Warning: getimagesize(/homepages/29/d433047971/htdocs/sites/meest-online.com/wp-content/uploads/2011/10/famous_statements_from_the_bible_05-300x235.jpg) [function.getimagesize]: failed to open stream: No such file or directory in /homepages/29/d433047971/htdocs/sites/meest-online.com/wp-content/plugins/wonderm00ns-simple-facebook-open-graph-tags/public/class-webdados-fb-open-graph-public.php on line 948

Новини для українців всього свту

Monday, Aug. 26, 2019

Біблійна істина про спасіння

Автор:

|

Грудень 20, 2011

|

Рубрика:

Ті з вас, дорогі друзі, хто знайомий зі Святим Письмом, безумовно пам’ятають слова Ісуса, котрі Він сказав до Своїх учнів: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Матв., 16:24—26).

Цими словами Христос стверджує, що для людини немає нічого важливішого за спасіння її душі у вічності. Тому кожному життєво необхідно знати істину про спасіння. А для цього потрібно звернутися до Слова Божого, котре є єдиним доступним для нас джерелом істини. Отже, розглянемо деякі з біблійних істин щодо спасіння.

Перше, що варто зауважити, — це те, що загального, чи «гуртового», спасіння не існує. Дуже часто можна почути, як люди кажуть: «Як усім, так і мені. Якось там буде». Але це — дуже хибна та небезпечна позиція. У жодному разі не можна розраховувати, що правда чи істина там, де більшість. На жаль, у цьому випадку все якраз навпаки, адже більшість людей, як сказав Христос, іде до погибелі: «Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходить. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її!» (Єв. від Матв., 7:13,14). Тож чи буде людині, яка потрапить до пекла, легше від того, що вона опиниться там не сама? Зовсім ні. Біблія нагадує нам про одного чоловіка, котрий, навпаки, ще більше мучився від усвідомлення того, що його рідні також можуть попасти в це місце страждання (Єв. від Лук., 16:27,28).

Крім того, у Святому Письмі знаходимо принцип, який застерігає нас від ходіння за натовпом, особливо якщо наміри того натовпу, м’яко кажучи, — не найкращі: «Не будеш із більшістю, щоб чинити зло» (Вихід, 23:2).

Усім нам варто усвідомити, що правдиве християнство — це особисті стосунки з Богом, а не сукупність віровчень, звичаїв, обрядів і правил життя й поведінки. Ісус звертається зі закликом слідувати за Ним не до натовпу, а до особистостей (Матв., 16:24—26). І на останньому Суді перед Богом кожен із нас даватиме звіт конкретно за себе (2 Кор., 5:10).

Але, на жаль, не всі люди спасуться. Не тому, що Бог обмежує число спасенних. Багато хто загине з власної вини, тільки тому, що не прийняв заклику Христа й не навернувся до Нього. Дуже сумно усвідомлювати цей факт, але багато з тих, хто сподівається на спасіння, також загинуть. Велика кількість тих, хто називає себе християнами, упевнена, що вони успадкують Небо. Але ніхто не може побачити Царство Небесне, якщо не матиме духовного народження, цебто не народиться від води й від Духа (Єв. від Ів., 3:1—7). Сам Христос сказав про віруючих, які не мають підстав для сподівань на спасіння: «Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?» (Єв. від Лук., 6:46). І ще: «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Єв. від Матв., 7:21).

Ще одна важлива біблійна істина стосовно спасіння полягає в тому, що єдиний шлях до нього — через жертвенну смерть Ісуса Христа. Інших шляхів чи способів просто не існує (Єв. від Ів., 14:6; Дії 4:12). Щоби навернутися до Бога, людині потрібно почути Євангеліє, і це дасть їй змогу зрозуміти свою гріховність і потребу в спасінні. Із Євангелія грішна людина дізнається про Божий шлях до спасіння, який лежить через Христову жертву. Людина повинна повірити в почуте Слово Боже та покаятися в усіх своїх гріхах. Саме в момент покаяння вона отримує прощення своїх гріхів і стає Божою дитиною. Інакше кажучи, вона навертається до Бога.

Іноді ідея «навернутись до Бога» передається одним словом — «вірувати». Бог через Свою превелику любов «дав Сина Свого Єдинонародженого, щоби кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів., 3:16). Але про тих, хто не вірує (не хоче навернутись), сказано: «Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить, а гнів Божий на нім перебуває» (Iв., 3:36).

Наступна, надзвичайно важлива, біблійна істина проголошує, що людина вмирає лише один раз, а потім — суд (Євр., 9:27). На тому суді кожна людина відповідатиме за свої вчинки, які вона скоїла при житті (2 Кор., 5:10). Це означає, що смерть — це та межа, після якої змінити хоч щось у своїй долі вже неможливо.Тобто питання твоєї вічності може бути вирішене тільки тут, на землі, поки твоя безсмертна душа перебуває ще у твоєму тілі.

Дуже часто люди планують якісь важливі події у своєму житті заздалегідь. Саме по собі це — цілком нормальне явище. Але коли це робиться без залучення до цих планів Бога, без покладання на Його волю, то таке планування є гріховним: «А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти, ви що — не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!.. Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те» (Як., 4:13—15). Не у владі людини день минулий і день майбутній. Тому написано: «Не вихвалюйся завтрашнім днем, бо не знаєш, що день той породить» (Прип., 27:1).

Дорогий друже, Бог говорить до тебе: «Приємної години почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння! Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння!» (2 Кор., 6:2). Не відкладай справи спасіння своєї душі, найважливішої справи свого життя, на майбутнє. Уже сьогодні Господь чекає на тебе й хоче дати тобі Свій дар любові та благодаті. Не марнуй часу, прийми Господа й стань Божою дитиною, щоби мати життя вічне!

Для цього тобі достатньо помолитися простою молитвою покаяння, такою, як ось ця: «Дорогий Небесний Отче! Я вірю, що Твій Син Ісус Христос помер замість мене на Голгофському хресті. Заради мене Він перетерпів страшні муки та пролив Свою невинну кров. Я прошу Тебе, заради імені Ісу­са, прости мені всі мої гріхи. Очисти моє серце. Зміни мене.

Ісусе! Я прошу Тебе, увійди до мого серця. Звільни мене від усякого полону та поневолення. Зціли всі рани моєї душі. Я потребую Тебе. Прийди та врятуй мене! Стань Господом мого життя й перебувай зі мною завжди. Я дякую Тобі за те, що Ти почув мене. Я приймаю Твою любов, Твоє прощення, спасіння й вічне життя. Я віддаю Тобі всю славу. Віднині, Ти — мій Отець, а я — Твоє дитя. Дякую Тобі, Господи, за те, що Ти вислухав мою молитву та простив мої гріхи. Амінь».

 

Цей матеріал розміщено на правах реклами Українською Церквою Повного Євангелія міста Торонто. Якщо у вас виникли запитання стосовно цієї статті або ви потребуєте поради чи духовної підтримки в непростій життєвій ситуації — ми завжди радо поспілкуємося з вами та принесемо ваші потреби до Господа в спільній молитві. Чекаємо на вас щонеділі, об 11-й ранку, або щоп’ятниці, о 7.30 вечора, за адресою: 557 Bathurst St., Toronto, ON. Телефонуйте до пастора Олексія Максимишина: 
416-564-5681.

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...