Warning: getimagesize(/homepages/29/d433047971/htdocs/sites/meest-online.com/wp-content/uploads/2011/10/dd3bce3-start-wb.jpg) [function.getimagesize]: failed to open stream: No such file or directory in /homepages/29/d433047971/htdocs/sites/meest-online.com/wp-content/plugins/wonderm00ns-simple-facebook-open-graph-tags/public/class-webdados-fb-open-graph-public.php on line 948

Новини для українців всього свту

Monday, Aug. 26, 2019

Декриміналізація криміналізаторів

Автор:

|

Грудень 20, 2011

|

Рубрика:

Анонсована декриміналізація статті 365 як засіб визволення президента із зашморгу, який догідливо йому сплели та продовжують з ослячою впертістю затягувати новими карними справами «таланти», що нещодавно «мали Україну», не вирішить жодної проблеми, що їх уже нажила для себе влада. Тупоголові правники з прокуратури порушили карну справу проти Юлії Тимошенко за статтею 365 Кримінального кодексу не тому, що вона начебто вчинила злочин, а тому що ця стаття, на їхню думку, краще за все надавалася для вирішення завдання з усунення лідера «Батьківщини» з політичної арени, а як вийде, то й із життя.

Звичайний ланцюг подій і діянь карного переслідування: злочин — його виявлення — слідство — суд — вирок — був застосований навпаки. Спочатку був вирок: перше — Юля має сісти років так на десять; друге — Юля має втратити підтримку своїх виборців; третє — Юля має втратити свої фінанси.

Виходячи із цього треба було підібрати злочин, пов’язаний із її колишньою посадою прем’єра, яким вона завдала матеріальну шкоду народу, тобто кожному українцю, і за котрий її можна ув’язнити років на десять із конфіскацією майна чи відшкодуванням особливо тяжких наслідків.

Із 20 розділів Особливої частини Кримінального кодексу, що описує су­спільно-небезпечні діяння, за вчинення яких держава карає злочинців, розділ 17-й за назвою «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» був визнаний «експертами» для цього випадку найслушнішим.

Із чотирнадцяти статей цього розділу 365-та — за терміном ув’язнення, диспозицією зі завдаванням «істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам і інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб», забороною певний термін обіймати певні посади — підійшла найкраще.

Єдиний «мінус»: відсутність конфіскації було вирішено компенсувати цивільним позовом у карній справі, заявленим особою, яка начебто отримала істотну шкоду від «злочинних діянь» — це вже відомі 1,5 млрд грн. А далі прокурорські слідчі дали старт «криміналізації» дій колишнього прем’єра, вирішивши начхати на Конституцію, на українські закони та верховенство права.

Мабуть, із подачі прокурорського керівництва президент не втомлюється «співчувати» Юлії Володимирівні, яка стала «заручницею» карних законів у редакції 1960-х рр., що зовсім не відповідає дійсності. Так, за нормами Кримінального кодексу 1960-го, пані Тимошенко можна було притягнути до відповідальності тільки з 1993 року, від моменту набуття чинності Законом «Про державну службу», як «службову (з 1995-го до 2001 року — посадову) особу, яка займає особ­ливе відповідальне становище», та й то тільки за отримання хабара.

Від початку 2007 року до травня 2008-го притягнути до карної відповідальності члена Кабінету Міністрів України за «службові злочини» стає неможливим у зв’язку з дією Закону «Про Кабінет Міністрів України», яким у статті 6 прямо прописано: «3. Посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, на які не поширюється законодавство про державну службу та трудове законодавство. Особливості проходження служби на цих посадах визначаються законом. 4. Статус членів Кабінету Міністрів України визначається Конституцією України, цим і іншими законами України. Не допускається прирівнювання будь-яких посад в органах державної влади за статусом до посад членів Кабінету Міністрів України».

2008 року цю норму було змінено на менш категоричну редакцію: «Посади членів Кабінету Міністрів України належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство». Але ця редакція відразу була виправлена «реґіоналами» з приходом до влади 2010 року додатком: «та законодавство про державну службу».

Володимир Вознюк, суддя Конституційного Суду України, в окремій думці до рішення № 18-рп у справі про службових осіб підприємств, установ і організацій так висловився з приводу визначення поняття «службова особа»: «В Україні визнається й діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України). Усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62 Конституції України). Не людина для держави, а держава для людини — така ідеологія чинної Конституції України. При «колізійності інтересів» людини та держави превалювати повинні інтереси людини».

Тому цілком правильну оцінку дають цим ганебним процесам у демократичних країнах світу, коли заявляють саме про злочинну підміну політичної відповідальності колишніх міністрів уряду Юлії Тимошенко та її самої на карну. Тож єдиним справедливим і законним виходом із цієї ситуації є рішення апеляційного суду, ухвалене згідно із чинним карним законом і Конституцією України, і жодна «декриміналізація» для визволення Юлії Володимирівни й інших політв’язнів не потрібна.

«Декриміналізація» необхідна авторам цих гучних карних справ для того, щоб уникнути відповідальності за злочини проти правосуддя, яка стає щораз реальнішою та реальнішою. Зашморг затягується…

 Юрій Гримчак, УП

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...