Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 22, 2019

Готуємо турецький суп — мерджимек чорбу

Автор:

|

Листопад 27, 2013

|

Рубрика:

Готуємо турецький суп — мерджимек чорбу

Турецька кухня — багата й різноманітна. Вона суттєво відрізняється від української насамперед тим, що у ній узагалі немає свинини (у мусульманстві заборонено споживати м’ясо свині), натомість турки їдять баранину, яловичину, курятину, багато риби та морепродуктів. 

Не бачила я в Туреччині гот-догів чи інших фаст-фудів, зате на кожному кроці продають кебаби (м’ясо з овочами в лаваші чи в гарячому хлібі), рибу на гарячому хлібі й інші страви, що швидко тамують голод і не містять хімічних складників. А чого варті турецькі сніданки – кахвалти! Столи вранці просто всіяні маленькими мисочками-піалками, на яких — оливки, різні сорти сиру, соуси та закуски. До всього цього розмаїття додають свіжий, щойно з печі, хліб. Не прийнято в турків їсти вчорашню випічку. Повсюди — лише свіжий гарячий хліб! І ножем його турки не крають. Відламують руками!
А я пропоную вам навчитися готувати турецький суп із червоної дрібної чечевиці, чи, як її ще називають, сочевиці.
Зазначу лише, що суп у Туреччині не готують на обід. Чорбу (суп) там їдять на ніч, після свят (аби шлунок відпочив) або коли нездужають. Чорба завжди вмикає імунні сили організму, додає енергії та легко засвоюється. Суп із чечевиці — особливий, оскільки містить дуже багато необхідних для організму речовин. Готуємо так, як готують турки.
Для приготування мерджимек чорби (супу із чечевиці) купуємо в крамниці 500 г чечевиці. Нам також знадобиться: столова ложка рису, 150 г соняшникової олії, 4 картоплини середнього розміру та дві невеликі цибулини. Так мене навчала турецька господиня. Ставимо на газ каструлю орієнтовно ємністю 3 л. Без води! Саму каструлю — на газ!
Коли каструля добре розігріється, вливаємо туди 150 г соняшникової олії й, коли вона нагріється, кришимо (байдуже як) дрібно картоплини та цибулю. Не важливо, як кришити, бо потім усе одно блендер чи комбайн перетворить це на однорідне пюре. Помішуємо в каструлі картоплю із цибулею й стежимо, щоби не прилипали дна. Коли помітимо, що починає линути, промиваємо у дрібному ситі 500 г чечевиці зі столовою ложкою рису та всипаємо їх до каструлі. Помішуємо далі. Без води!
Коли ж чечевиця починає чіплятися до дна каструлі, а це трапляється відносно швидко (не так, як картопля з цибулею), вливаємо в каструлю воду. Я люблю окремо відварювати курячий бульйон (2 л) і заливати чорбу ним — смак цікавіший. Турки готують на воді, але полюбляють додавати курячий бульйонний кубик. Коли вода закипить, зменшуємо газ і даємо чорбі поваритися.
Сира чечевиця має оранжево-червонястий колір, коли ж розварюється — стає схожа на наш гороховий суп. Тому ви помітите, що чорба доварюється, коли змінюватиметься її забарвлення. Сіль, перець і інші спеції — до смаку.
Турки їдять дуже гострі страви, тому не ризикую українцям радити такі «горючі» суміші, що спалюють перцем все нутро. Я додаю до супу прованські трави, перець чилі й орегано. Чорба вариться до 30 хвилин на невеликому вогні. Далі виключаємо газ, узимку — накриваємо каструлю кришкою. Даємо чорбі трохи настоятися, загуснути й трішки вихолонути. Далі виливаємо вміст каструлі в кухонний комбайн чи глибоку ємність, у якій усе перетворюємо на однорідне пюре.
Чорба готова! Подавати її слід у піалах, прикрасивши зверху листочками м’яти. Перед споживанням ще треба витиснути у суп кілька крапель соку цитрини чи лайму. Смак — неперевершений.

Ірина Кушинська

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...