Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 15, 2017

В Україні розпочали кардинальну реформу сфери охорони здоров’я

Автор:

|

Червень 15, 2017

|

Рубрика:

В Україні розпочали кардинальну реформу сфери охорони здоров’я

Минулого тижня Верховна Рада (ВРУ) нарешті дала старт давно очікуваній, але дуже суперечливій медичній реформі. Довкола підготовленого урядом законопроекту «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» вирували шалені пристрасті, прихильники називали його мало не «медичною революцією», противники — спробою влади створити нову «бюджетну годувальницю» для розкрадання коштів. Урешті-решт за документ проголосували. Щоправда, лише в першому читанні, тож суперечок попереду ще чимало.

Одні пологи раз на десять днів
Головна ідея змін, підготовлених командою Уляни Супрун, виконувачкою обов’язки міністра охорони здоров’я, — відмова від адміністративного керування фінансуванням медицини та перехід на визнану в світі модель: «гроші ходять за пацієнтом».
Ні для кого не є таємницею, що українська «безкоштовна медицина» — брехня. Безкоштовно може отримати хіба консультацію сімейного лікаря чи виписати рецепт від застуди в сільському фельдшерсько-акушерському пункті. Будь-яка операція, тривале лікування в стаціонарі, стоматологічна допомога влітає пацієнтам у копієчку.
Щороку десятки мільярдів бюджетних гривень (2017-го на охорону здоров’я передбачено майже 70 млрд) йдуть, в основному, на зарплати, оплату комунальних послуг, поточне утримання медичної інфраструктури, тому в підсумку пацієнтові дістаються копійки.
Причому дуже часто витрати необґрунтовані. Прес-служба Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) подає приклад. У місті Славутич (Київська область) ще за часів СРСР було збудовано лікарню з розрахунку на 100 тис. населення, водночас зараз у місті реально мешкає лише 25 тис. осіб. Там досі є велике пологове відділення, де один лікар приймає пологи раз на десять днів. Але на кошти платників податків утримують та опалюють всі шість великих корпусів лікарні.
Ще один приклад. В амбулаторії села Несвоя Чернівецької області, крім одного лікаря та двох медсестер, працює ще дев’ятеро працівників — сторожі, кочегари, бухгалтер, методист, водій та інші, котрі отримують зарплату від держави. «Ці неефективно витрачені кошти могли б бути виплачені лікарям або витрачені на матеріали для надання реальних послуг за страховими випадками», — наголошують у МОЗ.

Платитимуть і держава, і пацієнт
Автори реформи пропонують створити в Україні нову інституцію — Національну службу здоров’я (НСЗУ), яка буде посередником між державою, надавачами послуг (тобто, медичними закладами й лікарями) та громадянами. Головна ідея — розділити повноваження: розробка політики здоров’я залишається в компетенції МОЗ, а реалізація цієї політики перейде до НСЗУ. За словами п. Супрун, це буде «сильний національний закупівельник», який від імені людей оплачуватиме медичні послуги, надані за міжнародним протоколами. І якщо ці послуги надали неякісно, або з пацієнта вимагають додаткову оплату, то клініка залишиться без контракту зі НСЗУ. «Це дуже важливо, бо зараз МОЗ і фінансує, і перевіряє, і контролює, й інформує», — наголосила в. о. міністра.
У разі реалізації реформи, пацієнти зможуть розраховувати на «державний пакет», що означає гарантовану державою оплату певного обсягу медичних послуг. У пакеті обіцяють прописати повний перелік захворювань і методів лікування, а також єдині для всіх тарифи.
Причому ніхто не каже про «безкоштовне» лікування: цілком офіційно буде зафіксована частка, яку покриватиме Національна служба здоров’я, і «співоплата з боку громадянина» за конкретну послугу або ліки. Це не стосуватиметься невідкладної, первинної та паліативної допомоги, яка буде компенсуватися державою повністю. Важливо, наголошують у МОЗ, що і тарифи, які оплачує НСЗУ, і тарифи співоплати будуть однаковими для всіх, офіційними та відомими заздалегідь. Це означає, що жодна лікарня не зможе заявити, що її послуги дорожчі, ніж у сусідній, тому громадянин має платити більше.
За словами Олександра Ябчанки, менеджера медичної групи «Реанімаційний пакет реформ», це зовсім новий для України механізм фінансування, коли держава не обіцяє все і безкоштовно, а лише підтримує з державного кошту гарантований пакет медичної допомоги, і цей гарантований пакет закуповує у надавачів медичних послуг.
На думку експерта, таким чином у медицині має з’явитися конкуренція. Адже кожен медзаклад отримуватиме кошти з бюджету лише за конкретних пацієнтів і за надані конкретні послуги. Підхід цілком бізнесовий: чим більше клієнтів — тим більше грошей (власне це і є принцип «гроші ходять за пацієнтом»). З цією метою медзакладам дозволять перейти на нову форму господарювання — некомерційних підприємств, що належать громадам (зараз більшість поліклінік і лікарень є комунальними підприємствами з чітко визначеним річним обсягом фінансування з бюджетів різних рівнів).

Ціна за голову
Наразі конкретних розрахунків, що і скільки коштуватиме, МОЗ не надало, але всі розцінки будуть абсолютно однаковими для всіх медзакладів. Більше-менш відомо, скільки зароблятимуть сімейні лікарі — по 210 грн на рік за кожного закріпленого пацієнта (безвідносно до того, ходить від на прийом чи ні). Але при цьому є обов’язкова умова: скасовується практика, коли сімейних лікарів просто «прикріпляли» до певного району, відтепер пацієнт матиме право сам обрати медика, але мусить зафіксувати це письмовим контрактом. Ось за кількістю «законтрактованих» і нараховуватиметься зарплата. Зараз орієнтовна кількість пацієнтів на одного лікаря — 1,5 тис. осіб у місті та 1,2 тис. осіб на селі. Таким чином успішний сімейний лікар зможе отримувати близько 21-25 тис. грн на місяць.
Критики медреформи наголошують на «бронебійному» аргументі: відтепер українцям доведеться платити за лікування! Прихильники заперечують: за теперішнього стану справ пацієнт платить двічі. Перший раз — коли сплачує податки, з яких потім і фінансується галузь, а вдруге — коли дає гроші конкретному лікарю за «безкоштовну» допомогу. В МОЗ полічили, що 2016 року кожен українець через податки сплатив на медицину в середньому 4 580 грн.

«Гірше просто нема куди!»
Зазначимо, що проект реформи, незважаючи на голосування в першому читанні, зазнав нищівної критики. Не будемо цитувати обурення політиків, для яких головне — критика влади. Проте чимало претензій висловлюють й фахівці. Ольга Богомолець, голова Комітету з охорони здоров’я ВРУ (цей комітет, до речі, чомусь так і не залучили до обговорення законопроекту) вважає, що команда МОЗ не змогла чітко пояснити, яку саме модель медичного обслуговування пропонують Україні.
Павло Сілковський, лікар-анестезіолог із Рівного, у коментарі Бі-бі-сі-Україна заявив: «Через запровадження єдиних тарифів за медпослуги по всій Україні може виникнути дисбаланс, коли популярні лікарні в обласних центрах стануть переповненими, а менш обладнані медустанови в районах пустуватимуть».
Економісти наголошують на подальшій централізації фінансування медичної галузі. «Замість того, щоб дати простір приватній ініціативі, реформа МОЗ тільки посилює роль держави в галузі. Реформа не передбачає появи нових гравців — приватних страхових компаній, по-справжньому автономних лікарень і поліклінік», — стверджують у Центрі Бендукідзе.
Зрештою, й самі автори реформи погоджуються, що запропонований проект ще дуже «сирий». Проте, на їхню думку, потрібно принаймні зробити перший крок. «Люди думають, що після реформи щось може погіршитися. Ні! Ми вже на самісінькому дні. Гірше просто нема куди!», — заявила в інтерв’ю censor.net.ua Уляна Супрун.
«Депутати пропонують залишити всі кошти під керуванням корупційної вертикалі медичних чиновників і не вводити жодних легальних співоплат, бо в нас же «безоплатна медична допомога»! Може, ви бачите цю безоплатну допомогу? Бачу, на яких автівках по всій країні їздять медичні чиновники зі зарплатнею в 6 тис. грн», — додала вона у соцмережах.

Ігор Берчак

До теми
47 % українців вважають, що за останній рік якість надання послуг у державних медичних закладах погіршилася. Третина переконана, що вона залишилася на тому ж рівні, що й раніше. Такими є дані соціологічної групи «Рейтинґ». Торік результати аналогічного опитування були ще менш обнадійливими: 55 % респондентів зазначили, що послуги стали гіршими, 27 % — що їхня якість не змінилася. При цьому цього року лише 8 % учасників опитування висловили переконання, що обслуговування в державних лікарнях стало кращим, тоді як 2016-го покращення послуг відзначали 12 %. Загалом визнання важливості дій МОЗ серед населення в більшості вікових категорій ледь сягає половини. Найвище воно серед людей віком від 36 до 50 років — 51 %. Найнижче — серед молоді 18-25 років — 40 %. Загалом в Україні дії МОЗ схвалюють 49 % опитаних.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...