для важко та смертельно хворих залишатимуться безкоштовними.
Натомість так званий державний гарантований пакет щорічно формуватиметься урядом і затверджуватиметься ВРУ. У МОЗ запевняють: перелік послуг буде єдиним по всій країні, і вони обраховуватимуться за єдиною тарифною сіткою, незалежно від місця надання послуги. Це означає, що жодна лікарня не зможе заявити, що її послуги дорожчі, ніж у сусідній, тому громадянин має платити більше.
За словами Олександра Ябчанки, менеджера медичної групи «Реанімаційного пакету реформ», це зовсім новий для України механізм фінансування, коли держава не обіцяє все і безкоштовно, а лише підтримує з державного бюджету гарантований пакет медичної допомоги, і цей гарантований пакет закуповує у надавачів медичних послуг.
МОЗ зробило відповідні розрахунки — держава платитиме сімейним лікарям 370 грн на рік за одного пацієнта (безвідносно до того, ходить від на прийом чи ні). Але при цьому є обов’язкова умова: скасовується практика, коли сімейних лікарів просто «прикріпляли» до певного району, відтепер пацієнт матиме право сам обрати медика, але мусить зафіксувати це письмовим контрактом. Ось за кількістю «законтрактованих» і нараховуватиметься зарплата. Зараз орієнтовна кількість пацієнтів на одного лікаря — 1,5 тис. осіб у місті та 1,2 тис. осіб на селі. Таким чином успішний сімейний лікар зможе отримувати 21-25 тис. грн на місяць.

«Гірше просто нема куди!»
Щоправда, й критиків реформи вистачає. Павло Сілковський, лікар-анестезіолог із Рівного, у коментарі Бі-бі-сі-Україна заявив: «Через запровадження єдиних тарифів за медпослуги по всій Україні може виникнути дисбаланс, коли популярні лікарні в обласних центрах стануть переповненими, а менш обладнані медустанови в районах пустуватимуть».
Економісти наголошують на подальшій централізації фінансування медичної галузі. «Замість того, щоб дати простір приватній ініціативі, реформа МОЗ лише посилює роль держави в галузі. Реформа не передбачає появи нових гравців — приватних страхових компаній, по-справжньому автономних лікарень і поліклінік», — стверджують у Центрі Бендукідзе.
Але п. Супрун непохитна. «Люди думають, що після реформи щось може погіршитися. Ні! Ми вже на самісінькому дні. Гірше просто нема куди!», — заявила вона в інтерв’ю censor.net.ua.

Ігор Берчак

До теми
Для більшості українців лікування обходиться дуже дорого. Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи «Рейтинґ». 47 % українців вважають, що за останні два роки якість медичних послуг у державних закладах погіршилася, лише 10 % побачили покращення. На думку 34 % опитаних, якість медицини в Україні залишилась на тому ж рівні, що й два роки тому. Понад 70 % українців довіряє порадам щодо лікування, отриманим від родичів або друзів. На другому місці за «компетентністю» в українців — лікарі швидкої допомоги (68 %). 66 % опитаних довіряють кваліфікованим медсестрам, 65 % — фармацевтам та аптекарям. А сімейні лікарі опинилися лише на п’ятому місці за рівнем довіри — 63 %. Цікаво, що частина українців довіряє порадам щодо лікування від священиків (31%) і навіть екстрасенсів (15 %). Не надто висока довіра до сімейних лікарів не викликає подиву, адже 42 % українців навіть не знають, хто є їхнім сімейним лікарем! Вартість лікування в Україні опитані оцінили як дуже високу. 61 % українців відповіли, що лікування обходиться для їхніх родин «дуже дорого», а для 28 % — «дорого». Цікаво, що найбільше людей, для котрих лікування обходиться дорого або дуже дорого, проживає на півдні країни — 92 %. І саме там у пацієнтів найчастіше вимагали хабарі — у чверті випадків.
Що ж до платної медицини — то в більшості українці до неї готові. 73 % опитаних погодилися б офіційно оплачувати частину медичних послуг у державних закладах. 17 % — проти такого нововведення. Однак, якщо говорити про суми, які готові віддавати українці на лікування, тут думки розходяться. 20 % опитаних готові оплачувати не більше п’ятої частки вартості лікування, а 17 % — не більше третини.

About Author

Meest-Online

Loading...