Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 25, 2020

Яким може бути покоління, народжене від батьків, що зазнали стресу 2020-го?

Автор:

|

Вересень 12, 2020

|

Рубрика:

Яким може бути покоління, народжене від батьків, що зазнали стресу 2020-го?

Цей рік ще не завершився, а його вже називають одним із найскладніших в історії. Війни, коронавірус, ізоляція, криза, нищівні повені, руйнівні лісові пожежі — це лише стислий перелік чинників, через які впродовж кількох останніх місяців люди зазнають чималого стресу. Як ці фактори можуть позначитися на майбутньому поколінні, яке вже дехто називає «короніалами», розповідають генетикиня Надія Гельнер, психолог Ігор Корнієнко й андролог Василь Черепанин.
— На якому етапі вагітності стрес може позначитися на розвитку мозку дитини найбільше?
Надія Гельнер: — Найбільша небезпека чатує на дитя у першому триместрі, коли відбувається формування всіх органів і систем. На такому етапі аґресивна дія гормонів стресу — адреналіну та кортизолу — прирівнюється до важкої вірусної інфекції. Вона може навіть призвести до вроджених вад. Стрес у другому триместрі послаблює імунну систему майбутньої дитини — вона від народження буде дуже чутливою до інфекцій. Унаслідок стресу, пережитого жінкою у третьому триместрі, можливе поліоорганне ураження без виражених вад, але з впливом на центральну нервову систему. Новонароджений буде неспокійним, згодом може мати проблеми зі сном, мовленням і навчанням.
— У чому полягає вплив стресових факторів на ембріон?
Н. Г.: — Адреналін призводить до спазмів судин плоду, порушуючи постачання кисню. Його дефіцит для мозку під час вагітності є фактором ризику розвитку проблем із психікою у дитини, зокрема, депресій і шизофренії. Є дані й про те, що діти матерів, які сильно стресували, народжуються з аутизмом. Гормони стресу глюкокор тикоїди лежать в основі розвитку патологій серцево-судинної системи, метаболічних і нейроендокринних розладів — таких, як гіпертонія, діабет, ішемічна хвороба серця. Стрес може провокувати зміни у генах, у такий спосіб посилюючи схильність до виникнення спадкових патологій.
— Британські нейрофізіологи вивчали головний мозок у людських ембріонів між 30-м і 37-м тижнями вагітності. Дослідники відбирали матерів з малозабезпечених сімей, які часто відчували депресію, занепокоєння або стрес. У ще не народжених малюків спостерігали зменшення ефективності роботи нейронних ланцюгів у мозочку. Як це може впливати на дитину?
Ігор Корнієнко: — Мозочок — друга за розміром структура головного мозку, у ньому інтегрується інформація, що надходить від органів відчуттів. Він має нейронні зв’язки з ділянками головного мозку, які виконують вищі функції — використання мови, складна інтелектуальна робота тощо. Зменшення ефективності нейронних ланцюгів може призвести до проблем із виконанням цих функцій: від негараздів із координацією рухів до порушення вищих когнітивних процесів.
— Чи правда, що стрес вагітної може вплинути на сексуальну орієнтацію майбутньої дитини?
Василь Черепанин: — Так. Вiдомо, що впродовж певного часу розвитку плід безстатевий. З дев’ятого тижня вагітності організм отримує «команду» формувати стать. Якщо в цей період жінка переживає сильний стрес, чи, скажімо, вірусну атаку, то гонади (статеві залози) майбутньої дитини формуються з порушенням. Відбувається щось на кшталт комп’ютерного збою: внутрішні гонади плоду стають однієї статі, а зовнішні — іншої. У такий спосіб може сформуватися людина, яка зовнішньо належатиме до жіноцтва, але статевий потяг матиме до жінок. I навпаки.
— А чи може пренатальний стрес вплинути на формування характеру дитини?
І. К.: — Люди, в чийому мозку від народження більше генетично обумовлених рецепторів до окситоцину, виростають дружелюбнішими, комунікабельнішими, менш аґресивними. І навпаки — якщо стресові гормони матері вплинули на гени ембріона так, що названих рецепторів мало, дитина буде більш аґресивною. Утім, людська поведінка зумовлена багатьма факторами — численними варіаціями у різних генах, різним рівнем вироблення нейромедіаторів і інших чинників нейрогормональної регуляції.
— Невже організм матері жодним чином не захищає плід від впливу стресу?
Н. Г.: — У процесі еволюції виробилися механізми, що допомагають організму сильних, здорових матерів захищати майбутнє дитя. Зокрема, плацента містить низку гормонів, покликаних нейтралізувати згубний вплив кортизолу. Під час вагітності змінюється й психіка жінки. Вона набуває здатності оцінювати події відсторонено завдяки речовинам ендорфінам, які посилено виробляються в її організмі. Але, звісно, захист спрацьовує тоді, коли рівень стресових гормонів не зашкалює.
Розмовляла Ірина Конторських, «Експрес»

About Author

Meest-Online