Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 21, 2020

Хто ж лікуватиме українців?

Автор:

|

Вересень 04, 2020

|

Рубрика:

Хто ж лікуватиме українців?
Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України

Існує кілька основних галузей діяльності, без яких життя у будь-якому суспільстві не можна уявити: освіта, правозахист, і, звісно, медицина. Особливо у час, коли весь світ охопила пандемія Covid-19. Вірус став своєрідною перевіркою держав на готовність до кризових ситуацій. Згадаймо, як у пік захворюваності Італія запрошувала до себе на роботу медиків з усього світу. Аби тільки приїхали, щоб було кому рятувати життя людей.
В Україні ситуація нічим не краща. Зі слів Максима Степанова, міністра охорони здоров’я, в Україні є близько 5 тис. вакантних лікарських посад, а медичні університети мають недобір студентів. «За результатами вступної кампанії 2019 року заклади освіти, підпорядковані Міністерству охорони здоров’я (МОЗ), не виконали плану набору на навчання на майже 1 тис. місць. Неукомплектованими залишаються близько 5 тис. лікарських посад. Найбільша проблема зі спеціальностями медико-профілактичного профілю: бракує інфекціоністів, епідеміологів, вірусологів. Є також проблема з педіатрами», — наголосив він.

Де немає медиків
Медики погоджуються, що значна кількість лікарських вакансій існувала завжди. Але більшість із них не у великих містах, а у селах, де молоді фахівці працювати прагнуть, адже перспективи розвитку там майже немає. «У Львові ситуація відрізняється. Тут є недобір молодшого медичного персоналу, зокрема, санітарів і медсестер. Кажучи відверто, їхня заробітна плата низька, хоча робота не найлегша. Ця проблема є й у нашій лікарні», — розповідає Гнат Герич, завідувач Першого хірургічного відділення Львівської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Про брак молодшого медичного персоналу зазначає і Богдан Мальований, заступник директора дитячої лікарні ОХМАТДИТ із хірургічної частини. Каже, що переважно вони обирають роботу у приватних клініках, де зарплата іноді вдвічі вища. «Мені подобається приклад Польщі, де є лікарська самоврядна організація, куди вступають усі лікарі, котрі закінчили медичний університет. Залежно від своїх успіхів у навчанні вони отримують роботу: що вищі бали, то краща вакансія тобі дістанеться. Однак є інша мотивація. Польський «інтерн» має дуже високу зарплатню, тому навіть початківець може дозволити собі винайняти якусь невеличку хатинку у місті. Так вони долають ще одну проблему — трудову міґрацію», — наголошує Олег Дуда, голова Українського лікарського товариства у Львові.

Чи багато охочих?
Як зазначив Максим Степанов, лікарська професія стала непопулярною. Про це свідчить недобір на навчання у медичні університети країни. Роман Фафула, відповідальний секретар приймальної комісії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, каже, що упродовж останніх двох років кількість поданих заяв залишається на приблизно одному рівні. Зокрема, 2019-го університет зареєстрував 4 тис. заявок від вступників.
«Якщо говорити про найпопулярніші спеціальності, то абітурієнти обирають або стоматологію, або медицину. Найменша кількість заявок — на педіатрію. Це традиційно впродовж кількох останніх років. Частина тих, хто подали заявку на педіатрію та навіть пройшли на державну форму навчання, все одно не подають документи. Моніторивши ситуацію, бачив статтю про топ-10 спеціальностей, які обирають абітурієнти, — журналістика, право, економіка та туризм. Втім не було медицини, що для дивно. Чому так? Мабуть, через довгий термін навчання і в подальшому низькі зарплати», — пояснює п. Фафула.
Натомість міністр Степанов акцентує на високій якості підготовки майбутніх лікарів. Каже, що зараз тривають розмови про те, як зробити так, аби медична освіта України відповідала найкращим світовим та європейським критеріям.
Також відомо, що МОЗ запропонувало знизити прохідний бал на підсумкових іспитах «Крок» для студентів-медиків. Також ішлося про зниження мінімального балу зовнішнього незалежного оцінювання для вступу у медуніверситети за напрямком «педіатрія» та «медико-профілактична справа» до 130, що є «трійкою». Роман Фафула зазначає, що з одного боку 150-бальний поріг відсіює дуже багато потенційних студентів і зменшує кількість студентів-контрактників, а з іншого — підвищує якісний склад академічних груп. Чи знизять «поріг» для вступу у медичні університети, наразі невідомо.

Наталка Попадинець, «Львівська пошта»

Коментар експерта
Олег Дуда, голова Українського лікарського товариства у Львові:
— Чи будуть зараз абітурієнти поступати у медичні навчальні заклади? Хтозна, адже навіть у Європі кажуть про те, що через коронавірус кількість вступників зменшиться. Всі зрозуміли, що насправді робота небезпечна. Щодо вступної кампанії в Україні, то впродовж двох останніх років вже є тенденція спаду зацікавленості лікарською справою. Водночас бачимо, що багато українських вступників обирають навчання за кордоном. Здебільшого, вони вже не повертаються. Лікарська міґрація — окрема тема. На щастя, у нас вона не дуже гостра. Звісно, є ті, хто у пошуках кращої долі поїхав деінде. Але їх небагато. Цікаво, що багато українських медиків, які мають ліцензію на роботу за кордоном, але працюють удома. Чому так? Це своєрідний «запасний варіант». Якщо йдеться про повагу до роботи медика, то я б поділив її на два періоди: до коронавірусу та після. Зараз лікарів цінують і це добре, бо так формується суспільство, де поважають і цінують один одного.

About Author

Meest-Online