Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, May. 26, 2018

Володимир Прокопів: «У кулуарах європейської політики впевнені, що вжиті до РФ дії — недостатні»

Автор:

|

Травень 03, 2018

|

Рубрика:

Володимир Прокопів: «У кулуарах європейської політики впевнені, що вжиті до РФ дії — недостатні»

Нещодавно у Страсбурзі (Франція) відбулася 34-та сесія Конґресу місцевих і реґіональних влад Ради Європи. Про її підсумки, кулуарне життя цього майданчика, реакцію на міжнародні виклики, незаконні дії Російської Федерації (РФ) проти України, а також способи, які діють для відстоювання інтересів України, розповів Володимир Прокопів, голова української делегації на конґресі.

Росія вдається до будь-яких прийомів
— Чим Конґрес місцевих та реґіональних влад Ради Європи важливий для України?
— На ньому на відміну Парламентської асамблеї ради Європи (ПАРЄ) присутня російська делегація, і те, що вони видають «в ефір» на засіданнях політичних груп, комітетів, на пленарному засіданні, здоровому глузду не піддається. Якщо вони постійно будуть свої меседжі повторювати й не буде звучати альтернативна позиція, то наші європейські колеги почнуть вірити. Російські тези про те, що в Україні відбувся кривавий переворот, а РФ — не країна-аґресор, анексія й окупації Криму відбулися згідно з нормами міжнародного права, спочатку в усіх викликали посмішку, але Москва їх повторює й таким чином намагається переконати. Применшувати вплив цих тез у жодному випадку не можна. Так само не можна недооцінювати значення конґресу, бо там збиралися мери, голови реґіонів, депутати місцевих рад із усієї Європи. Думка, яка формується на конґресі, фактично формує порядок денний вже на місцях в Європі. Тому критично важливо, щоб українська делегація в повному складі була присутня на засіданнях всіх органів, які існують у конґресі, розвінчувала заяви російської делегації і казала правду про те, що у нас фактично вкрали Крим і ведуть військові дії на території країни, яка розташована в центрі Європи.
— У перший день сесії перед конґресом виступив Мікеле Ніколетті, президент ПАРЄ. Відповідаючи на запитання після промови, він чітко засудив дії РФ щодо України, хоча від представника російської делегації прозвучало питання саме в тому ключі, як ви казали. Як прокоментуєте відповіді п. Ніколетті?
— Президенту ПАРЄ треба віддати належне. Попри традиційну європейську толерантність, п. Ніколетті чітко сказав, що відповідно до норм міжнародного права те, що Росія зробила в Криму, є аморальним і незаконним. Це чітка теза, яка прозвучала безпосередньо на пленарному засіданні. Це дуже важливо. Але, на жаль, якщо європейських чиновників не стимулювати про це казати (наприклад, ставлячи запитання), то можна й не почути цих тез. Також я надзвичайно радий, що українська делегація, незважаючи на те, що були представлені всі реґіони та різні політичні сили, перебуваючи в конґресі, працює єдиним фронтом і у нас єдині тези, важливі для країни загалом.
— На відкритті конґресу було оголошено, що генеральний секретар Ради Європи не братиме участі у його роботі. Чому?
— Авжеж, раніше генеральний секретар Ради Європи брав участь, але не цього разу. Про справжні причини говорити складно. Зауважу лиш, що Турбйорна Ягланда як нікого іншого, постійно критикувала українська делегація за недостатньо жорстку, як на нашу думку, позицію з приводу російських дій щодо України.

Положення про внутрішньо переміщених осіб внесли лиш після тиску
— Зусиллями української делегації на цій сесії конґресу вдалося домогтися змін до «Посібника з прав людини». Розкажіть, будь ласка, про це докладніше…
— «Посібник із прав людини», який на цій сесії отримав назву «Збірник передової практики», — надзвичайно важливий документ, де йдеться, зокрема, про захист прав таких незахищених категорій, як біженці та шукачі притулку, те, що зараз актуально в Європі. Для нас було критично важливо розказати, що існує численна група людей — сотні тисяч українців, котрі у зв’язку з військовою аґресією РФ змушені були покинути свої домівки та шукати можливості виживати в інших реґіонах. Це так звані внутрішньопереміщені особи і вони повинні стояти в одному ряду з біженцями. Учасники конґресу нас почули та внесли зміни до документу. Про внутрішньо переміщених осіб вже йдеться в іншому документі Ради Європи, який безпосередньо стосується України, а саме в «Плані дій щодо України на 2018-2021 рр.». Там цьому присвячено достатньо уваги. Сподіваюся, що в результаті роботи української делегації в конґресі більше не будуть відмежовуватися від питань внутрішньо переміщених осіб й про них йтиметься в усіх подальших документах Конґресу, які цього стосуються.
— Питання внесення змін до документу щодо внутрішньо переміщених осіб підіймалося українською делегацією на сесіях конґресу і раніше. Чи була якась протидія внесенню цієї зміни, від кого ми отримали найбільшу підтримку?
— В європейській бюрократії є певна специфіка, не така як в Україні, і протидія проявляється інакше. Попри те, що це питання піднімалося на минулій зустрічі конґресу, з якихось причин у драфті документу, який ми побачили, про це не було сказано жодного слова. І лише під тиском українського представництва при Раді Європи, української делегації, ми отримали згадку про ті питання, які стосуються саме України. Якщо б цього тиску не було, відповідно, не отримали б і результату. Варто зазначити, що делегації країн, яким ці питання близькі, зокрема Грузії, що має схожу до української ситуацію, активно долучились і підтримали нашу позицію. Фактично, ми досягли цього результату спільними зусиллями.

Єврочиновники оцінюють наші досягнення позитивно
— У той час, як Кремль поширює свої меседжі, про які ви щойно казали, міжнародна спільнота єдиним фронтом стала на захист своєї безпеки після отруєння у британському Солсбері. Вперше в історії сучасного Європейського Союзу (ЄС) було ухвалене таке масштабне рішення про депортацію дипломатів. Як оцінили ці дії та ситуацію загалом в кулуарах конґресу?
— Мікеле Ніколетті дав першого ж дня конґресу досить делікатну відповідь щодо позиції у справі отруєння в Солсбері. В кулуарах європейської політики дозволяють собі значно різкіші висловлювання, причому це роблять не лише представники Великої Британії. В Європі глибоко перейнялися цією проблемою. Поки вона була десь далеко, в країнах колишнього Радянського Союзу, європейцям здавалося, що російська аґресія не може торкнутися Європи безпосередньо. Коли це вже сталося в країнах «старої демократії», тоді вже перейнялися всі. В кулуарах всі дуже збуджені з цього приводу, бо якщо таке сталося в Об’єднаному Королівстві, то може статися у Франції, Швейцарії чи будь-якій іншій країні й треба щось робити. Також у кулуарах кажуть, що заходи, які зараз застосовуються, недостатні та наголошують на необхідності розробки плану подальших дій для недопущення таких ситуацій.
— Чи йдеться про конкретні заходи?
— Ні, про конкретні заходи не йдеться. Бо це не компетенція керівництва місцевого та реґіонального рівня, а компетенція зовнішньополітичних відомств. Але дуже важливо, що зараз цей процес відбувається не за зовнішнім запитом, не коли Україна просить ЄС вдатися до якихось кроків, а коли самі керівники на місцях, самі мешканці готові тиснути й тиснуть на свою владу. Потрібні якісь конкретні кроки. Думаю, що ці кроки будуть значно відрізнятися від тих, які робила Європа, реагуючи на події в Україні, які в окремих випадках виливалися винятково у висловлення глибокої стурбованості.
— Як оцінюють експерти конґресу реформи, які відбуваються в Україні на місцевому рівні? Чи обговорювали це на сесії?
— Жодних такого штибу обговорень протягом цієї сесії конґресу не відбувалося. Позиція наших західних партнерів єдина: в Україні однозначно спостерігається рух у правильному напрямку. Оцінки, якщо їх проводять, стосуються швидкості, з якою відбуваються зміни, темпів реформ, які проходять. І тут оцінки часто розходяться. Ті, хто не бувають в Україні, висловлюються критично. І навпаки — єврочиновники, котрі часто бувають в Україні й можуть порівняти те, що ми мали чотири роки тому, з тим, що ми маємо зараз, оцінюють наші досягнення позитивно.
Розмовляла Ольга Будник, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Loading...