Новини для українців всього свту

Friday, Jul. 19, 2019

Віктор Громовий: «Учитель є зручним об’єктом, аби витерти ноги та зірвати свою злість»

Автор:

|

Лютий 13, 2019

|

Рубрика:

Віктор Громовий: «Учитель є зручним об’єктом, аби витерти ноги та зірвати свою злість»

У Києві кілька сотень столичних учителів вийшли на мітинґ задля підтримки викладача фізкультури, котрого побив батько учня. На акції біля ліцею № 157 зібралися педагоги з інших шкіл району, щоб привернути увагу громадськості до інциденту. Вчитель Ігор Матвієнко зробив зауваження учневі четвертого класу. Той поскаржився вдома на педагога. Наступного дня батько приїхав до школи. Побиття зафіксували камери спостереження. Учителя фізкультури доправили до лікарні з численними гематомами, надривом легені та струсом мозку. У поліції відкрили кримінальне провадження за умисні тяжкі тілесні ушкодження. Чоловікові загрожує до восьми років позбавлення волі. Справу взяла на контроль Генеральна прокуратура. Батько школяра сам прийшов до поліції разом із своїм адвокатом. Оболоньський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід. Підозрюваний тепер зобов’язаний два місяці перебувати вдома у нічну частину доби.
— Ми живемо в аґресивному соціумі, який далекий від толерантності. Люди не вміють вести діалог, тому в хід ідуть кулаки, — розповідає 52-річний Віктор Громовий, керівник Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти. Він пояснює, чому між батьками й учителями виникають конфлікти й як їх уникнути.
— Чому шкільні конфлікти доходять до фізичної розправи?
— У нашій генетичній пам’яті є голодомори та репресії. Щоб відійти від тоталітарного радянського минулого, треба змінювати людські цінності. Західне суспільство більш чуйне і доброзичливе, а у нас людина людині — вовк. Навколо школи штучно розпалюють аґресивну хвилю й акцентують увагу на скандалах.
— Чого бракує в спілкуванні батьків і учителів?
— Школа й учитель є зручним об’єктом, аби витерти ноги та зірвати свою злість. На поліціянта з кулаками не накинешся, бо загримиш за ґрати, у супермаркеті не грубіянитимеш касирові, бо там є охорона. Натомість вчитель — слабка ланка. Батькам треба навчитися шукати діалог і не вірити всьому, що розказує донька чи син. Дитина здатна перебільшувати, прибріхувати. Не всі вчителі також володіють культурою спілкування. Усе це стає спусковим гачком, тому й доходить до методів фізичної розправи.
— Як захистити вчителів?
— Треба змінювати суспільство загалом. Прийнятий закон щодо булінгу щодо вчителів нічого не змінить. До прикладу, в США років двадцять тому існувала проблема нападу на вчителів із боку учнів і батьків. Тоді у місті Рочестер педагогам видали невеликі пристрої-сирени. Якщо ставався напад, учитель натискав на кнопку і лунав гучний звук. На нього одразу ж прибігали колеги та правоохоронець. Зараз там у навчальних закладах працює шкільна поліція. У нас стримулювальним фактором має слугувати відеофіксація. Але, як бачимо, і під камерами нападають.
— Чи є в таких ситуаціях проблема з авторитетом вчителя?
— Авторитет учителя — на нулі. Зараз існують сотні «мамських» груп у соціальних мережах, де вчителям перемивають кістки й ображають. Діти це читають, бо всі спільноти відкриті. То про який авторитет може йтися? У мій час вчителька мала авторитет. Галина Степанівна — то була істина в останній інстанції. Зараз в уявленні дітей все знає Інтернет, а не Галина Степанівна. Таке сталося у всіх країнах, бо настала цифрова епоха.
— Що допоможе зробити комунікацію між дітьми, батьками й учителями продуктивною?
— У суспільстві має бути педагогізація, щоб батьки почувалися повноцінними учасниками освітнього процесу — інакше крах. Зараз більшості батьків не цікаво, що відбувається у школі. Головне, аби гроші ніхто не збирав і до дитини не чіплявся. Її здають до школи, як до камери зберігання.
— Чи пропонує концепція Нової української школи вирішення таких проблем?
— Загальний тренд Нової української школи пов’язаний із гуманізацією. Теоретично це має покращити ситуацію, але практично — не завжди діє. До прикладу, в нас неможливо відрахувати зі школи підлітка, який неадекватно поводиться під час уроку. Чи вплинув такий гуманізм на освітній процес позитивно? Ні. Це створило атмосферу, коли вчитель не може навчити тих небагатьох учнів, які хочуть учитися. Адже у класі є п’ять-сім школярів, які не дають нормально проводити урок і навіть провокують учителя. Вони мають смартфон, можуть зняти відео, які вчителі погані. Ролик, на якому вчитель накричав, викладуть в Інтернет. А свою поведінку, яка спровокувала таку реакцію педагога, приховають.
Розмовляла Олена Капнік, «Газета по-українськи»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...