Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, May. 26, 2018

Віра Коник: «До нас, українців, ставляться дуже й дуже гарно»

Автор:

|

Вересень 26, 2013

|

Рубрика:

Віра Коник: «До нас, українців, ставляться дуже й дуже гарно»

Віра Коник — голова Українського земляцтва Естонії, очільник Конґресу українців Естонії, член комісії в справах національних меншин, що діє при Талліннській мерії.
— Пані Віро, наскільки чисельною є українська громада в Естонії?
— Українська спільнота в Естонії — третя за кількісним складом після естонців і росіян. Згідно з переписом населення 2012 року, українців в Естонії нараховується 22 тис. осіб. Однак їх чисельність зменшується, підросло молоде покоління, яке себе вважає естонцями, — асиміляційні процеси є цілком закономірні. Тим більше, що Естонія — пострадянська республіка. Тож маємо враховувати те, що там жив український радянський народ із політикою денаціоналізації.
— Наступний рік для українців Естонії — ювілейний…
— Так, ми відзначатимемо 25-річчя створення української організації в сучасній Естонії. 1988-го на хвилі національного піднесення почали утворюватися національно-культурні товариства. Тепер фактично в кожному місті є українська організація — Союз українок, спортивні клуби тощо. У роботі всіх українських організацій Естонії беруть участь тисячі зо три осіб, тобто приблизно десята частина, етнічних українців, довкола яких і гуртується діаспора. Загалом в Естонії існує два десятки культурно-громадських організацій українців. Майже всі вони входять до двох великих структур — Конґресу українців Естонії й Асоціації українських організацій Естонії. Звісно, було би ліпше, якби Конґрес і Асоціація об’єдналися, але поки що не вдається.
— Чи підтримуєте зв’язки з українською діаспорою, скажімо, Канади чи Америки?
— У нас є локальна співпраця з Північною Європою, в усіх північних країнах — у Прибалтиці, Фінляндії, Норвегії, Данії — діють українські центри. Є думка створити Північний союз українців, адже ми територіально перебуваємо поруч.
— А з Україною співпрацюєте?
— У нас добре налагоджені зв’язки з львівськими державними структурами. Скажімо, Львівська обласна державна адміністрація вже десять років запрошує наших дітей на українознавчі табори на Львівщині, у Карпатах. Це має величезне значення для виховання дітей, їхньої самоідентифікації. Торік ми провели врочистості до 80-х роковин Голодомору. Приїхали артисти зі Львова. Були представники естонської влади, дипкорпусу, депутати Європарламенту, тож разом ми провели надзвичайно зворушливе дійство. Є налагоджені контакти зі школами, однак батькам це не завжди по кишені. Університети Естонії запрошують на навчання українських студентів.
— Естонці — люди дуже стримані, навіть скупі на емоції. Як вони сприймають українців?
— Так, естонці — такі собі самодостатні люди. Однак до нас, українців, вони ставляться дуже й дуже гарно. Може, тому що естонці поважають свою націю, свою культуру, тож поважають і чужу. Естонія, як і Україна, є державою з радянським минулим. Можливо, тому Естонія першою у світі ще 1993 року визнала Голодомор актом ґеноциду.
Влада Естонії робить усе, щоб українці могли задовольняти свої культурні потреби, зберігати свою національну ідентичність, надає фінансування на утримання художніх колективів, недільних шкіл, які діють при кожному товаристві українців. Життя в нас – доволі насичене, за п’ять років ми провели понад 500 різноманітних культурних заходів. До слова, лише один колектив із невеликого містечка Раквере дав за рік 50 концертів! Є україномовна передача на громадському радіо.
Осередком виховання національного духу, збереження мови та культури для молодої генерації естонських українців став Український культурний центр у Таллінні. Крім мови діти опановують навички народних українських ремесел і вивчають звичаї. Базою для цього слугує унікальна колекція українського народного одягу, предметів побуту й інструментів, яку вдалося зібрати директорові А. Лютюкові. Створений на базі середньовічної споруди, яка належала лютеранській церкві, український центр тут складає сакрально-культурний комплекс: УГКЦ Богородиці Триручиці та культурно-освітній центр. За допомогою держави, громада викупила цю каплицю й землю, тож маємо на далекій Балтиці свій куточок України.
Розмовляла Оксана Нагірна

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...