Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 22, 2020

Відкритий лист до Президента США

Автор:

|

Червень 26, 2014

|

Рубрика:

Відкритий лист до Президента США

Барак Обама

Достойний пане Президенте! Навіть найкращі наміри не завжди призводять до бажаних результатів. Так іде справа із санкціями, які ми вводили до цього часу, щоби зупинити російську аґресію в Україні. Остання санкція, введена стосовно семи російських сепаратистів в Україні, є яскравим прикладом цього. Усі семеро є гідними кандидатами на санкції, але в той час, як вони можуть бути частиною поточної проблеми, вони не є частиною рішення. Ці люди, по суті, — найняті бандити, для котрих убивство або ймовірність бути вбитим є буднями. Заборона в’їзду в Сполучені Штати або заморожування їхніх активів, якщо такі є, – такі ж недоречні заходи, як і нещодавня пропозиція Президента України щодо діалогу з ними.
Основною слабкістю найманого головоріза є позбавлення його засобів для здійснення аґресії. Санкції повинні бути накладені в цьому напрямку, а це означає, що необхідно застосувати галузеві санкції проти джерела. Ці санкції, якщо вони – ефективні, мають зробити так, щоби це стало незручно або надто дорого для постачальника – і в цьому випадку агресора – засобів, і в кінцевому підсумку змусити його вибирати між власною комфортною життєдіяльністю та бажанням створити імперію. Путін може бути директором у цьому сценарії, але навіть його особисті фінансові обставини, на які ми дуже мало можемо вплинути, бліднуть перед його політичними амбіціями — стати царем оновленої Російської імперії. Таким чином, об’єктом наших санкцій повинна стати імперіалістична держава-ізгой Російська Федерація (РФ). Усе інше буде помилкою й може призвести до катастрофи.
Незадовго до президентських виборів в Україні ви, пане президенте, дали зрозуміти, що галузеві санкції будуть накладені, якщо РФ намагатиметься зірвати вибори. Насправді, ваші спікери, згадуючи цілі російські сектори, такі як фінанси, оборона й технології, використовували скальпель, а не молоток, який гримнув би по російській економіці загалом. Так, українські вибори відбулися з великим демократичним успіхом, незважаючи на спроби РФ домогтися зворотного. Проте жодні вибори не відбулися в Криму. Більш як половина виборчих дільниць у Донецькій і Луганській областях не функціонувала. Росія підтримувала сепаратистські демонстрації в день виборів у деяких східних містах, як-от Харків, але місцеве населення їх не підтримало. У місті Харкові з півторамільйонним населенням менш ніж 500 осіб вийшло на проросійський мітинґ.
Здається, що ми відмовилися від наших попереджувальних галузевих санкцій не у зв’язку з поведінкою Росії, а незважаючи на всі її зусилля. Росія намагалася зірвати вибори, але невдало. Риторика Путіна не може вважатися надійною, і РФ не повинна бути нагороджена за свій провал. Наше небажання продовжувати санкції було сприйняте Росією як слабкість або відсутність рішучості. Майже відразу ж після виборів РФ завезла в Україну важку артилерію. Російські сепаратисти тепер не просто постачаються зброєю, але танками та бронемашинами.
Пане президенте, російські наймані бандити в Донецьку та Луганську, як і лідери в Москві, а особливо Путін, розуміють тільки тверду рішучість і реагують лише на біль. Україна не просить нас боротися за неї на полі бою. Це просто є проханням про допомогу у вигляді несмертельної військової допомоги та матеріальних санкцій, які слугуватимуть стримувальним чинником російської аґресії.
Ми більше, ніж будь-яка інша країна, почули Україну, але діяли за нашою власною траєкторією з істотно сильною риторикою, але значною мірою – відносно невдалими санкціями. Можливо, ми зараз введені в оману нашими європейськими союзниками, котрі діють набагато менш свідомо, маючи на увазі особисті інтереси. Наша роль не повинна полягати в наслідуванні прикладу Європи, ми повинні повести європейців за нашим прикладом.
Російська аґресія в Україні поки що не проявилася повномасштабним вторгненням. Проте ще залишається дуже реальна можливість цього. У цей момент буде вже занадто пізно для галузевих санкцій. Навіть якщо відкинути моральний чинник підтримки справедливого та демократичного почину, ми повинні пам’ятати про можливе пряме й масове вторгнення в Україну з боку РФ, яке примусить нас привести в готовність наші власні військові сили, аби стати на захист наших союзників по НАТО. Це – як дати прорости глобальному конфлікту. Коли добрі люди не діють, погані сміливішають.
Розумію, що з огляду на найостанніші санкції, ми говоримо з нашими європейськими союзниками про підготовку галузевих заходів проти Росії. Будь ласка, прискорте ці перемовини та приступіть до реальних дій не тільки заради українського народу, але заради наших союзників по НАТО та їхнього права жити в умовах свободи. Нинішня українська проблема не є суто українською. Це — глобальна проблема.
З повагою, Аскольд С. Лозинський, небайдужий україноамериканець

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply