Верховна Рада остаточно затвердила медичну реформу
«Уже з наступного року українська медицина почне змінюватися. Ми нарешті зможемо повернути гідність лікарям і пацієнтам у системі охорони здоров’я. Це лише перший, але вирішальний крок у великих системних перетвореннях. Ми разом стояли на Майдані за зміни, тепер продовжуємо їх упроваджувати завдяки реальним реформам. Це наше з вами продовження Революції гідності в українській медицині», — так емоційно відреагувала Уляна Супрун, виконувач обов’язки міністра охорони здоров’я, на затверджений Верховною Радою (ВРУ) в другому читанні закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів».
Страхування без внесків
Його обговорення почалося ще в червні ц. р. З того моменту до тексту було запропоновано 893 поправки, більшість із яких, щоправда, народні депутати не підтримали. Отже, з 1 січня 2018-го медичні послуги в Україні де-юре надаватимуть на страховій основі, але де-факто жодних додаткових відрахувань українці не робитимуть.
Завдяки реформі буде створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що фактично виконуватиме роль страховика. Гроші на покриття видатків надходитимуть до цієї фінансової організації з державного бюджету. Фактично ті податки, які сплачують громадяни України, і будуть своєрідними «страховими внесками», що підуть на їхнє медичне обслуговування. За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ), 2016 року кожен українець сплатив на медицину через податки в середньому 1764 грн.
Наступного ж року на фінансування медичних держгарантій до бюджету буде закладено щонайменше 5 % валового внутрішнього продукту (ВВП). Зазначимо, що за оцінками Світового банку, зараз витрати на медицину в Україні складають 3,5 % ВВП, а тривалість життя, що є визначальним показником рівня охорони здоров’я, одна з найнижчих у світі — 104-те місце серед 183 країн.
Автори реформи переконують, що вона необхідна, аби принципово змінити фінансування медицини. Щороку десятки мільярдів бюджетних гривень (2017-го на охорону здоров’я передбачено майже 70 млрд) йдуть, в основному, на зарплати, оплату комунальних послуг, поточне утримання медичної інфраструктури, тому в підсумку пацієнтові дістаються копійки.
Якщо раніше держава просто утримувала медичні заклади, то тепер бюджетні кошти йтимуть на закупівлю у медичних закладів їхніх послуг. Йдеться про визнану в світі модель: «гроші ходять за пацієнтом». Причому держава платитиме за послуги не лише державним і комунальним, але й приватним медичним закладам. За задумом авторів реформи, це має змусити медичні заклади змагатися за пацієнтів, позбавить необхідності фінансування лікарень, які не мають навантаження, на яке вони розраховані, а також дасть свободу лікарям, що зможуть надавати власні послуги як приватні підприємці.
«Нарешті в основу державного фінансування поставлено пацієнта, а не утримання інфраструктури чи ліжко-місць, як це відбувалося до цього за радянською системою. Кошти держбюджету надходитимуть на конкретно надані медичні послуги, а не розпорошуватимуться різними рівнями бюджету і будуть використовуватися чітко за призначенням», — переконує Ірина Сисоєнко, заступник голови комітету ВРУ з питань охорони здоров’я.
Менше бюрократії
Крім цього, НСЗУ забезпечуватиме функціонування електронної системи е-Health. У перспективі вона має дати можливість українцям легко та швидко отримувати медичну інформацію, а лікарям — правильно ставити діагноз із урахуванням цілісної картини здоров’я, адже система об’єднуватиме всю медичну історію пацієнта. Таким чином відпаде потреба в паперових медичних картах і друкованих довідках, що часто губляться.
«Ключова роль електронної системи охорони здоров’я — прозорість процесу витрачання коштів на первинній ланці медицини. НСЗУ на основі інформації е-Health здійснюватиме виплати лікарям або медичним установам відповідно до кількості пацієнтів, котрим вони надаватимуть послуги», — розповів Юрій Бугай, керівник проектного офісу е-Health.
370 грн на рік за одного пацієнта
Причому ніхто не каже про «безкоштовне» лікування: цілком офіційно буде зафіксована частка, яку покриватиме НСЗУ, і «співоплата з боку громадянина» за конкретну послугу або ліки. Щоправда, це не стосуватиметься невідкладної, первинної та паліативної допомоги, яка буде компенсуватися державою в повному обсязі. Це означає, що всі звернення до сімейних лікарів, педіатрів і терапевтів, термінові операції, медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, а також догляд і знеболювання для важко та смертельно хворих залишатимуться безкоштовними.
Натомість так званий державний гарантований пакет щорічно формуватиметься урядом і затверджуватиметься ВРУ. У МОЗ запевняють: перелік послуг буде єдиним по всій країні, і вони обраховуватимуться за єдиною тарифною сіткою, незалежно від місця надання послуги. Це означає, що жодна лікарня не зможе заявити, що її послуги дорожчі, ніж у сусідній, тому громадянин має платити більше.
За словами Олександра Ябчанки, менеджера медичної групи «Реанімаційного пакету реформ», це зовсім новий для України механізм фінансування, коли держава не обіцяє все і безкоштовно, а лише підтримує з державного бюджету гарантований пакет медичної допомоги, і цей гарантований пакет закуповує у надавачів медичних послуг.
МОЗ зробило відповідні розрахунки — держава платитиме сімейним лікарям 370 грн на рік за одного пацієнта (безвідносно до того, ходить від на прийом чи ні). Але при цьому є обов’язкова умова: скасовується практика, коли сімейних лікарів просто «прикріпляли» до певного району, відтепер пацієнт матиме право сам обрати медика, але мусить зафіксувати це письмовим контрактом. Ось за кількістю «законтрактованих» і нараховуватиметься зарплата. Зараз орієнтовна кількість пацієнтів на одного лікаря — 1,5 тис. осіб у місті та 1,2 тис. осіб на селі. Таким чином успішний сімейний лікар зможе отримувати 21-25 тис. грн на місяць.
«Гірше просто нема куди!»
Щоправда, й критиків реформи вистачає. Павло Сілковський, лікар-анестезіолог із Рівного, у коментарі Бі-бі-сі-Україна заявив: «Через запровадження єдиних тарифів за медпослуги по всій Україні може виникнути дисбаланс, коли популярні лікарні в обласних центрах стануть переповненими, а менш обладнані медустанови в районах пустуватимуть».
Економісти наголошують на подальшій централізації фінансування медичної галузі. «Замість того, щоб дати простір приватній ініціативі, реформа МОЗ лише посилює роль держави в галузі. Реформа не передбачає появи нових гравців — приватних страхових компаній, по-справжньому автономних лікарень і поліклінік», — стверджують у Центрі Бендукідзе.
Але п. Супрун непохитна. «Люди думають, що після реформи щось може погіршитися. Ні! Ми вже на самісінькому дні. Гірше просто нема куди!», — заявила вона в інтерв’ю censor.net.ua.
Ігор Берчак
До теми
Для більшості українців лікування обходиться дуже дорого. Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи «Рейтинґ». 47 % українців вважають, що за останні два роки якість медичних послуг у державних закладах погіршилася, лише 10 % побачили покращення. На думку 34 % опитаних, якість медицини в Україні залишилась на тому ж рівні, що й два роки тому. Понад 70 % українців довіряє порадам щодо лікування, отриманим від родичів або друзів. На другому місці за «компетентністю» в українців — лікарі швидкої допомоги (68 %). 66 % опитаних довіряють кваліфікованим медсестрам, 65 % — фармацевтам та аптекарям. А сімейні лікарі опинилися лише на п’ятому місці за рівнем довіри — 63 %. Цікаво, що частина українців довіряє порадам щодо лікування від священиків (31%) і навіть екстрасенсів (15 %). Не надто висока довіра до сімейних лікарів не викликає подиву, адже 42 % українців навіть не знають, хто є їхнім сімейним лікарем! Вартість лікування в Україні опитані оцінили як дуже високу. 61 % українців відповіли, що лікування обходиться для їхніх родин «дуже дорого», а для 28 % — «дорого». Цікаво, що найбільше людей, для котрих лікування обходиться дорого або дуже дорого, проживає на півдні країни — 92 %. І саме там у пацієнтів найчастіше вимагали хабарі — у чверті випадків.
Що ж до платної медицини — то в більшості українці до неї готові. 73 % опитаних погодилися б офіційно оплачувати частину медичних послуг у державних закладах. 17 % — проти такого нововведення. Однак, якщо говорити про суми, які готові віддавати українці на лікування, тут думки розходяться. 20 % опитаних готові оплачувати не більше п’ятої частки вартості лікування, а 17 % — не більше третини.
Кобзар Валерій Харченко просить допомоги
Звернення кобзаря, волонтера, патріота України Валерія Харченка до всКобзар Валерій Харченко просить допомоги
APPELL von Kobsaspieler, Freiwilliger, Patriot der Ukraine Valeriy KhaЧому ніхто не знає про князя, котрий розбив перший наступ на Київ московитів?
Минуле якого не знаємо. Чому українська історія є витвором сусідськихПутін продовжує бавитися в «морський бій»
*** В небі чистім високім сяє золотом Сонце, Над Дніпром синьооким від