Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 18, 2020

У тілі людини знайшли мікропластик

Автор:

|

Вересень 17, 2020

|

Рубрика:

У тілі людини знайшли мікропластик

Учені вперше знайшли мікропластик у тканинах органів людини. Раніше Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявляла, що як великі, так і найдрібніші частинки пластику, проходять через організм людини, не затримуючись у ньому, тому не завдають йому шкоди. Мікропластик — це будь-який шматок полімеру розміром менше 5 мм. Найчастіше він утворюється в результаті стирання великих фрагментів матеріалу, викинутих у навколишнє середовище. Пластик не піддається біологічному розщепленню. Замість цього під впливом природи він розпадається на дрібніші частини і, врешті-решт, опиняється всюди: в морі, в льодах Арктики, в горах.
Забруднення навколишнього середовища пластиком є глобальним, фрагменти створених людиною полімерів можна знайти майже в будь-якому місці на планеті, а також у харчових продуктах та питній воді. Дослідники з’ясували, що за один рік середньостатистичний американець разом із їжею з’їдає 39-52 тис. частинок. За даними Всесвітнього фонду дикої природи, щотижня ми з’їдаємо майже 5 г полімерів (вага кредитної картки).
Відомо також, що частинки пластику є в атмосфері, тому кількість потрапляння в організм людини частинок полімеру буде приблизно вдвічі більшою.
«Токсикологи мало знають про його справжній вплив, — запевняє Бернхард Верлі, хімік Швейцарської вищої технічної школи Цюріха (Швейцарія). — Але не думаю, що мікропластик небезпечний для нас. Він стійкий до шлункової кислоти, тобто не розчиняється, коли проходить нашим травним трактом».
У серпні 2019 року ВООЗ випустила велику доповідь про вплив мікроскопічних фрагментів пластику на здоров’я людини. Фахівці дійшли висновку, що доказів небезпеки мікропластику для людей немає. «Немає абсолютно ніяких сумнівів у тому, що мікропластик міститься в питній воді, а також у джерелах, із яких беруть питну воду, приміром, у ґрунтових водах. Коли ми говоримо про потенційні ризики, мова йде про інертні частинки. Пластик не вступає в хімічну реакцію, проникаючи в тіло, і не завдає шкоди органам і тканинам», — заявив Брюс Гордон, працівник ВООЗ.
Та в березні ц. р. група вчених із Китаю і США опублікувала дослідження, яке засвідчило, що волокна мікропластику викликають у риби японська медака пошкодження зябер і аневризми, хоча й збільшують кількість ікри у самок.
Інша міжнародна група дослідників виявила, що мікропластик здатен проникати в ґрунт і може призвести до зменшення кількості хробаків і мікроартропод, які там мешкають. Мікроартроподи — одна з груп ґрунтових безхребетних, які беруть активну участь в деструкції органічної речовини.
У серпні ц. р. фахівці з Аризонського державного університету розробили технологію, за допомогою якої частки мікро- та нанопластику вдалося виявити в органах людини. Щоб перевірити свою методику, вони взяли 47 зразків людських легенів, печінки, селезінки та нирок із банку тканин, створеного для вивчення нейродегенеративних захворювань. Частинки виявили в кожному зразку.
Вчені, чия робота буде представлена на засіданні Американського хімічного товариства, заявили, що їхня метода дозволить іншим дослідникам визначати рівні забруднення людських органів в усьому світі. З’являється можливість визначати десятки типів пластику, в т. ч. поліетилентерефталат (ПЕТ), який використовують у пластикових пляшках для напоїв, і поліетилен, який використовують у пластикових пакетах.
Також американські вчені знайшли бісфенол А (хімічна речовина, що використовується для виробництва пластмас) у всіх 47 зразках. «У нас немає в думках виглядати панікерами, але нас турбує те, що матеріали, які не розкладаються, присутні всюди, можуть проникати та накопичуватися в тканинах людини, і ми не знаємо можливих наслідків для здоров’я людини», — поділився Варун Келкар, один із дослідників.
За його словами, епідеміологічні дослідження для оцінки показників здоров’я людини ще попереду. Науковці розраховують дізнатися про потенційні ризики для здоров’я людей, якщо такі є. Згідно з даними ООН, загалом у світі виробили понад 9 млрд т пластику. Це приблизно по одній тонні на людину.
Пандемія цю ситуацію тільки погіршила. Експерти Environmental Science and Technology полічили, що крім звичайного сміття, через пандемію коронавірусу людство щомісяця викидає 129 млрд медичних масок для обличчя і 65 млрд рукавичок, які також виробляють із полімерів.

About Author

Meest-Online