Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Apr. 26, 2018

До 100-річчя смерті видатного українського фізика Івана Пулюя

Автор:

|

Січень 25, 2018

|

Рубрика:

До 100-річчя смерті видатного українського фізика Івана Пулюя

Український фізик Іван Пулюй зробив визначний внесок у скарбницю світової науки. Саме він отримав перші високоякісні рентгенограми. Усі експерименти вчений проводив із вакуумними трубками власної конструкції. Приділяв увагу й проблемам молекулярної фізики, дослідженню властивостей і природи катодних променів, першим дослідив світіння неону. За участі Пулюя введено в дію першу в Європі електростанцію, що виробляла змінний струм.
Іван Пулюй народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів (тепер Гусятинського району Тернопільської області) в сім’ї греко-католицького заможного освіченого селянина, котрий у 1861-1865 рр. був ще й бургомістром. Початкову школу Іван закінчив у Гримайлові й вступив до Тернопільської класичної гімназії, де разом із братом Олександром та Володимиром Барвінським став співзасновником та активним діячем таємного товариства української молоді «Громада». Ще студентом першого року навчання він переклав українською підручник із геометрії для українських гімназій, бо на той час таких ще не було. Значний вплив на гімназійну молодь мала поезія Тараса Шевченка.
Після закінчення гімназії 1865 року Пулюй був уже добре сформованою особистістю, патріотом, який твердо знав мету свого життя й розумів, що має робити для її осягнення. Цього ж 1865-го Іван закінчує богословський факультет, але сану священика не прийняв, а продовжив студії на філософському факультеті Віденського університету. Після закінчення стає асистентом кафедри експериментальної фізики, а згодом працює викладачем. Здобув ступінь доктора філософії у Страсбурзькому університеті. Працював доцентом і професором у вищих навчальних закладах Європи, 1902 року став першим деканом електротехнічного факультету у Празі. Його дослідження в основному стосуються електричних розрядів у газах, молекулярної фізики та електротехніки змінних струмів. Працював над питаннями особливостей катодних променів і променів, які пізніше назвали рентгенівськими.
Іван Пулюй — автор близько 50 наукових праць українською, німецькою й англійською мовами. Був дійсним і почесним членом Наукового Товариства імені Шевченка (НТШ). Саме з приходом у НТШ Івана Пулюя та Івана Горбачевського товариство з науково-просвітницького перетворилося на наукове й набуло світового визнання як перша дієва Українська академія наук.
Творча спадщина Пулюя вражає своїм розмаїттям. Він віртуозний конструктор і експериментатор, блискучий популяризатор, котрий зумів поєднати у своїх лекціях, статтях і брошурах наукову строгість із прекрасним літературним стилем — «Непропаща сила», «Нові і перемінні звізди», глибоко філософські твори, в яких формується мета наукового пізнання як відкриття законів природи за допомогою нових дослідів. Науковець знав 15 мов, у т. ч. давньогрецьку й іврит.
Якось улітку 1880 року Пулюя запросила в гості сім’я Кулішів до Мотронівки. Іван радо прийняв запрошення і вони разом між іншим обговорили справу перекладу Біблії українською мовою. Пантелеймон Куліш наполіг, щоб Біблія вийшла у світ із двома іменами на титульній сторінці: Священне Писання Нового Завіту мовою русько-українською переклали разом П. Куліш і д-р І. Пулюй.
На жаль, у листопаді 1885-го трапилася несподівана пожежа, яка охопила будинок і господарські будівлі хутора Мотронівки, де загинуло все майно Кулішів, зокрема й єдиний примірник рукопису перекладу Старого Завіту. Ця трагедія змусила мобілізувати всі сили, щоб відтворити втрачене. І 1895 року Лондонське біблійне товариство отримало повідомлення, що переклад Старого і Нового Заповітів Біблії української готовий до друку. Після смерті Куліша рукопис викупив Чернігівський краєзнавчий музей, а від нього відкупили видавці для друку. До шляхетної справи долучився відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький. Він був не лише визнаним літературним класиком, а й богословом, вихованцем Київської духовної академії.
Іван Пулюй був на той час великим вченим авторитетом. Він найбільше спричинився, щоб Святе Письмо якнайшвидше вийшло у світ. За згодою Лондонського біблійного товариства і за повної його підтримки, 1903-го у Відні в друкарні Адольфа Гольцгаузена було видано першу, так довго очікувану християнами України Біблію. Ганна Барвінок, дружина Куліша, писала Пулюєві: «Мій чоловік бився 50 літ і так слід його пропав би без Вашої підтримки. Казав один дуже освічений чоловік: Не було б Куліша, не було б і Біблії. А я тепер скажу: Не було б Пулюя, не було б Біблії. За те Вам тисяча раз спасибі».
1884-го Іван Пулюй одружився з Катериною-Йосифою-Марією Стозітською (1863-1945) студенткою Віденського університету. Шлюб узяли в греко-католицькій церкві св. Варвари у Відні. В сім’ї виросло шестеро дітей, три доньки і три сини: Наталка стала піаністкою і дружиною відомого українського композитора Василя Барвінського, Ольга та Марія стали вчительками, Олександр та Юрій здобули інженерний фах, а Павло став лікарем. Оскільки в Празі не було українських шкіл, то Пулюй на літні місяці наймав для своїх дітей учителів української мови, давав відповідні оголошення до львівської газети «Діло».
1913 року Івана Пулюя обирають почесним членом Віденського електротехнічного товариства. 1916-го він одержав пропозицію зайняти посаду міністра освіти Австрійської монархії, однак відмовився за станом здоров’я. Цього ж року вийшов на пенсію. Помер проф. Пулюй 31 січня 1918 року у Празі, де й похований на цвинтарі в Мальвазінках.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...