Новини для українців всього свту

Sunday, Sep. 27, 2020

Як український фізик у США допоміг довести важливість масок

Автор:

|

Червень 12, 2020

|

Рубрика:

Як український фізик у США допоміг довести важливість масок
Валентин Стадницький

Не обов’язково чхати чи кашляти, щоб поширювати в повітрі краплі, здатні переносити коронавірус SARS-CoV-2, достатньо й звичайної розмови. Цей висновок підтвердили в ході експерименту з лазером, який провела групою вчених Національного інституту здоров’я США. При цьому науковці виявили, що краплі зберігаються в повітрі до восьми хвилин. Результати дослідження привернули увагу світових засобів масової інформації, ставши ще одним арґументом у суперечці про важливість використання захисних масок під час епідемії Covid-19. Одним із учених в цій команді був український фізик Валентин Стадницький.
— Дослідження команди, в якій ви працювали, може дати розгадку швидкого поширення коронавірусу. Як вдалося отримати ці результати?
— Все почалося з ідеї Адріана Бакса, котрий прагнув візуалізувати краплі слини, які видихає людиною під час розмови й які занадто малі, щоб побачити їх неозброєним оком. Він і Філіп Анфінруд, його колега по лабораторії хімічної фізики при Національному інституті діабету і хвороб травлення і нирок, де я також працюю дослідником, міркували над використанням лазерів для візуалізації цих крапель. Того п’ятничного вечора д-р Анфінруд пофарбував внутрішні стінки коробки, вирізав у ній отвори і наступного ранку почав налаштовувати оптику в своїй лазерній лабораторії. Він узяв мене до команди, бо маю великий досвід роботи з лазерами. І ще до закінчення ранку у нас був сконструйований і готовий до роботи апарат. Утрьох ми провели залишок вихідних, записуючи відео й інтерпретуючи отриманий матеріал.
— Чи підтверджують ваші висновки інші дослідженнями американських або світових установ?
— На момент нашої роботи ми нічого не знали про будь-які опубліковані дослідження, які використовують лазерні технології, щоб візуально продемонструвати краплі слини, що потрапляють у повітря під час розмови, хоча група дослідників в Японії публікувала щось подібне щодо чхання. Звісно, дані про поширення цих крапель публікували й раніше, приміром, в одній роботі 2019 року, яка показала, що розмова призводить до виділення більшої кількості крапель, ніж дихання, а гучне промовляння збільшує масштаби поширення.
— Яку маску носите ви особисто?
— Наша доповідь продемонструвала, що проста розмова, навіть без чхання та кашлю, сприяє поширенню тисяч потенційно небезпечних крапель у повітрі, а навіть використання простих масок значним чином запобігає цьому поширенню. Я особисто дотримуюся рекомендацій Центрів із контролю і профілактики захворювань США про те, які маски носити.
— Перед переїздом до Сполучених Штатів 2011 року ви вчилися в Київському національному університеті (КНУ) ім. Тараса Шевченка. Яким був ваш шлях до наукової роботи в Америці?
— Моя мати була хіміком і писала дисертацію в КНУ, а батько працював інженером. Але прагнення моїх батьків перекреслив крах СРСР — матері довелося закинути своє захоплення і стати бухгалтером, щоб прогодувати сім’ю. Вона завжди жартувала, що її дисертацією став я, і заохочувала мене з братом реалізовувати наші амбіції. Для неї наша освіта була пріоритетом. Я захоплювався математикою та природничими науками, тому пішов зі школи з поглибленим вивченням мов і продовжив навчання в Київському природно-науковому ліцеї № 145. Отримав дипломи бакалавра та маґістра фізики з відзнакою КНУ. Але під час двох останніх літ навчання в університеті почав думати про свої наступні кар’єрні кроки і вирішив логічним для себе продовжити навчання на докторській програмі. Розглядав варіанти таких програм у Великій Британії, Німеччині, Бельгії та США. Це було непростою справою — довелося писати безліч чернеток для справді переконливих мотиваційних листів і здавати іспит із англійської, щоб переконати університети, що я гідний кандидат. Важка робота дала плоди, й я отримав кілька запрошень на інтерв’ю з Європи і кілька запрошень на докторські програми в США. Таким чином опинився в Університеті Пердью в Індіані.
— Чим робота в США відрізняється від роботи в Україні, і що б ви змінили в українській науці?
— Моя наукова робота в США навчила мене не думати шаблонами. В цьому допомогла команда вчених із різних країн і наукових дисциплін. Коли я був студентом в Україні, то завжди думав, що повинен самостійно вирішувати кожну проблему, щоб проводити хороші дослідження. Але зараз розумію, що видатні наукові досягнення часто вимагають залучення експертів із різних галузей до команди, що працює спільно. Мої докторантури та наукова робота в Національному інституті здоров’я були б неможливими без співпраці та взаємодії з фахівцями з інших сфер науки. В Україні ж позначаються роки недофінансування. Але ми можемо запропонувати світові дуже розумних, талановитих і працьовитих людей із серйозною науковою базою. Тому мені здається, що співпраця з міжнародними науковими спільнотами й університетами є найкращим шляхом для наукової спільноти в Україні. Це дасть українським ученим доступ до новітнього обладнання та ресурсів, щоб перевірити свої чудові ідеї як представники міжнародних команд, котрі працюють над масштабними науковими загадками, передовими технологіями, щоб поліпшити якість людського життя.
Deutsche Welle

До теми
Спортивний бренд Reebok створив три прототипи масок, які не лише захищають від небезпечних частинок в атмосфері, а й повідомляють власників про рівень кисню й інші життєво важливі показники. «У багатьох частинах світу, особливо в Азії, люди часто носять маски для занять спортом на вулиці. Коронавірус тільки збільшує цю потребу», — вважає Дон Альберт, глава лабораторії інновацій Reebok у Європі. Загалом бренд Reebok продемонстрував дизайн трьох масок для обличчя, які можна носити під час тренувань, у т. ч. у воді. «Сенсорна маска від компанії має прозорий екран навколо рота. Дослідження Reebok засвідчило, що люди сприймають спорт як соціальну активність, їм подобається виражати емоції і бачити обличчя оточення», — запевняє він. Також Reebok хоче обладнати цю маску датчиками для відстеження частоти серцевих скорочень і частоти дихання, які буде фіксувати додаток. «Маска для пірнання складається з прозорого екрану на все обличчя, каптура та респіратора, які повністю вкривають голову», — описує розробку глава лабораторії. За його словами, через додаток можна буде регулювати умови всередині цієї маски — від температури до рівня кисню. «Найамбітніша — наша це маска-очищувач. Вона складається з респіратора з органічною речовиною, до прикладу, водоростями чи мохом, який очищає повітря, поглинаючи вуглекислий газ із атмосфери і виділяючи кисень», — заявив п. Альберт. Маска-очищувач здатна відфільтрувати небезпечні частинки, в т. ч. віруси. «Ми вже бачили, як водорості використовують для очищення забрудненого повітря, тому вважаємо, що це може бути природна система очищення в масці», — додав він.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply