Новини для українців всього свту

Monday, Aug. 19, 2019

Віктор Шишкін: «У нас немає виборчої культури»

Автор:

|

Червень 19, 2019

|

Рубрика:

Віктор Шишкін: «У нас немає виборчої культури»
Віктор Шишкін

Верховний суд України відмовився відкривати провадження за позовом до президента Зеленського про визнання нечинним його указу про розпуск Верховної Ради України (ВРУ) та призначення позачергових виборів. Тому законність проведення цих виборів визначатиме лише Конституційний суд України (КСУ). Що українців очікує далі, розповів Віктором Шишкіним, колишній суддя КСУ і перший Генеральний прокурор України.

Можливе все
— Чи був законним розпуск парламенту президентом?
— Я не прихильник ВРУ останнього скликання. Але «Платон мій друг, та істина дорожча». З погляду законності, повноваження парламенту були припиненими з порушеннями конституційних вимог. Норми Конституції — різні за своїм цільовим призначенням: регулятивні, декларативні, інституційні та заперечувальні, тобто ті, які забороняють щось робити. Саме з них і треба починати аналіз. Для нашої ситуації — це остання частина ст. 90 Конституції, яка забороняє дочасне припинення повноважень парламенту і, відповідно, проводити дочасні вибори до парламенту в останні шість місяців повноважень ВРУ і президента. Ключовим є визначення дати завершення повноважень чинного парламенту, нормальні вибори до якого мають відбутися, за Конституцією, 27 жовтня ц. р., а існують різні думки та методи щодо пошуку цієї дати.
Частина 1 ст. 90 Конституції чітко зазначає, що повноваження ВРУ припиняються у день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання. Дуже важно орієнтуватися на цю норму, бо від цієї дати залежить зворотний відлік шести місяців для президента. Візьмімо до прикладу, що новий президент вступив на посаду 20 травня, то він має право розпустити парламент не раніше 20 листопада, але це число жодним законом не визначене, це лише віртуальне передбачення. Олександр Лавринович, міністр юстиції України часів Януковича порадив орієнтуватися на дату приведення до присяги депутатів цього парламенту. Але ми маємо дотримуватись ст. 1 Конституції України, що в нас правова держава. Президент має орієнтуватись лише на ту дату, щодо якої немає сумніву і немає різночитання. Якщо таку дату не можна встановити однозначно, то нема чого й рипатись, а вибори провести у жовтні.
— Якщо КСУ визнає ці вибори незаконними, що тоді?
— Те, що ЦВК розпочала підготовку до позачергових парламентських виборів, — правильно. Вони орієнтуються на те правове поле, яке у них є зараз — указ президента. Якщо КСУ до 21 липня визнає цей указ незаконним, то підготовка до виборів має негайно закінчитися. Після виборів повернутися назад, навіть якщо буде рішення суду, вже не вдасться, бо відбулося волевиявлення народу. Та в нас КСУ непередбачуваний, я сам його колишній суддя і часто опинився у меншості. 2008 року був прецедент, коли Конституційний суд визнав, що коаліція складається лише з депутатських фракцій, а вже 2010-го той самий склад суду на догоду Януковичу заявив, що коаліція може складатися і з поодиноких депутатів. Тоді суспільство називало їх «тушками». Тому можливе все.
— А як щодо призначення керівником Адміністрації президента (АП) Андрія Богдана, люстрованого чиновника з уряду Азарова?
— Є закони, що містять суто формальні і беззаперечні терміни, серед них і закон про очищення влади. Мене дивує позиція АП, яка зараз намагається відвертітися, мовляв, посада не чиновницька, а Андрій Богдан нічого погано не робив. Та все просто — беремо «закон про люстрацію». А там у п. 5 ст. 2 названі посади, які підпадають під закон під очищення влади, серед яких і посада голови АП.

«Мене називали мрійником, в через майже 20 років виявилося, що я мав рацію»
— Зараз з’явилися розмови про відставку Генерального прокурора. Юрія Луценка потрібно звільнити?
— В Україні вже три роки немає Генерального прокурора. Таку посаду повинен займати професіонал. До прикладу, я одразу казав, що кримінальна справа проти Надії Савченко розвалиться, жодного топ-корупціонера вони не можуть посадити. Прокурори лементують, що «суди погані», але насправді винна прокуратура, бо саме прокурори не можуть здобути адекватну доказову базу. 1990 року я писав закон про прокуратуру. Тоді у цього відомства були великі повноваження і 7 тис. співробітників. У Юрія Віталійовича мало повноважень і 14 тис. співробітників. Навіщо? У мене працювало лише два генерали, а зараз вони на кожному кроці. Я вже мовчу про те, що навіть не покарані винні у розстрілі «Небесної сотні».
— А ще зараз тривають також дискусії про зменшення прохідного бар’єра до 3 %. Як ви до цього ставитесь?
— Зменшення прохідного бар’єра у ВРУ — це питання політичної доцільності. Наш парламентаризм за останніх 28 років пройшов безліч модифікацій: у нас був бар’єр і 3 %, і 4 %, зараз — 5 %. На думку його супротивників, зменшення прохідного бар’єра — це погано, бо тоді до парламенту потрапляє велика кількість малих фракцій, можливий хаос. З іншого боку — за зменшеного прохідного бар’єра в нас буде більше народовладдя, бо тоді ці 3 % репрезентуватимуть ту кількість людей, що проголосувала за невеликі партії. Треба спиратись на те, що доцільну. На мою думку, це 3 %.
— А як щодо системи «відкритих списків» під час парламентських виборів?
— Через неправильне філологічне формулювання нової виборчої системи всі чомусь розуміють, що «відкриті списки» — це коли ми бачимо прізвища депутатів, яких партії планують завести у Раду. Та у нас завжди списки були відкритими. Людям потрібно пояснювати, що за цією системою за кожного окремого депутата голосують на окрузі, і він потрапить у парламент залежно від того, який відсоток набере щодо інших колег із партії. Це так звана німецька формула, яку я пропонував прийняти ще 2000 року. Тоді у профільному комітеті ВРУ мене називали мрійником. А тепер, через майже 20 років, виявилося, що я мав рацію.

Маємо думати насамперед про те, як рятувати Україну
— Вибори на мажоритарних округах потрібно залишити?
— Я сам тричі обирався у народні депутати в мажоритарному окрузі, але я проти такої системи. Коли б у нас була виборча культура — це можна, але у нас її немає.
— Депутати відмовилися вносити ці зміни у виборче законодавство, на них можна якось вплинути?
— Український народ може карати політичні сили електорально. Згадаймо «Партію зелених», які зі захисників зелених насаджень перетворилися на любителів зелених доларів. Після цього вони більше до ВРУ не потрапили. Соціалістична партія Олександра Мороза, яка пішла на угоду з Януковичем, — також. Від людей багато залежить. Українці повинні стратегічно оцінювати ситуацію. Бо до парламенту фактично проривається Віктор Медведчук, кум Путіна.
— Хто може врятувати ситуацію?
— Я не є членом жодної з партій, але, на мою думку, у новому парламенті президенту реально може протистояти винятково сильна націоналістична група. Лише націоналісти можуть адекватно протистояти Медведчуку та спробам реваншу. Звісно, до них також можуть бути якісь претензії, але вони порівняно з претензіями до інших політичних сил несуттєві і, на моє переконання, про них зараз усім свідомим патріотам потрібно забути. Бо, отримавши бюлетень, маємо думати насамперед про те, як рятувати Україну.
Розмовляла Марія Бойко, «Вголос»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...