Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Nov. 23, 2017

Володимир Фесенко: «Ідея єдиної партії — це світогляд Юлії Тимошенко»

Автор:

|

Лютий 21, 2013

|

Рубрика:

Володимир Фесенко: «Ідея єдиної партії — це світогляд Юлії Тимошенко»

Юлія Тимошенко закликає колег по опозиційному цеху до створення єдиної партії, спрямованої на боротьбу з чинним владним режимом. На переконання екс-прем’єра, взаємини між опонентами нинішньої влади повинні бути втіленням солідарності: «Ідеальний варіант — продовження об’єднавчих процесів опозиційних сил, створення єдиної партії, тому що коток Партії реґіонів (ПР) може зупинити лише потужна опозиційна сила, яка буде мати переважну підтримку суспільства». Юлія Володимирівна також вважає, що об’єднавчі процеси опозиціонерів із суспільством «прискорять загибель цього колоса на глиняних ногах, яким насправді є режим Януковича». В опозиційному таборі на заклик екс-прем’єра відреагували більш ніж оперативно. Однак ідея про єдину партію сподобалася далеко не всім. «За» виступив Арсеній Яценюк, категорично «проти» — Олег Тягнибок. Віталій Кличко промовчав. Але навряд чи в цьому випадку мовчання є знаком згоди. Скоріше, навпаки. Про доцільність створення єдиної партійної платформи та перспективи опозиційного альянсу розмовляємо з відомим політологом Володимиром Фесенком.

Вона хоче згуртувати опозицію в потужний кулак
— Екс-прем’єр закликає опозиціонерів створити єдину партію. Ідея, загалом, – не нова. Раніше про це часто заявляв президент Ющенко, та й п. Тимошенко теж говорила про необхідність об’єднуватися. Як вважаєте, наскільки в сьогоднішніх політичних умовах це, по-перше, реально, по-друге – доцільно?
— Перш за все, зазначу, що ідея створення єдиної партії належить Юлії Тимошенко. Віктор Ющенко, швидше, виявляв лише загальні наміри, і далі справа не пішла. Навіть із «Нашою Україною» ідею почали здійснювати вже тоді, коли час, скажімо так, було втрачено.
А ось Юлія Володимирівна, хоч і частково, але вже реалізує цю ідею. Я маю на увазі її проект об’єднання опозиційних сил на виборах. Нехай в обмеженому форматі, однак, цей задум було реалізовано. Я сам скептично оцінював вірогідність участі в опозиційному об’єднанні Арсенія Яценюка. Але, врешті-решт, він, безумовно, маючи власні мотиви, погодився на участь у цьому проекті. До цього долучилися й лідери низькорейтинґових партій: Анатолій Гриценко, Микола Катеринчук, Борис Тарасюк, Юрій Луценко й інші. Тобто, уже на виборах ця ідея частково була реалізована.
Гадаю, що створення єдиної партії — це ідея, яка відображає погляд самої Юлії Тимошенко на те, як повинна розвиватися опозиція. Вона хоче згуртувати опозицію в єдиний потужний кулак, вважаючи, що тільки єдність може привести до перемоги. Це зараз – її світогляд. Гадаю, ця ідея може втілюватися тільки на базі «Батьківщини». Вірогідно, на таке об’єднання піде п. Яценюк, інші відомі опозиційні політики, які раніше були в інших партіях.
— Тобто, шанси створити єдину партію є?
— Так, швидше за все, цей проект на базі «Батьківщини» й буде реалізований.
— А як щодо ролі в цьому процесі партії УДАР і «Свободи»?
— Із дуже великою часткою ймовірності можна прогнозувати, що Віталій Кличко й Олег Тягнибок у єдину партію не підуть. У «Свободи» після виборів зростають амбіції. До того ж вони ідеологічно істотно відрізняються від «Батьківщини». Словом, і «Свобода», й УДАР не хочуть утрачати політичну незалежність і ідеологічну ідентичність. У п. Кличка – дуже сильні президентські амбіції, як і в його команди, яка вже відчула смак успіху на парламентських виборах. «Ударівці», вважаючи, що Юлія Тимошенко не вийде з в’язниці до президентських виборів, упевнені, що Віталій Кличко має високі шанси пройти в другий тур.
— В Арсенія Яценюка теж є президентські амбіції. На що він розраховує, погоджуючись із ідеєю про створення єдиної партії?
— Ідея об’єднання в єдину партію — це ще й спроба зняти внутрішні протиріччя між представниками партії п. Тимошенко й новоприбулими п. Яценюком і його соратниками. Щоби подолати ці внутрішні розбіжності, необхідно створити єдину партію. Що ж до Арсенія Яценюка, то, звичайно ж, у нього є президентські амбіції, і він цього навіть не приховує. Але він – досить гнучкий політик, і сьогодні, гадаю, уже грає в довгу гру. Пан Яценюк знає, що навряд чи п. Тимошенко випустять до 2015-го. І зараз він свідомо заявляє про готовність підтримати її кандидатуру на президентських виборах. Це — чисто політичний крок, що має продемонструвати відданість Арсенія Петровича Юлії Володимирівні. Пан Яценюк чудово розуміє, що п. Тимошенко не вийде до президентських виборів, і тоді виникає питання: «Кого висувати?». Найрейтинґовіший кандидат у «Батьківщині», людина, яка зможе знайти ресурси на виборчу кампанію, — це сам Арсеній Яценюк. Ось на що він сподівається. Тому тут немає жодних суперечностей, є тільки тактика, яку використовує Арсеній Петрович.

Можуть бути сюрпризи
— На що, у такому разі, розраховує Юлія Тимошенко, адже цілком очевидно, що вона читає тактичні ходи Арсенія Яценюка між рядків? Досить цинічні ходи…
— Цинізм у політиці завжди був, є й буде. Така вже природа й політики, і бізнесу. Тут річ у іншому. Для п. Тимошенко зараз головне — не президентські амбіції (власні чи п. Яценюка). Головне для неї — вийти з в’язниці. І вона, гадаю, чудово розуміє, що вийти звідти їй удасться тільки в разі перемоги на президентських виборах опозиційного кандидата. Словом, у неї теж свої, можливо, навіть десь цинічні, судження. Так що інтереси Арсенія Петровича та Юлії Володимирівни збігаються, і в питанні створення єдиної партії жодних принципових розбіжностей не виникне.
— Чи Юлія Тимошенко буде закликати всю опозицію висувати єдиного кандидата?
— Так. Хоча мені здається, що два інших опозиційних лідери — п. Кличко й п. Тягнибок — зараз схиляються до ідеї проведення праймеріз. Тобто, хто з опозиціонерів вийде в другий тур, той і буде єдиним кандидатом. А п. Тимошенко їх переконуватиме в тому, що єдиний кандидат повинен бути вже в першому турі. Хто ним буде? Не відкидаю того, що тут можуть бути несподівані сюрпризи з боку Юлії Володимирівни. Вона майже до останнього моменту не буде персонально вказувати на того, хто має стати єдиним кандидатом.
— Чому?
— З одного боку, щоби різні опозиційні лідери не лаялися між собою. З іншого – щоби тримати процес під контролем.
— Як вважаєте, Юрій Луценко може стати єдиним кандидатом?
— Теоретично можливо все. Але, на мій погляд, якщо виходити з нинішніх реалій. В Арсенія Яценюка набагато більше шансів виграти вибори, ніж у п. Луценка. Рейтинґ Юрія Луценка — 1 %. А п. Яценюк зараз (якщо, звичайно, не брати до уваги п. Тимошенко) і п. Кличко зараз є найрейтинґовими політиками. У них майже однаковий президентський рейтинґ.

Буде єдиний кандидат — на перемогу істотно зростуть
— Кого ж ви маєте на увазі, говорячи про можливі несподіванки й сюрпризи в процесі висунення єдиного опозиційного кандидата в президенти?
— Пам’ятаєте, як Юлія Тимошенко пропонувала поставити першим номером списку «Батьківщини» Ліну Костенко? Гадаю, перед виборами-2015 звучатимуть схожі заяви. Необов’язково мова буде йти про п. Костенко, але якісь несподівані варіанти з кандидатурою будуть. Аби три опозиційних лідери не лаялися між собою, Юлія Володимирівна може запропонувати, скажімо так, громадську кандидатуру.
— Інтерес п. Тимошенко у створенні єдиної партії — очевидний. А якщо говорити про суспільні інтереси, як гадаєте, чи опозиції варто об’єднуватися під єдиним партійним дахом?
— Коли я чую про народні, громадські інтереси, завжди ставлюся до цього з певним скепсисом. Немає спільних інтересів! Є загальнонаціональний інтерес із точки зору добробуту тощо. Але про які суспільні інтереси можна говорити, обговорюючи тему єдиного кандидата від опозиції? Суспільний інтерес може полягати в тому, щоб у країні розвивалася демократія. А те, скільки в нас буде опозицій: одна, дві, три, чотири чи п’ять, — це вже не принципово.
Проблема й біда українського суспільства полягає в тому, що в нас навіть у ставленні до демократії немає єдиних суспільних інтересів. Частина суспільства, безумовно, буде підтримувати ідею об’єднання опозиції. А частина суспільства буде виступати категорично проти, бо вона опозиції не підтримує й підтримувати не буде. Тож тут немає суспільного інтересу. Абстрактно, опозиційно налаштовані виборці в більшості своїй будуть підтримувати ідею висунення єдиного кандидата від опозиції.
Що ж до підтримки єдиної партії, я думаю, тут єдності не буде. Із точки зору логіки, проблема полягає не в створенні єдиної партії, а в тому, щоби справді був єдиний кандидат від опозиції. Буде єдиний кандидат — шанси опозиції на перемогу істотно зростуть. А далі? Я – не прихильник створення єдиного партійного колгоспу. Досвід європейської демократії свідчить про те, що опозиції бувають різними, не може бути однієї єдиної. Тому не бачу сенсу зганяти всіх у єдиний партійний колгосп. І підводячи риску, можна сказати одне: ідея єдиної опозиційної партії буде підтримана далеко не всіма прихильниками сьогоднішньої опозиції.
Розмовляла Наталія Ромашова

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...