Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, Mar. 19, 2019

Чому полюють на Уляну Супрун й які корупційні схеми вона поламала

Автор:

|

Лютий 20, 2019

|

Рубрика:

Чому полюють на Уляну Супрун й які корупційні схеми вона поламала

Триває епопея з відстороненням від посади виконувачки обов’язків (в. о.) голови Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України Уляни Супрун. Нагадаємо, що 5 лютого ц. р. Окружний адміністративний суд Києва за позовом Ігоря Мосійчука, народного депутата від Радикальної партії України, тимчасово відсторонив д-ра Супрун від виконання обов’язків керівниці МОЗ. Водночас суд і не заборонив їй здійснювати повноваження, які були делеговані як заступнику міністра.
Того ж дня Олександр Саєнко, міністр Кабінету Міністрів України (КМУ), подав від імені уряду клопотання про скасування заходів забезпечення позову в справі щодо д-ра Супрун. Далі почалася якась мало зрозуміла юридична катавасія. 14 лютого той таки Окружний адмінсуд Києва прийняв оригінальне рішення. Він не задовольнив клопотання КМУ, але «з власної ініціативи» скасував своє ж рішення про тимчасову заборону Уляні Супрун виконувати повноваження міністра охорони здоров’я.

«Маємо таке правосуддя, як воно працює»
Сама д-р Супрун так прокоментувала це рішення суду: «Суддя довідався, що напередодні прем’єр-міністр Володимир Гройсман надав змогу розблокувати роботу МОЗ. Хочу подякувати своїм колегам за цей дуже рішучий і відважний крок. А суддя використав цей крок і сказав, що тепер не мусить приймати рішення — КМУ вже прийняв рішення, щоб розблокувати роботу. Тобто «я відмовив вашим арґументам, але я скасую своє рішення. Маємо таке правосуддя й як воно працює».
Пояснимо, що за день до засідання суду КМУ пішов на винятковий крок, прийнявши розпорядження, яким Уляні Супрун дозволили виконувати обов’язки керівника МОЗ, крім права брати участь у засіданнях уряду. Нагадаємо, що д-р Супрун працює в. о. міністра охорони здоров’я з 1 серпня 2016 року. Володимир Гройсман заявив, що не може подати подання у Верховну Раду України (ВРУ) про її повноцінне призначення міністром через відсутність згоди у цьому питанні з парламентською більшістю. «Ми ведемо консультації з коаліцією. Ми не можемо подати в парламент подання, якщо я розумію, що немає узгодження з коаліцією. Коли буду повністю впевнений, що ми 100 % забезпечимо 226 голосів, і коаліція це підтримає, я обов’язково це зроблю», — заявив прем’єр-міністр в ефірі телеканалу «Прямий».

Спланована кампанія
На думку, Вадима Денисенка, представника уряду у ВРУ, судовий позов був частиною спланованої кампанія проти д-ра Супрун. «Ця кампанія пов’язана з тими величезними коштами, які виділяє держава на медичну галузь», — упевнений нардеп.
Це підтверджують також експерти та журналісти. Наприкінці 2018 року журнал «Новое время» опитав приблизно півсотні експертів, намагаючись дізнатися, кого вони вважають головним реформатором країни, і більшість віддали голоси саме за Уляну Супрун. Водночас, на думку Олексія Шершньова, співвласника мережі клінік Ilaya, постійні спроби звільнити в. о. міністра відбуваються тому, що проведена д-р Супрун й її командою реформа зачіпає інтереси тих, хто сидів на медичних корупційних потоках. «Новое время» відібрав найбільш грошовиті «тіньові» схеми у сфері державної медицини, які зламала Уляна Супрун й її команда.

«Істерика фантастична»
2015-го Україна перейшла на держзакупівлі ліків через міжнародні організації. У підсумку, за даними Рахункової палати, бюджет став щорічно економити 40 % від сум, виділених на ці цілі. Зараз відомство користується послугами трьох великих міжнародних організацій — Crown Agents, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ООН) та UNICEF. «Зараз лише по одному напрямку дорослої онкології 90 % препаратів закуповують дешевше, ніж 2014 року», — запевняє Олена Щербан, керівник медичного напрямку Центру протидії корупції (ЦПК). Як приклад вона подає ціну популярного в онкології препарату «Бікалутамід», яка знизилася в 19 разів! Чому так сталося? Вікторія Тимошевська, директор програми громадського здоров’я Міжнародного фонду «Відродження», відповідає просто: в справі держзакупівель ліків з’явився громадський контроль і водночас зникла корупція. Раніше держава закуповувала препарати на тендерах. І їхніми переможцями, зазвичай, ставали компанії, пов’язані з відомими в фармакологічному бізнесі людьми, пояснює п. Щербан.
Також МОЗ розпочало реформу системи лікування серцево-судинних захворювань. Відомство майже втричі збільшило закупівлю стентів — розширювачів судин, необхідних для екстрених операцій при гострому інфаркті. В результаті у більшого числа людей з’явився шанс на порятунок, а закупівельна ціна стентів впала з 2,5-9,8 тис. грн до 2-3,4 тис. МОЗ змінило й систему їхнього розподілу. Раніше відомство передавало стенти обласним Управлінням охорони здоров’я. Обсяг партії залежав від чисельності населення реґіону. Тепер МОЗ спрямовує стенти напряму лікарням із урахуванням кількості проведених ними операцій. Серед критиків реформи опинився і Борис Тодуров, директор київського державного Інституту серця. Саме цей лікувальний заклад раніше встановлював більшість стентів (не безкоштовно), адже в обласних лікарнях просто не було необхідного для таких операцій обладнання, відповідно, більша частина невикористаних в областях безкоштовних стентів поверталася до столиці, що й дозволяло Інституту серця проводити подібні операції вже за гроші. Зараз же МОЗ стало розвивати реґіональну мережу центрів, здатних проводити стентування. «Раніше частину стентів тримали в шухлядах, щоб віддати «кому потрібно». Ніяких критеріїв розподілу не було. Процес відбувався безконтрольно», — пояснив виданню Insider Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я.
Розслідування програми «Наші гроші» показало: 2015 року термінова операція зі встановлення чотирьох стентів в інституті Тодурова обійшлася одній із пацієнток у 200 тис. грн. Як з’ясували «Наші гроші», головлікар і члени його сім’ї могли заробляти ще й на закупівлі. За два роки фірма «Профі Ко», засновником якої був зять голови Інституту серця, отримала від інституту близько 15 млн грн за постачання товарів. З них понад 13 млн стали результатом перемоги «Профі Ко» на двох тендерах, на яких інститут купив шовні матеріали за ціною, вищою за ринкову. Паралельно МОЗ також купував шовні матеріали та забезпечував ними Інститут серця безкоштовно. Відтак Тодуров у декларації за 2016 рік за офіційної зарплати 173 тис. грн вказав 11 млн грн заощаджень!
2017-го з подачі команди Уляни Супрун в Україні запрацював єдиний електронний реєстр інсулінозалежних пацієнтів. Усіх хворих на цукровий діабет другого типу — саме їм регулярно потрібно приймати інсулін — внесли в захищену комп’ютерну базу, яку бачить тільки лікар і провізор. Перший виписує електронний рецепт на цей препарат. А другий, звіряючись із реєстром, видає його хворому безкоштовно або за пільговою ціною.
До того в Україні офіційно, за документами, за державний кошт отримували інсулін 220 тис. пацієнтів. Але після того, як запрацював реєстр, їх раптом стало 174 тис. «Різницю в 46 тис. хворих оплачували з державного та місцевих бюджетів. Є різні схеми, як заробляли департаменти охорони здоров’я при міських і обласних адміністраціях, — розповідає п. Лінчевський. — Хтось завищував ціни на інсулін, хтось виписував рецепти на нього так званим мертвим душам». А йдеться про чималі суми: за оцінками заступника міністра, раніше держава закуповувала інсулін на 1,4 млрд грн, а 2018-го на ці цілі бюджет витратив 1,2 млрд грн.
Ще одна вкрай драстична для медичного середовища реформа — нова система оцінювання знань студентів-медиків. Раніше вони здавали лише іспит КРОК — тест їхніх лікарських знань, який приймав спеціальний центр при МОЗ. Тепер до нього додалися ще три іспити: з іноземної мови, клінічний із практичних навичок, а також міжнародний із основ медицини. Останній готує міжнародна рада медичних екзаменаторів, а відповіді перевіряють за кордоном. Оскільки власне медичні заклади вищої освіти (ЗВО) традиційно вважалися в Україні найбільш корумпованими, новації МОЗ викликали хвилю обурення, адже раніше тестування можна було купити приблизно за 3,5-4 тис USD, а з міжнародним іспитом таке стало неможливим. Тому проти нововведення виступили ректори практично всіх медичних ЗВО. «Істерика фантастична, — каже п. Лінчевський. — Усі ректори мріють цей міжнародний іспит вбити, тому що він заважає продавати дипломи, особливо іноземцям».
Із 2016 року кожна лікарня в Україні зобов’язана публікувати список наявних у неї безкоштовних ліків на доступних для пацієнтів місцях, оновлюючи цю інформацію щотижня. Наявність ліків, придбаних за бюджетні кошти, можна перевірити і на сайті eliky.in.ua. Раніше лікарні приховували від пацієнтів препарати, які купувалися за державний кошт, перепродавали їх приватним аптекам, які часто перебували в самому ж медичному закладі.
Як бачимо, в. о. керівника МОЗ добряче залила сала за шкіру українській медичній спільноті, яка звикла заробляти на пацієнтах. Можна припустити, що наполегливі спроби Уляни Супрун зламати принцип «бізнес на хворобах — вічний бізнес» спричинять ще не одну спробу прибрати її з посади та повернути колишній статус-кво, коли не «гроші ходили за пацієнтом», а навпаки — «гроші ходили за лікарем».

Ігор Берчак

До слова
Дмитро Шерембей, керівник пацієнтської організації «100 % здоров’я», упевнений, що позов проти неї депутата Мосійчука — не випадковий. Адже Радикальна партія, до якої він входить, пов’язана з «Опозиційним блоком» і тими його членами, які раніше заробляли на медицині. Зокрема, мова йде про екс-міністра охорони здоров’я Раїсу Богатирьову. За оцінками активіста, на держзакупівлі ліків бізнесмени від медицини отримували частку в 40 % із кожного витраченого державою 1 млрд грн. У часи, коли п. Богатирьова керувала Міністерством охорони здоров’я, відповідним комітетом Ради командувала інша «реґіоналка» Тетяна Бахтєєва. Тепер вона як депутат «Опоблоку» входить до складу членів згаданого комітету. А «Вестерфарма» Раїси Богатирьової, раніше ключовий постачальник препаратів для хворих на СНІД у грудні 2014-го отримала 50 млн грн передоплати за ліки, які досі не надішли, і… зникла.
Мала свій інтерес у сфері держзакупівель й Ольга Богомолець, народний депутат України, котра найгостріше критикує Уляну Супрун. Ігор Кирилюк, четвертий чоловік голови парламентського комітету з охорони здоров’я, є партнером адвокатської фірми «Паритет» та обслуговує ряд великих українських фармацевтичних компаній.

About Author

Meest-Online

Loading...