Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 17, 2019

Віктор Пинзеник: «Якщо далі стримувати курс, на країну чекає шокова девальвація»

Автор:

|

Грудень 27, 2012

|

Рубрика:

Віктор Пинзеник: «Якщо далі стримувати курс, на країну чекає шокова девальвація»

Парламентські вибори 2012 року «добили» й без того кризову економічну ситуацію в Україні. Тільки в жовтні золотовалютні резерви Національного банку України (НБУ) зменшилися на 8,4 %. Бюджет на 2013 рік не відповідає закладеним у нього плановим цифрам. Влада тим часом вигадує неймовірні рецепти порятунку ситуації. Поки зовнішні позичальники відмовляються співпрацювати з Києвом, головним спонсором виступає народ. Екс-міністрфінансів, депутат Верховної Ради України (ВРУ) сьомого скликання від партії УДАР Віктор Пинзеник підтверджує, що ситуація рухається в бік погіршення.

Обслуговувати борги стає важче
— Як далеко Україна вже загрузла в проблемі що він не виконується на 35 млрд грн.
— Зараз я вже мушу уточнити: бюджет не виконується не на 35, а на40 млрд грн, бо ситуація погіршується. Цього року його дефіцит доповнився такою новою формою, як невиконання бюджетом своїх зобов’язань. Наприклад, ви не проплатили за зобов’язанням, але ж зобов’язання залишилися: хтось збудував на замовлення бюджету школу. Це — дефіцит, але він не буде показаний, бо не проведений як видатки. Тому припускаю, що дефіцит може бути формалізований в інших явищах, і певної його частини ми не побачимо. Ускладнюють ситуацію й державні ґарантії. У бюджеті рекордна цифра ґарантій — 79 млрд грн. Не знаю, на яку суму їх фактично було видано, але реалізоване число теж треба буде у даткові валютні проблеми. 27 листопада набуло чинності ще одне цікаве рішення, і я вже чув про його «жертв». Воно було дуже тихо прийняте. Тепер усі перекази в Україну на суму понад 150 тис. грн в еквіваленті підлягають обов’язковому продажу. Не треба бути економістом, аби зрозуміти, якою буде поведінка людей! Вони просто не будуть леґально переказувати грошей. Чи від таких і подібних дій стабілізується обмінний курс? Нонсенс!
— Це нагадує продовження ініціативи зі запровадженням обов’язку пред’являти паспорт при обміні валюти. У перші дні після нововведення «чорні» операції здійснювалися прямо біля обмінників…
— Коли ввели паспорти при обміні валюти, я почув коментар про те, що різко впав попит на валюту! Але У документі має бути ідея, концепція, задум. А не просто документ з іншою назвою. Від того, що зміниться назва, не зміниться нічого. Наша політична сила також прагне провести рішення щодо відкритих тендерів, не тільки закупівлі, а й доступу до окремих сегментів ринку. Єдиний пенсійний закон, що передбачає єдині правила для пенсійного забезпечення всіх категорій громадян, — це конституційна норма, яка в нас, на жаль, ніколи не виконувалася.
— Але самостійно УДАР навряд чи щось зможе зробити. Чи ви вже заручилися підтримкою представників інших опозиційних сил?
— Сподіваюся, що більшість опозиційних сил підтримає нас у цих питаннях. Коли ми говоримо про будь-яке об’єднання, то завжди маємо пам’ятати про його мету.
— Для обслуговування боргів?
— Борги наразі обслуговуються. Бо навіть одна невиплачена гривня зобов’язань уряду викликала би явище, що називається дефолтом. Але обслуговувати борги стає все важче. Дуже часто запозичення, які уряд робить на внутрішньому ринку, закінчуються нічим. Влада пропонує купити обліґації, а їх ніхто не купує. Або якщо подивитися на те, що відбувається з деякими позиками, то можна побачити, що дефакто йде купівля НБУ. Не краща ситуація й зі зовнішніми позиками. Країна стрімко наростила борг. На початок 2008 року Україна мала борг 89 млрд грн. Зараз він складає 493 млрд грн. За десять місяців витрачено 19,5 млрд грн тільки на виплату відсотків за боргами. 2008-го було 3,8 млрд. За неповний рік сума зросла більш ніж у п’ять разів. Якби ми не мали такого боргу, ці майже 16 млрд були би додатковим ресурсом для фінансування багатьох гарячих проблем українського суспільства.
— Чи можливо цей борг не просто обслуговувати, а поступово зменшувати? 
— Дефіцит бюджету є причиною того, що країна нарощує борг. І жодна алхімія, пошук якогось дива тут не допоможе. Потрібно витрачати кошти в межах доходів. Для того, щоби скоротити борг, треба мати профіцит бюджету: отримувати більше, ніж витрачати. Тоді частина доходів ітиме на зменшення боргу. Проблема дефіциту бюджету є фундаментальною, вона криє в собі надзвичайно серйозні ризики для країни й потребує негайного реаґування.
— Оцінюючи бюджет 2012 року, ви сказали, більшості випадків додавати до дефіциту. Бо ці ґарантовані зобов’язання в кінцевому рахунку ляжуть на бюджет.  Від бюджету 2012-го всі очікували, що він буде бюджетом реформ. Однак він виявився провальним, чи не так? 
— Та не було в ньому ніяких реформ. Реформи — це зміни, зміни в системі, зміни в правилах. Те, що є зараз, — не платять, не можуть запозичити грошей, не виконують зобов’язань, не повертають податок на додану вартість (ПДВ) — хіба це та зміна правил, на яку з нетерпінням чекали? Бюджет цього року був нереальним. Від того, що його «домалювали» чи «дофарбували», він кращим не став. Наприкінці року «дофарбувати» вже неможливо.
— Тобто ситуація зараз нагадує кризу 2008—2009 рр.? 
— Не знаю, чи є сенс порівнювати. Від цього не стане легше вирішувати проблеми. І про них та про рішення треба говорити. 2008-го вже повним ходом розгорталася й поглиблювалася криза у світі. На щастя, зараз такого процесу не відбувається. Наша економіка нині падає, як і 2008 року. Темпи, звісно, — менші. З’явилася й нова проблема, якої країна раніше не мала. 2008-го були зразкові показники дефіциту бюджету й боргу. Мало хто міг похвалитися боргом 12 % ВВП. Україна тривалий час тримала невеликий дефіцит бюджету, навіть кризового 2008 року. Тепер країна буде мати 5 % дефіциту. І плюс борг 500 млрд грн, який дуже важко обслуговувати. Від 2009 року Україна входить до десятки країн, які мають найсерйозніші боргові проблеми. У цій десятці є незмінний лідер — Греція. Але там незмінно перебуваємо й ми.
— І як далеко Україні до Греції? 
— Дуже не хотілося б, щоби об’єктом для порівняння були ситуації, гірші за нашу. Але ми недалеко від них утекли. Не тішить, коли ми посуваємося з п’ятого місця на сьоме. Для початку треба вийти із «чорної десятки». Але повернімося до наших проблем. Ми маємо проблему серйозного тиску на гривню й водночас бачимо відсутність професійної реакції на цю проблему. Усе, що робить останнім часом НБУ, — це «полювання на відьом», боротьба з наслідками. А це проблем не вирішує, а заганяє їх у глухий кут. Я з подивом почув днями, що загрозу для країни становить долар, який є на руках у населення! Та ці дії НБУ створюють загрозу безпеці країни!

НБУ змусить експортерів приховувати виручку
— Оцініть спробу ввести екзотичний 15-відсотковий податок на операції з продажу валюти. Сергій Арбузов запевняє, що так банк турбується про інтереси українців…
— Не можу оцінити такої ініціативи, бо не здатен підібрати адекватних слів. Усі слова, які я спроможний сказати із цього приводу, — дуже погані. І хочу сказати ще гірші!
— За твердженням екс-голови НБУ, це начебто дасть змогу активно боротися зі спекуляціями на валютному ринку…
— Я шокований уже тим, що цей «геніальний винахід» обговорюється на рівні серйозних державних питань. Ідея 15-відсоткового податку на продаж валюти аналогічна до ідеї податку на ковток повітря. Якщо ви візьмете податок із кожного подиху людини, у вас не буде жодних проблем, тому що не буде з кого брати податок — усі перестануть дихати.
— Сергій Арбузов допускає дочасне скасування вимоги про обов’язок продажу юридичними особами — резидентами 50 % експортної валютної виручки. Запровадження цієї вимоги, за його словами, було пов’язане з тим, що українські компанії-експортери накопичили на своїх рахунках обсяг валюти, який удвічі перевищує  розрахункову величину платіжного балансу…
— Норма про обов’язок продажу 50 % валютної виручки вже колись існувала в Україні. Але її введення в умовах девальваційних очікувань не є правильним. Повернімося до проблеми курсу. Експорт буде менший за імпорт на 17 млрд USD за товарною частиною цього року. Це — перша частина дисбалансу. Друга частина — борг, який треба платити протягом 12 місяців, — 60 млрд USD! Звідки взяти долари? У резерві є 23,6 млрд USD. Два мільярди втратили в листопаді. Як може в такій ситуації курс триматися за рахунок того, пощастить чи не пощастить позичити гроші? Чи від того, що запровадили обов’язковий продаж валютної виручки, експорт зріс? Чи борги зникли? Чи усунуто причини того дисбалансу? Ні. Понад те, така дія НБУ фактично змусить експортерів приховувати валютну виручку. Порівняймо й пропозицію. Продаж валюти впав чи не змінився? Теж упав. А от «дірка» як була, так і залишилася. Дисбаланс між продажем-купівлею залишився. Тільки значна частина обороту перейшла в тінь.
— Отже, політика НБУ може призвести до серйозних потрясінь у майбутньому?
— Політика НБУ поглиблює проблеми. Резервів ще в серпні минулого року було 38,5 млрд. Тепер — трохи більше за 23. 15 млрд зникло! Ще рік такої політики — і резервів узагалі не буде! Вони й надалі скорочуватимуться, якщо не застосувати певних професійних дій. Перше — це обмінний курс. НБУ має дати курсу змогу коливатися. Якби це було зроблено, курс би реаґував на ситуацію та виправляв би її. Але якщо й далі штучно стримувати курс, на країну чекає шокова девальвація.
— А Сергій Арбузов якраз похвалився тим, що курс дещо зміцнився…
— На мій погляд, Україна зараз уже взагалі не має курсу. Дії, які вживаються, призводять до його серйозного спотворення. У підсумку економіка й люди не мають такого необхідного для правильної поведінки та діяльності якоря.

Податковий кодекс неможливо виправити
— Перейдімо від економіки до політики. Ви вже вкотре заходите до ВРУ — тепер у складі партії УДАР. Чи вже маєте законопроекти, які будете пропонувати до розгляду в першу чергу?
— Треба вести мову про прийняття нового Податкового кодексу. Старий ПК неможливо виправити. об’єднання мають бути певні спільні ідеї, цінності, філософія дій, на чому наполягає наша політична сила. Ми мусимо щодо цих питань домовитися. Ми зараз координуємо свої дії в багатьох аспектах. Для спільних дій партія УДАР спрямувала свої пропозиції нашим колеґам. Якщо спільні дії буде узгоджено, це може стати гарною основою єднання.
— Віталій Кличко виключив розвиток будь-яких стосунків із Партією реґіонів (ПР). Але ПР досі не виключає співпраці з партією УДАР. Що скажете про це?
— Я можу тільки повторити слова п. Кличка: те, що треба робити в країні, дисонує з тим, що робить зараз влада. Як можна в таких умовах говорити про співпрацю? Я що — можу прийти до парламенту, змінити позицію та голосувати за «податок на подих повітря»? Як можуть бути основою співпраці дії, які абсолютно не відповідають реальній ситуації? Чи як я можу голосувати за ідею створення земельного банку?
— Як ви опинились у команді Віталія Кличка? І чи були пропозиції від інших політичних сил?
— У нас є досвід спільної політичної діяльності, ми проводили з ним спільну політичну кампанію. Я знав Віталія Кличка ще раніше, погляди наші — близькі. До того ж для мене ця команда цікава своїми цінностями, розумінням ситуації, духом, що в ній панує, дискусіями, які сприймаються та заохочуються. Сподіваюся, що ця команда надасть політиці нової якості. Також розумію, наскільки важлива командна гра, і готовий із цією командою вести єдину командну гру.
Розмовляла Катерина Пешко, «Главком»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...