Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 27, 2020

Відкритий лист Президенту Сполучених Штатів Америки

Автор:

|

Травень 15, 2014

|

Рубрика:

Відкритий лист Президенту Сполучених Штатів Америки

Барак Обама розчарований

Шановний пане Президенте! Мені здається, що значення перемоги Альянсу над нацистською Німеччиною в Другій світовій війні, яка настала значною мірою через події в Нормандії 1944 року, було те, що в кінцевому рахунку добро перемогло зло. Це була перемога над тиранією й імперіалізмом. Щоправда, радянські війська були невід’ємною частиною кульмінації, але, будьмо чесними, радянська участь сталася тільки тому, що Гітлер напав на СРСР 1941-го. 1939 року Сталін і Гітлер співпрацювали — поділили Східну Європу, не звертаючи уваги на інші нації. Радянська пропаганда, що, мовляв, це була боротьба проти фашизму, — неправдива, бо участь Сталіна у війні була далеко не альтруїстичною. Крім того, історія розсудила, що з точки зору злочинності Сталін, щонайменше, дорівнював Гітлеру.
У будь-якому разі, Сталін не був героєм війни. Героями були Сполучені Штати та їхні західні союзники, а також багато народів Східної Європи й СРСР, яких часто використовував як гарматне м’ясо їхній власний тиран і чиї землі війна розорила. Ті країни зазнали найбільших втрат із точки зору людських і економічних ресурсів. Згодом багато хто в СРСР, із тих, котрі пережили війну, був насильно репатрійований нами й англійцями та загинув від рук радянських тиранів. Багато людей вчинило самогубство, аби уникнути цієї долі. Можливо, президенту Рузвельту можна пробачити його відданість одному з найгірших убивць в історії — Сталіну, але через 70 років після цього в історичній ретроспективі жодному американському президенту не можна надати подібне прощення.
Це підводить мене до майбутнього відзначення подій у Нормандії. Президент Росії Путін, із точки зору карної поведінки, справді є гідним наступником Сталіна. Саме із цієї причини ми й інші чесні люди не можемо розділити з ним спільну долю на трибуні в Нормандії. Це — образа пам’яті жертв війни, а тепер — виклик вільним державам колишнього СРСР, які бояться Путіна, незважаючи на їхню «свободу», так, як їхні предки боялися Сталіна. Путін уособлює в собі все, проти чого ми боролися в Другій світовій війні. Його присутність у Нормандії буде зневагою до жертв подій у Нормандії 70 років тому та насмішкою над міжнародним цивілізованим світовим суспільством.
Наклавши рішучі санкції на Росію, яке ж тепер повідомлення ми відправляємо цим людям, котрі навіть зараз живуть у страху, коли запрошуємо причину їхнього страху до спільного влаштування благородного заходу? Політика — це бізнес, як зазвичай?! Аргумент, висунутий речниками нашого Держдепартаменту: «Наша нинішня позиція щодо України різниться, але, незважаючи на це, факт залишається фактом: Сполучені Штати, Об’єднане Королівство, Франція, СРСР і багато інших держав об’єдналися 70 років тому, щоби перемогти нацизм… Це була історична перемога тих, хто пожертвував собою, аби принести мир, і вони заслуговують на те, щоби бути удостоєними», — насичений нерозумінням історичних подій. Радянські керівники пожертвували своїми людьми, про котрих вони зовсім не піклувалися. Їхня кінцева мета, як і політика сучасної Росії, була й залишається незмінною — захоплення земель.
Насправді, підходящою альтернативою було би запросити лідерів тих неросійських народів, які колись входили до складу СРСР, і їхніх сусідів — українців, поляків, прибалтів і інших. Сигнал тоді буде чітким і однозначним: ми відзначаємо 70-річницю подій у Нормандії, щоби нагадати світові, що Сполучені Штати як і в минулому, так і тепер представляють і стоять за мир, вільний від тиранії й імперіалізму. Ця позиція буде служити відкритим запрошенням – і до російського народу також – приєднатися до вільної та демократичної спільноти націй, позбувшись своїх тиранів. У цьому випадку Америка буде маяком свободи для тих, хто жадає бути вільними.
Пане Президенте, будь ласка, заново перегляньте свій курс і сформулюйте принципову позицію нашим французьким, англійських і німецьких союзникам, згідно з нашою рішучістю утримати путінську Росію в ізоляції, якщо російський режим не навчиться поважати верховенство права та міжнародні договори й норми. Як завжди, Америка повинна задати політичні напрямки. Наші союзники очікують цього так само, як і наші друзі в Східній Європі, котрі продовжують жити в страху, у якому вони перебували й 70 років тому, але вбачають у нас реалізацію своїх найкращих надій. Дякую за Ваш розгляд цього клопотання.
З повагою, Аскольд Лозинський, український американець

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply