Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 9, 2019

В’ячеслав Аброськін: «Якби вилучена зброя потрапила у мирні області, теракти, як у Брюсселі, могли б траплятися щодня»

Автор:

|

Квітень 15, 2016

|

Рубрика:

В’ячеслав Аброськін: «Якби вилучена зброя потрапила у мирні області, теракти, як у Брюсселі, могли б траплятися щодня»

В'ячеслав Аброськін

Поліція Донеччини пишається тим, що у складних умовах прифронтової території успішно бореться зі злочинністю. В’ячеслав Аброськін очолює донецьких правоохоронців із листопада 2014 року.

Вилученої зброї так багато, що потрібен склад
— Останнім часом загострилася обстановка на фронті. Чи одержала у зв’язку з цим нові завдання донецька поліція?
— Поліція у Донецькій області працює стабільно. 2014-го структура правоохоронних органів тут була практично зруйнована, але робота вже повністю налагоджена, й активізація бойових дій не позначається на криміногенній обстановці. Ми, звісно, отримуємо завдання від штабу антитерористичної операції й за необхідності посилаємо зведені загони поліції для посилення місцевих підрозділів.
— Чи працюють поліцейські серед мирного населення?
— Так, але буває і робота на лінії розмежування, коли є необхідність провести заходи зі зачистки. Тоді перевіряємо місцевих і тих, хто у них проживає.
— А чи багато вилучається зброї та боєприпасів?
— Так багато, що у нас виникла необхідність будувати спеціальний склад, бо до рішення суду вилучена зброя, вибухові речовини та боєприпаси є речовими доказами. За минулий рік ми вилучили більше 200 автоматів, понад 400 тис. різних боєприпасів і понад 300 гранатометів. Від початку цього року, було вилучено чотири кулемети, 12 автоматів, п’ять гвинтівок, 14 пістолетів, 121 гранатомет, 1750 гранат, 422 тис. патронів, 424 тис. боєприпасів і 22 кг вибухівки. Якби все це потрапило у мирні області, то такі теракти, як у Брюсселі, можна було б влаштовувати щодня впродовж року.
— Звідки ж ця зброя у такій кількості береться?
— Багато що було вкрадено у підрозділах міліції та військових частинах, захоплених і розграбованих 2014-го. Також це — зброя, залишена в ході бойових зіткнень із терористами. І зброя є в наших військовослужбовців. Нам довелося на кожне поштове відділення в області виділити співробітника, тому що нею масово відправляли боєприпаси та зброю.

Використовуємо всі можливості для розслідування злочинів
— Ви розслідуєте злочини не тільки на контрольованій українською владою території, а й на окупованих землях. Як це відбувається?
— Багатьох дивує, як таке можливо. Ось приклад. Ми отримали інформацію про те, що у Горлівці виявили труп молодої дівчини. Цей факт був внесений у Єдиний реєстр досудових рішень за статтею «умисне вбивство». Почали збирати інформацію. У телефонному режимі опитали матір постраждалої, визначили коло зв’язків і навіть встановили свідків, котрі бачили загиблу у полоні у терористів.
— Це були свідки з нашої території?
— І звідти також. Серед них є ті, хто виїжджає сюди за продуктами харчування, до родичів. Тобто використовуємо будь-яку можливість і проводимо всі необхідні слідчі дії, наскільки це в наших силах.
— А які ще бували випадки?
— Ще ми розслідували вбивство Володимира Черепні. 27 грудня 2015 року він виїхав до Водяного, яке тоді було у «сірій зоні», щоб оглянути свою дачу. 28 числа до нас звернулася його дружина зі заявою про зникнення, а в перших числах січня ми знайшли в Маріуполі його спалену машину. Потім в одній із річок біля села Гнутове виявили труп самого підполковника Черепні.
— Поліціянти так і не змогли побувати у Водяному?
— Тепер змогли, потрапили у будинок убитого, зібрали доказову базу. Окреслили коло підозрюваних, злочинця буде встановлено та притягнуто до карної відповідальності.
— А як ведеться робота зі збирання доказів, документування злочинів, пов’язаних із тероризмом?
— За 2015 рік ми виявили, встановили і висунули підозру 1101 учаснику незаконних військових формувань та їхнім поплічникам. Було встановлено місцезнаходження та затримано 292 людини, 220 було обрано запобіжний захід утримання під вартою, і 72 суд не обрав запобіжний захід утримання під вартою.
— Забракло доказів?
— Усі вважають: раз показали по телевізору терориста Пушиліна, то ми повинні його тут же оголосити в розшук. Але так не виходить, ми маємо зібрати докази, які дозволили б прокурору підтримати слідчого, звернутися в суд і просити обрати запобіжний захід. Пушилін — у Донецьку, слідчий підрозділ — тут, усі свідки — на окупованій території. Нам доводиться по крихтах встановлювати факти, шукати людей, котрі можуть дати свідчення.

Поліціянти не можуть їздити на окуповані території
— Голови обласних військово-державних адміністрацій Луганської та Донецької областей заборонили державним службовцям виїжджати на окуповані території. А поліціянти туди їздять?
— Усі співробітники поліції є носіями державної таємниці. Коли у листопаді 2014-го я був призначений начальником головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, були численні випадки, коли співробітники виїжджали на окуповані території, якийсь час перебували там. Я одразу узгодив це питання з міністром внутрішніх справ, і був підписаний наказ про заборону виїзду працівників міліції на окуповану територію.
— А з чим пов’язана ваша ініціатива з установлення у маріупольських школах «тривожних кнопок»?
— Коли район «Східний» у Маріуполі обстріляли з «Градів», у нас не було системи, щоб у разі якоїсь біди отримати інформацію, кому необхідно терміново виїхати та надати допомогу. Тому ми запросили директорів усіх шкіл і вирішили встановити «тривожні кнопки» в усіх школах області.
— Тобто, люди зі зброєю можуть прийти в школу і нашкодити дітям?
— Так, а ми хочемо безпеки нашим дітям.
— А якщо дитину хтось ображає у школі, старшокласники чи якісь місцеві хулігани, він може викликати поліцію?
— Звісно.

Ніхто ні до чого не змушує
— Раз вже заговорили про дітей, розкажіть, будь ласка, про «Ліґу майбутніх поліцейських»…
— Ми зі Сергієм Князєвим, начальником поліції Закарпатської області, вирішили зібрати підлітків. Він раніше очолював карну міліцію у Донецькій області, знає тутешні проблеми, і запропонував цих дітей відправити до нього. І от старшокласники зі сіл, які постійно страждали від артобстрілів, опинилися в Карпатах. Їх розселили у пансіонаті (дуже серйозну допомогу надав Геннадій Москаль, голова обласної державної адміністрації), місяць вони ходили у звичайну закарпатську школу й училися з тамтешніми підлітками. Коли звідти повернулися, це вже були зовсім інші діти. Через якийсь час ми провели телеміст. І вирішили створити організацію, яка б об’єднувала наших дітей і дітей Закарпаття. Так з’явилася «Ліґа майбутніх поліцейських».
— Готуєте собі зміну?
— Не всі школярі, котрі потрапляють у цю ліґу, мають обов’язково стати поліціянтами. Просто саме співробітники поліції допомагають їм спілкуватися та надають підтримку.
— І багато підлітків вступило у цю ліґу?
— Уже 500 осіб, а бажаючих — дуже багато, залучаємо старшокласників з усієї області. І помічаємо, що діти змінюють ставлення до поліції. Якщо раніше мріяли стати хто ким, то тепер — поліціянтами. Хоча ніхто їх до цього не закликає.
— А з батьками конфліктів не було?
— Ні.
— Тобто авторитет поліції серед місцевого населення зростає?
— Так, але крім того це — й патріотичне виховання. Школярі тепер знають Гімн України, розуміють, що їх люблять усюди і ніде до них негативно не ставляться.
Розмовляла Ольга Опанасенко, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply