Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Dec. 14, 2018

Юлія Пилип’як: «Я підіймаю людей, а не залізо»

Автор:

|

Січень 04, 2018

|

Рубрика:

Юлія Пилип’як: «Я підіймаю людей, а не залізо»

Тріумфом українського тандему закінчився чемпіонат Європи (ЧЄ) зі спортивної акробатики у польському Жешуві. Золоті медалі юніорської першості у напруженій боротьбі вибороли Юлія Пилип’як та Олександра Табачинська.
— Ми неймовірно щасливі, — ділиться враженнями від виступу на європейській першості Юля, — Це був дебютний наш виступ на ЧЄ. Ми їхали не по перемогу, а просто показати свої можливості. Й ось уже на першому старті здобули «золото»!
— Як довго готували чемпіонську програму?
— Наш тандем існує шість років, а останні чотири роки ми працювали над програмою, яка принесла нам перемогу на ЧЄ. Загалом я займаюся спортивною акробатикою 15 років, а моя партнерка Олександра Табачинська — десять.
— Чому у чотирирічному віці почали займатися спортивною акробатикою?
— Річ у тім, що я народилася у родині акробатів. Цим видом спорту займався мій дідусь, татко і дядько. Вони прищепили мені любов до спортивної акробатики. Так сталося, що вже у 19 років я перевершила досягнення моїх родичів. Мій батько виступав ще до незалежності України і входив до шістки найсильніших у СРСР. Мені ж вдалося стати чемпіонкою Європи.
— Чиї трюки складніші: ваші чи батькові?
— Ми здійснили трюк, який у світі не робить жодна жінка! Маю на увазі пірует із рук у руки на 720 градусів. Я перебувала внизу, а Олександра Табачинська стояла на моїх руках. Я її підкинула, вона зробила сальто, обертаючись двічі навколо себе та приземлилася на мої руки. А щодо порівняння моїх трюків із батьковими, то специфіка моєї роботи — зовсім інша. Тато виступав у квартеті та виконував роль верхнього акробатиста, а я працюю в тандемі нижньою. Тобто виконую все, що внизу: підтримую партнерку, викидаю, ловлю її тощо. Всі думають, що я маю бути фізично дужою, щоб підіймати людину. Натомість вважаю, що основною моєю рисою має бути морально-психологічна стійкість і впевненість. Якщо ж я мандражуватиму, то це швидко відчує моя партнерка.
— Та все ж як ви працюєте над собою, щоб бути фізично сильною?
— Ми тренуємося щодня, окрім неділі. Одне тренування триває чотири години. Найбільше часу приділяємо самим акробатичним стрибкам і хореографії. Ну, і не забуваємо про фізпідготовку. Ні, я не відвідую тренажерних залів і не тягаю заліза. Я підіймаю живу вагу, себто свою партнерку. І не лише підіймаю, але й присідаю з нею та виконую різні вправи. Все ж набагато складніше піднімати живу людину, ніж залізо. Й ефективніше.
— Чи задоволені ви умови праці?
— Нам не потрібно казна-яких умов. Головне — зала з килимом. Нам тепло та комфортно. Щоправда, розміри нашої зали не відповідають нормам. В ідеалі килим має бути 12 х 12 м, а за його лінією має бути простір. Розмір нашого килима 10 х 12 м, і він постелений до самісінької стіни — далі простору немає.
— Що ще впливає на ваш успіх?
— Важлива запорука успіху — харчування. Ми повинні тримати вагу. Я не маю права важити понад 49 кг, а вага Олександри Табачинської не повинна перевищувати 31 кг. Бо вона, так би мовити, літає, а її ловлю. Зайва вага — наш ворог. Та це не означає, що ми себе мордуємо. Щоб тримати вагу, треба їсти мало, але споживати їжу п’ять чи шість разів на день. З-поміж продуктів відмовилися лише від хліба, макаронів та інших страв із борошна. А от м’яса їмо немало, бо воно дає нам силу.
Розмовляв Олег Зубарук, «Експрес»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...