Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 29, 2020

Знайомство з балериною: Вікторія Миронова

Автор:

|

Червень 19, 2014

|

Рубрика:

Знайомство з балериною: Вікторія Миронова

Вікторія Миронова

— Шановна Вікторіє, розкажіть нашим читачам трохи про себе, про вашу родину й головне досягнення вашого життя…
— Я народилася в родині військового лікаря-хірурга, котрий виріс у селі на Луганщині. Його батька стратили під час комуністичних репресій за те, що відмовився підтримати звинувачення проти «ворога народу», із котрим товаришував. Мама була інженером із будівництва мостів. Вона виховувалася на Тернопільщині. Як сім’ю військовослужбовця їх скерували до Східної Німеччини. Я і моя сестра Єлена народилися в один день у Веймарі.
Як бачите, артистичного коріння в мене немає. Але обоє моїх батьків безумовно були людьми творчими й обдарованими. Після переведення до Ленінграда вони визначили мою долю, коли відвели мене, десятирічну, до Академії балету імені Ваганової, яку я закінчила 1978-го без жодної «четвірки» в атестаті — тільки з «п’ятірками».
Мушу сказати, що найщасливіші часи мого дитинства – це коли нас із сестрою відвозили на літо до бабусь і дідусів — у Запоріжжя, де ми так любили купатися у Дніпрі, і в Селидове Донецької області. Там ми й навчилися якщо не розмовляти, то розуміти українську мову.
По закінченні Академії балету я працювала в одному з найкращих балетних театрів світу — сьогодні це Михайловський театр. А коли завершила артистичну кар’єру, почала навчати дітей. Та спершу я сама провчилася п’ять років на педагогічному факультеті Академії Ваганової, де здобула відповідний диплом — найвищий у нашій професії.
Після приїзду до Канади 2003 року я разом із своїм чоловіком відкрила балетну студію, а через рік ми відкрили єдину в цій країні приватну професійну балетну школу Victoria International Ballet Academy, скорочено — VIBA. Школа перебувала під контролем Міністерства освіти, її номер — 667420.
Творцем школи VIBA, її справжнім головою є Володимир Демін. Це – дуже освічена людина, випускник юридичного факультету Московського державного університету. Без його знань і таланту створення школи такого масштабу було би просто неможливим. Крім того, що VIBA — навчальний заклад, це ще й величезний бізнес. Тепер ця школа відома в усьому світі. Сюди приїжджають студенти з усіх куточків планети, щоб отримати чудову освіту та виховання. І здебільшого в подальшому вони продовжують своє життя вже тут, у Канаді.
— Ви кажете, що ця школа є вашим головним досягненням? Чим вона відрізняється від інших?
— Кожен етап життя має своє основне досягнення. Коли мені було десять років, моїм головним здобутком був вступ до Академії Ваганової, я була в числі 16 дівчат, прийнятих із-поміж 600 претенденток. Звісно, наступним досягненням було виконання сольних партій на сцені Маріїнського й Малого, а тепер Михайлівського, театрів.
Мої діти Поліна та Єлизавета — це окрема сторінка життя. Потім був вступ на педагогічний факультет Академії Ваганової в числі шести щасливців, котрі, на думку приймальної комісії, могли стати достойними педагогами.
По приїзді в Канаду визначальною подією стало створення школи. У чому полягає її особливість? Уже в самій назві школи є відповідь на це запитання. «Вікторія» — тому що була створена мною, дипломованим педагогом, котру навчали найкращі знавці балетної науки.
Слово «інтернаціональна» прийшло не одразу, але закріпилося міцно. У нас навчаються студенти з Японії, Мексики, Німеччини, Таїланду, Кореї й інших країн. І звісно, із Канади, авжеж. Це свідчить про добру репутацію на міжнародному рівні. Слово «балет» у назві школи говорить, що тут навчають класичного балету й супутніх спеціальних дисциплін.
Мета ж нашого навчального закладу — дати якісну освіту та чудову професію. Що ми й робимо. Наші перші випускники працюють у театрах Америки та Росії, учаться в університетах Канади. Нарешті, значення слова «Академія» тут, у Канаді, часто трактують не так, як у Європі. Там академія — вищий навчальний заклад, як, наприклад, Академія балету імені Ваганової, де я вчилася. Або ж військова медична академія, де навчався мій тато. У Канаді ж ви можете зустріти «академію» зачісок або «академію» аматорського танцю чи співів. А в нашому випадку скажу, що наша академія відповідає своєму істинному значенню. Усі наші педагоги мають вищу освіту, дипломи, досвід за фахом і, основне, відмінні результати. На цей час це — головне досягнення мого життя.
— А які результати в цій галузі?
— Як ви розумієте, виховати справжню балерину чи танцівника балету — це як виплекати квітку рідкісного виду. Для цього потрібні роки важкої роботи, правдиві знання та досвід учителів, котрі до цього працювали в театрі та здобули справжню педагогічну освіту. Талант і багато терпіння — теж важливі.
А тоді, коли все це поєднується, то розквітає та безцінна квітка, назва якої — артист балету. Їх не може бути дуже багато. Але ті, хто вчився добре, розуміє, що володіє рідкісною, найкрасивішою на світі професією. Вони завжди будуть затребувані. Так, Анастасія Лоскутова зараз танцює в Америці, маючи всього 18 років, вона заявляє про себе як багатообіцяюча балерина. Така ж юна Єлизавета Миронова успішно працює в Москві.
Підростає й нове покоління. Уже зараз видно його високий потенціал. У нашій школі крім балету й загальних дисциплін є ще музика та малювання.
Школа виховала й інших дітей, котрі хоч і не пов’язали свого життя з балетним фахом, але йдуть поруч із ним. Наші випускники всі вступили та навчаються в університетах Торонто. Упевнена, на них усіх чекає цікаве життя.
— Повернімося до питання бізнесу: чи освіта у вашій школі — платна?
— Безумовно. Адже саме поняття «приватна школа» має на увазі не просити ні в кого допомоги, не чекати на чиюсь милість, а жити та виживати тільки на кошти, зароблені самотужки. Іноді це дуже важко. Але коли немає вибору, зате є бажання працювати, усе вдається.
Чому це так важливо — бути самостійним? Бо тоді залишається одна надто важлива обставина — Свобода з великої літери. Мене, як художнього керівника, ніхто й ніколи не зможе звільнити, а отже, і натиснути на моє розуміння мистецтва, сприйняття доброго та поганого. Я сама визначаю політику та напрямок школи, сама відбираю й запрошую на роботу найкращих педагогів.
Гордістю VIBA є вчителі, наші «зірки»: провідний педагог класичного танцю Єлена Дмитрієва, педагоги Ненсі Греяйз, Ірина Сокіл, Ростислав Білоус, Бенджамін Фрадкін тощо. Причому я передусім звертаю увагу на такі речі, як освіта, кваліфікація, на те, як учитель поводиться зі студентами. Моя незмінна вимога — це абсолютна чистота та порядність у ставленні до дітей, піклування про них. І ще одна вимога нашої школі — строгість поведінки в усьому. Озирніться навколо й вирішіть самі: чи все це зараз можливе, коли немає свободи? Тому батьки й платять за освіту дітей у таких школах.
— Але, можливо, є стипендії для особливо обдарованих дітей або для вихідців із малозабезпечених родин?
— Стипендії можливі, але не на 100 %. Робимо також різні знижки для незаможних. У нас є талановиті діти з українських, російських, італійських і інших родин, багатодітних або з невеликим доходом, і ми надаємо їм знижки. Але, якщо школа працює на повну силу, учителі викладаються й віддають свої знання та здоров’я, то справедливо вважати, що й батьки, котрі хочуть дати своїм дітям блискучу освіту, будуть працювати так само важко, як і ми. Це ж — наші діти. Тут економити не можна.
— А що ви робите для того, аби такі батьки прийшли саме у вашу школу?
— Усе! Десять років тому, коли ми відкрили студію, то орендували площу 300 кв. м. За чотири роки ми виросли й переїхали в дорожезне приміщення, що мало 900 кв. м. А ще через п’ять років купили чудову двоповерхову будівлю площею 1,5 тис. кв. м. Відремонтували її, замінили освітлення, утеплили, побудували чотири чудові танцювальні студії з професійними підлогами та дзеркалами, обладнали навчальні класи, їдальню, офіси. Створили затишок і добру атмосферу справжньої школи.
І це — ще не все. Буде побудовано третій поверх із ліфтом. А найважливіше – те, що в нашій команді працюють найкращі педагоги. Ми не нажили багатства, але й не надто переймаємося цим. Ми набули головне — справу свого життя.
— Я чула ще про одну вашу справу — про балетну компанію. Ви ще й цим устигаєте займатися?
— Народження балетної компанії — логічне завершення розвитку професійної школи. Для цього є кадри, наші випускники. І чудових артистів, котрі мріють працювати в гарній команді в Канаді, — чимало. Є всі можливості для існування компанії. Це – і зали для репетицій, гримерки, уже є репертуар. «Спляча красуня» — спектакль, створений спеціально для дітей, «Пори року», «Шопеніана», «Лускунчик» і «Попелюшка». У планах — «Марна пересторога» та «Жізель».
— Де й коли можна побачити ваші хореографічні роботи?
— Дуже скоро. Ось уже п’ять сезонів ми ставимо балет Чайковського «Лускунчик» на сцені театру Richmond Hill Centre for the Performing Arts. Цьогоріч спектакль пройде чотири рази – з 19 до 21 грудня. Головні ролі виконають наші випускниці Анастасія Лоскутова та Єлизавета Миронова, котрі приїдуть спеціально з Америки й Росії. У лютому наступного року покажемо «Попелюшку» в театрах Річмонд-гіла та Місіссаґи. Приходьте й оцініть нашу роботу!
А 11 червня — можна було побачити роботу наших студентів — від наймолодших чотириліток до випускників 12 класу. Ця подія, із церемонією вручення дипломів артиста балету і про закінчення загальної школі, відбудлася в театрі Richmond Hill Centre for the Performing Art.
Розмовляла Людмила Маркіна

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply