Новини для українців всього свту

Saturday, Aug. 24, 2019

Віктор Момот: «У «Динамо» грають лише фанати водного поло»

Автор:

|

Квітень 23, 2016

|

Рубрика:

Віктор Момот: «У «Динамо» грають лише фанати водного поло»

Віктор Момот

Ватерполісти львівського «Динамо», обігравши в Харкові у центральній грі п’ятого туру національного чемпіонату місцевий «Слобожанець», повернули собі статус одноосібного лідера. З цього і розпочалася розмова з Віктором Момотом, 38-річним нападником і капітаном динамівців.
— Грати проти «Слобожанця» — завжди важко. А в цьому випадку ситуація для нас ускладнювалася ще й тим, що тур проводився у Харкові. Тому зараз особливо приємно усвідомлювати, що ми змогли обіграти свого найпринциповішого суперника в умовах, коли проти нас були і трибуни, і чужа вода, та й суддівство, м’яко кажучи, також було із помітною долею симпатій до команди господарів. Але ми зуміли перебороти усі негаразди, вистояли і в підсумку здобули дуже важливу перемогу.
— Та й гра для вас почалася не найкращим чином — після першого періоду ви «горіли» 0:2…
— Ми до гри домовилися, що за будь-якого розвитку подій будемо боротися до фінального свистка. Зрозуміло, що програвати 0:2 — варіант не найкращий. Але я був спокійний і впевнений, що коли будемо продовжувати гнути свою лінію, то все для нас закінчиться добре. І вже в другому періоді нам вдалося виправити ситуацію — рахунок став рівним 2:2. У третій чверті Харків знову вийшов уперед, хоча мали забивати ми. У нас була хороша атака, але Юрко Мамєтьєв припустився помилки при передачі і «Слобожанець» тут же провів результативну контру. Та нас уже було не зупинити. Дуже добре зіграли Юрій Бегень і Сергій Грішин. Завдяки першому ми швидко відігралися, а останній наприкінці періоду забив дуже гарний м’яч після класної передачі Дубеліра. Стас взагалі зі «Слобожанцем» видав дуже хороший матч. Тільки мені не зрозуміло, чому в інших іграх він виглядав набагато слабше. Можливо, дається взнаки вік — для молодих гравців характерно класно зіграти один матч, а потім кілька поспіль провалити.
— Остання чверть завершилася без голів…
— Та які голи, я вас прошу! Судді нас так «прасували», що ми про атаку навіть і не думали. Тільки перехопимо м’яч, тут же свистять і дають перехід на користь «Слобожанця». А наприкінці гри ще й пенальті нам поставили. Але Денис Волончук «тягнув» усе, що летіло у ворота. Дійшло до того, що харків’яни почали просто боятися кидати по воротах. Були моменти, що в інших іграх вони б уже п’ять разів кинули, а тут усе розігрують і розігрують. Це був якраз той випадок, коли воротар навів панічний жах на гравців команди суперника. Мені здалося, що коли Кирило Наволоков ішов виконувати пенальті, то сам не вірив, що може забити.
— За рахунок чого вдалося переламати хід гри?
— Гадаю, на нас позитивно вплинули поразки у двох попередніх іграх із «Слобожанцем». В останні три роки ми майже не програвали. А коли й були якісь невдачі, то все одно «золото» залишалося у нас. Усе це й призвело до того, що ми розслабилися. А тут два програші і ми вже у турнірній таблиці — другі. Але у Харкові «Динамо» показало себе як справжня команда, де справді один — за всіх і всі — за одного. Ми були, немов п’ять пальців, стиснених у п’ястук. Тому й перебороли психологічно і трибуни, що несамовито підтримували свою команду, і суддів, котрі в усіх суперечливих ситуаціях приймали рішення на користь суперника.
— А в чому сила «Слобожанця»?
— У них дуже хороші тренери — Сергій Колточихін і Сергій Столяров, досвідчені фахівці, котрі добре знають свою справу. А перевага перед нами у них у тому, що немає такої «текучки» кадрів, як у нас. У них зараз є ціла група молодих гравців — Микита Апостол, Олександр Єрмаков, Кирило Наволоков, Олександр Абрамов, довкола котрих і будується команда. Посилив команду й досвідчений воротар Віталій Петров. Стабільність складу — дуже важлива річ. А в нас немає цілої групи молодих хлопців, котрі пішли з команди по завершенні минулого сезону. Гадаю, коли б залишилися Дмитро Алєксєєв, Гліб Шульженко та Дмитро Федоришин, то ми б стали чемпіонами без плей-оф, який цього року уже буде стовідсотково.
— А чому вони не залишилися в команді?
— Водне поло — не футбол, в ньому — зовсім інші умови. А молодь шукає, де краще. Хтось їде грати за кордон, а хтось узагалі «зав’язує» з водним поло. У Харкові молоді залишаються, бо у них немає інших варіантів. А у Львові можливості — трохи більші, бо Європа — поряд. Тому зараз у «Динамо» грають лише фанати водного поло. Але нічого, молодь підростає та й ми, ветерани, здаватися ще не плануємо.
— Ви вже багато років граєте у водне поло. Як оцінюєте динаміку рівня чемпіонату України?
— Треба дивитися правді в очі — рівень падає. Але як може бути інакше, коли водне поло фактично розвивається лише в двох містах — у Львові та в Харкові. І то у нас немає критого басейну зі стандартними розмірами майданчика, тому «Динамо» не може тренуватися в належних умовах. У Києві є хороші молоді гравці, але команда в столиці, схоже, нікому не потрібна. У Маріуполі після того, як металургійний комбінат відмовився від спонсорувати команду, водне поло ледь животіє. Непогана команда є в Одеси. Якщо вони не розійдуться, то за два-три роки можуть поборотися й за «золото». Але загалом українське водне поло переживає дуже важкі часи. Тому головне — зберегти цей вид спорту. Тоді, можливо, з часом почнеться й підйом. Тильки на це й сподіваємося.
Розмовляла Андріана Сенишин, Західна інформаційна корпорація

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...