Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 22, 2017

Росія продовжує будівництво мосту через Керченську протоку

Автор:

|

Червень 10, 2016

|

Рубрика:

Росія продовжує будівництво мосту через Керченську протоку

Міст_Керч

Збудую хату з лободи

Росія продовжує будівництво мосту через Керченську протоку, незважаючи на фінансові проблеми та несприятливі кліматичні умови

Авторитетний американський журнал Forbes, посилаючись на лист генерального директора компанії-підрядника «Стройгазмонтаж» Андрія Кириленка, написав, що спорудження моста через Керченську протоку припинили фінансувати «через бюрократичну тяганину». У документі наголошується, що «Стройгазмонтаж» не може здійснювати будівництво запланованими раніше темпами, а також інвестувати в дороге обладнання через затримки в оплаті виконаних робіт.

Зрозуміло, що в російських держструктурах негайно зчинився гвалт, адже міст, що мав би поєднати Краснодарський край та анексований Крим, вважається своєрідною ідеєю-фікс Володимира Путіна. Російське міністерство транспорту негайно відрапортувало, що кошти на зведення мосту вже давно виділені з бюджету. Щоправда, далі почалася малозрозуміла для пересічної людини бюрократична писанина: «освоєння коштів розпочнеться відразу після переведення держконтракту на спорудження мосту на казначейський супровід». У перекладі на людську мову це означає: наразі грошей немає. Це, фактично, підтвердив і прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, який запевнив, що «навіть якщо стосовно проекту є якісь проблеми, то вони будуть врегульовані найближчим часом». Ключове слово тут – «проблеми», а «найближчий час» в уяві чиновників може тривати безмежно.

Дзюдоїст-мільярдер

Одразу після анексії Криму стало зрозуміло, що годувати тамтешнє населення (яке значною частиною складається з пенсіонерів і військовиків, які самі нічого не виробляють, зате отримують від держави чималі виплати) доволі проблематично. Існуюча поромна переправа ледь-ледь справляється з поставкою товарів і продуктів харчування, а для російських туристів, які вирішили позасмагати на кримському узбережжі, добирання до «райських» пляжів нагадує справжнє пекло.

Путін вирішив і рибку з’їсти, і… далі самі знаєте. Державний контракт на будівництво автомобільно-залізничного моста довжиною 19 кілометрів між Керченським і Таманським півостровами через острів Тузла віддали компанії «Стройгазмонтаж» мільярдера Аркадія Ротенберга. З одного боку, є можливість втілити суперамбітний проект «возз’єднання» Крима з Росією, з іншого – дати можливість добряче заробити старому приятелеві. Хто не знає – нинішній олігарх Ротенберг ще у школі займався в одній секції дзю-до з Путіним.

Первісна ціна контракту становила 228,3 млрд. рублів. Зауважимо, курс російської національної валюти уже два роки скаче як навіжений мустанг, але за дуже приблизними підрахунками, йдеться про 3,5 млрд. доларів США. Щоправда, є нюанс – Ротенберг відразу наголосив: витрати можуть зрости, оскільки міст споруджують в дуже складному районі, де вже неодноразово намагалися налагодити переправу.

Дно з піску і глини

Як не дивно, але першими ще в 1901 році це хотіли зробити… британці. Тоді англійський уряд розглядав проект будівництва залізничної магістралі нечуваної протяжності: від Лондона до Делі.
При її створенні планувалося звести гігантський міст через Ла-Манш і трохи менший – якраз через Керченську протоку. Мабуть, в роки Кримської війни 1853-1856 років англійські інженери встигли ретельно дослідити півострів, тож ідея спорудження там моста здалася британцям перспективною. Але все вперлося, як це часто буває, у відсутність коштів, і про міст забули.

Важливе зауваження: коли британські інженери оглядали Керченську протоку, вони встановили, що при відносно невеликих глибинах (10-15 метрів), її дно складається з піску і глини, а значить, побудувати там щось стійке буде дуже складно. Через півстоліття їхні висновки будуть підтверджені на практиці…

«Тарзанка» над морем

Розпочалася Друга світова війна. Гітлер рвався до азербайджанської нафти, і влітку 1943 року німецькі військові інженери спроектувати і побудувати через Керченську протоку унікальну підвісну канатну дорогу. Кілька місяців «тарзанка» майже безперебійно перекидала щодоби по 500-800 тонн вантажу.

Тоді ж німці почали підготовчі роботи до спорудження повноцінного мосту. Але стратегічна ситуація на фронтах складалася не на їх користь. Радянські війська стрімко відбили Крим і виявили на берегах Керченської протоки величезну кількість металевих конструкцій і обладнання, завезених для спорудження переправи. Серед захоплених трофеїв були автомашини великої вантажопідйомності, бульдозери, дизельні копри для забивання паль, пересувні електростанції, зварювальні апарати і багато іншого.

107 днів

Коли про цей «подарунок» дізналося радянське керівництво, було прийнято рішення самотужки розпочати спорудження моста. Будівництво велося в тому числі силами військовополонених, багато з яких просто замерзали на місці (стояли сильні морози) і знайшли останній спочинок у водах протоки, а в одному з районів Керчі є навіть відповідне кладовище.

Як тоді було прийнято, міст став «трудовим подарунком до 27-ї річниці жовтневої революції». При цьому повністю роботи ще не були завершені. Довжина переправи становила 4,5 кілометри, ширина – 22 метри, вона мала 115 прольотів і 110-метровий поворотний пристрій в середній частині для забезпечення проходу великотоннажних суден
Катастрофа сталася 18 лютого 1945 року. З боку Азовського моря під дією вітру і течії рушили величезні крижані поля. Незважаючи на артилерійські обстріли та бомбардування з літаків розбити плавучі айсберги не вдалося – майже півсотні опор із 115 завалилися, потягнувши за собою більшу частину мостового полотна на дно протоки. Міст простояв лише 107 днів…

  1. P. S. Цілком ймовірно, що на нинішій проект переправи чекає схожа доля. Азовське море, як і півстоліття тому, замерзає, а навесні вітер і течія женуть крижані поля через вузьку Керченську протоку в Чорне море. Та й дно з піску і глини залишилося тим самим. А найголовніше – на Керченський міст чигає небезпека всіх амбітних суперпроектів – брак грошей. Що б там не казали в Кремлі, але західні санкції та низькі ціни на нафту привели російську економіку на межу серйозної кризи.

Ігор Берчак

 

До теми

За час проголошення незалежності України обговорювалося близько двох десятків проектів спорудження транспортного переходу через Керченську протоку. Згадаємо лише деякі з них:

  • 1995 рік – кримське акціонерне товариство «Крименергоресурси» запропонувало проект двох’ярусного мосту довжиною 5672 метри;
  • 2000 рік – голова Верховної Ради Криму Леонід Грач і московський мер Юрій Лужков (який дуже полюбляв втручатися в українські справи) підписали протокол про будівництво транспортного переходу через Керченську протоку.З цією метою було зареєстроване спільне відкрите акціонерне товариство «Кримський міст»;
  • 2007 рік – глава Міністерства транспорту і зв’язку України Микола Рудьковський повідомив, що веде переговори зі своїм російським колегою Ігорем Левітіним про спільне будівництво моста;
  • 2010 рік – в пресі з’явилося наступне повідомлення:
    «За даними голови Ради міністрів Криму Василя Джарти, президенти України Віктор Янукович  і Росії Дмитро Медведєв у ході зустрічі в Харкові підписали угоду про проектування та будівництво мосту Керч – Кубань».

Довідка

У 2003 році між Україною та Росією мало не дійшло до збройного конфлікту. Тоді від російської станиці Тамань у напрямку до українського острова Тузла почали насипати греблю з метою з’єднати її з російським берегом. Працюючи у три зміни, російські будівельники видавали по 150 метрів насипу за день. Президент України Леонід Кучма для особистої участі у розв’язанні конфлікту терміново перервав візит у Латинську Америку і примчав просто на Тузлу. В Криму почалася концентрація підрозділів українських Збройних Сил. Будівництво дамби зупинили лише 23 жовтня 2003 року, коли між російськими будівельниками та українськими прикордонниками залишалося якихось 100 метрів.

Передумови конфлікту наступні. Острів Тузла утворився 1925 року внаслідок розмиву через сильний шторм  вузької коси, що була продовженням Таманського півострову (Краснодарський край, Російська Федерація). Новоутворений острів мав площу три квадратних кілометри (довжина – 6,5 км, ширина – близько 500 м). 7 січня 1941 року він був переданий Кримській АРСР, яка у статусі Кримської області 19 лютого 1954 року увійшла до складу Української РСР.

Україна наполягала на тому, що Азовське море і Керченська протока повинні бути внутрішніми водами України і Російської Федерації, розділеними державним кордоном. За таким принципом розмежування Тузла належить Україні. Водночас Росія стверджувала, що офіційно чітко проведені кордони як в акваторії Азовського моря, так і в Керченській протоці відсутні, а також відмовлялася визнати Тузлу островом, наполягаючи на тому, що це коса.

На думку аналітиків, ціллю конфлікту навколо Тузли було вчинення тиску на Україну стосовно делімітації кордону в Керченській протоці  та Азовському морі тільки по дну, але не по водній поверхні, що означало б на практиці «перемішування» територіальних вод двох держав.

 

About Author

meest-online.com

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...