Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 24, 2017

Вероніка Золотаренко: «Я тричі перескладала іспит лише за те, що до вчителя звернулася на ім’я»

Автор:

|

Лютий 02, 2017

|

Рубрика:

Вероніка Золотаренко: «Я тричі перескладала іспит лише за те, що до вчителя звернулася на ім’я»

Вероніка Золотаренко торік стала студенткою Краківського економічного університету. Цього року перевелася на навчання в університет інформаційних технологій і менеджменту в польському Жешуві. Про своє навчання 20-річна студентка розповідає охоче.

Що вищі бали, то більше шансів
— Чи мають значення українські бали зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) при вступі до польського вищого навчального закладу (ВНЗ)?
— На ЗНО, дипломи технікумів чи училищ навіть уваги не звертають. От оцінки в атестаті за середню освіту мають величезне значення. Що вищі бали, то більше шансів. Враховують знання польської або сертифікат курсів із вивчення польської мови. Що цікаво: в університеті Кракова вимагали юридично завірений переклад атестату з української мови польською. Перекладач повинен мати міжнародний сертифікат. В університеті Жешува цього не вимагали. Спочатку — співбесіда: онлайн по скайпу (обов’язково польською) або в деканаті. Після цього — письмовий іспит із польської граматики. За бажанням, можна також здати ІQ-тест. Набираєш 70 і більше балів — три місяці поспіль (семестр) отримуєш стипендію. З десяти абітурієнтів із України студентами Краківського економічного університету стали лише п’ятеро.
— Чим відрізняється навчання у Кракові та Жешуві?
— У кожному закладі — свої особливості. У жешувський університет можна вступити у Львові. Адже щоліта приймальна комісія звідти набирає студентів у столиці Галичини. Документ про прийняття в університет дає право на позачергове оформлення безкоштовної студентської візи. У Жешуві, на відміну від Кракова, для іноземних студентів влаштували два тижні адаптаційного періоду: навчали польської мови, показували фільми, вмикали музику, розповідали про польську історію, культуру, державні свята, традиції. Така інтеграційна програма допомагає легше адаптуватися в чужій країні, пристосуватися до навчального процесу. У краківському університеті є літня і зимова сесії. А в жешувському іспити складаєш після кожної вивченої теми. На свіжу пам’ять легше складати екзамен, аніж через півроку.
— Заочно ти ще й навчаєшся в одному з львівських університетів…
— Знаєте, в чому суттєва різниця між навчанням в польських та українських ВНЗ? Кожен університет у наших «сусідів» має «віртуальний деканат» — на сайті докладно розписано все, що стосується навчання. У кожного студента — свій пароль входу на сайт. На сайті жешувського університету, наприклад, кожен студент мусить зареєструватися. На його сторінці є все від «а» до «я» щодо навчання та дозвілля: від розкладу занять, прізвища, посади викладачів — до різних подань до деканату. З викладачами спілкуємось електронною поштою. Пропустиш лекцію, пояснювальну записку пишеш через Інтернет.
Дуже важливо знати іноземну мову. Нещодавно на інформатиці перекладали з англійської польською текст про комунікацію інтерперсоналу. Не знаєш польської, ще й англійською «плаваєш» — іспиту не складеш. Я, наприклад, не вчилася в польській школі, мову вивчила на курсах. За три місяці розмовляла польською на побутовому рівні, за рік — уже вільно. Тепер допомагаю вчительці перекладати тексти українською.
На нашому курсі є факультет косметології (в Україні такого немає). Практичні заняття — в косметологічних лабораторіях університету. Замість лекцій дуже багато практичних занять, і це також відрізняється від навчання в Україні. По-друге, після першого курсу маєш право стажуватися в будь-якій країні світу. Зазвичай їдуть в Іспанію, Італію, Грецію. Після першого курсу без проблем можеш перевестися на будь-який інший факультет. Цінують студентів розумних, сумлінних, відповідальних, талановитих, навіть ґречних і люб’язних. За все це підвищують оцінки. Система оцінювання — п’ятибальна. Вчитель може поставити навіть 3,5 або 4,5 бали (але 5,5). Тричі іспит можна складати безкоштовно. А за четверту перездачу студент платить «верунок»: 30-100 PLN за перездачу одного предмета. Сума залежить від кількості вчительських годин на вивчення предмету. Обов’язкове навчання — три роки.

Молодь до навчання заохочують
— Ти сказала, що цінують студентів ввічливих, ґречних, люб’язних..
— Пригадую, у Кракові електронною скринькою надіслала викладачеві заяву: «Шановний пане Анджею, дозвольте мені…». Це було такою величезною образою для викладача, що не допустив мене до іспиту. Тричі перескладала екзамен із його предмета. Поляки люблять, коли до них звертаються за їхніми науковими ступенями або вченими званнями: «Пане професоре!», «Пане докторе!». Викладачі враховують, наскільки до них ставишся з повагою. Наприклад, один із викладачів часто спізнювався на лекції. Якось каже: «Пригадайте мої спізнення мені на іспитах. Я підвищу вам оцінку, бо винен перед вами». І що ж? На іспиті справді поставив вищі бали. А це впливає на розмір стипендії.
— За що можуть підвищити стипендію?
— Крім добре складеної сесії враховуються «пункти активності»: участь у гуртках, спортивних секціях, університетських заходах (наприклад, «Міс університету», «Таланти університету»). Я, наприклад, друкую свої вірші у студентській україномовній газеті. За це отримую невеликі гонорари. Багато пишеш статей до газети, ще й добре вчишся — можеш подавати заяву на підвищення стипендії. Якщо сесію здав на 4,5 бала й більше, щомісяця отримуєш 800 PLN. Склав усі іспити без перездач — отримуєш спеціальну карточку з правом безкоштовно відвідувати університетські спа-салони. Так заохочують молодь до навчання. Одна трійка — стипендії не бачити, як своїх вух. Щоправда, мені її й так не виплачують, бо навчаюся на платному відділенні. Дуже важливо знати свої студентські права, тоді без проблем можеш вирішити власні проблеми. Адже статут студента — «закон» для працівників ВНЗ.
— Скільки коштує навчання у польських ВНЗ?
— У Жешуві — 4,9 тис. PLN на рік, також разовий внесок за підготовку документів під час вступу — 490 PLN. У великих містах (Варшаві, Кракові, Вроцлав, Любліні) оплата за навчання вища. Маєш карту поляка — вносиш лише разову оплату за підготовку документів.

«Поляки тепло ставляться до нас»
— За кордоном обов’язкове медичне страхування. Та в тебе з цим, здається, не вельми приємні спогади…
— Був випадок. У Кракові дуже боліла нога. Я викликала додому травматолога. Чекала на нього вісім годин! За виклик заплатила понад 900 PLN. Лікар оглянув ногу, написав скерування на рентген. «Нічого страшного, — ти просто розтягнула зв’язки на нозі», — мовив він, подивившись на результат рентгену. Виписав ліки (в польських аптеках жодного медикаменту без рецепту лікаря не купите). Я лікувалася, однак нога боліла, страшенно набрякла і посиніла. Ради не було. Приїхала додому і звернулася до львівських лікарів. Ультразвукова діагностика показала: зв’язки на нозі не розтягнуті, а розірвані. У Львові консультація лікаря обійшлася у 25 грн. Після курсу лікування одужала і повернулася до Польщі. Тож нема чого нарікати на українську медицину. Шалена сума за лікування за кордоном ще не доводить, що поставлять правильний діагноз і вилікують. Для студентів страховка невелика — 50 PLN щомісяця. Відповідно, отримуєш рецепт на суму не більше, ніж 50 PLN (річна сума не повинна перевищувати 3 тис. PLN). Безкоштовно можеш лікуватися в будь-якого лікаря, крім стоматолога (йому платиш із власного гаманця).
— Ти винаймаєш помешкання чи живеш у гуртожитку?
— Університет забезпечив мене заміським гуртожитком. Кімнату можна обрати дво-, три- або чотиримісну. За двомісну — 400 PLN із кожного, за тримісну — 270 PLN. Тобто що більше ліжок у кімнаті, то менша оплата. Орендоване помешкання у Кракові або Жешуві обійдеться у 400-500 PLN за місяць плюс оплата за комунальні послуги (ще десь 100 PLN).
— З яких областей України студенти у твоїй групі?
— Мене, до речі, обрали старостою групи, де 64 студенти: три польки, решта — зі Львова, Червонограда, Тернополя, Луцька, Кіровограда, Херсона та Києва. Щодо країн світу, то найбільше студентів є зі США, Казахстану, Італії, Іспанії, Португалії, трохи менше — з Туреччини, Індонезії й Індії. Кожні три місяці старостам груп виплачують 150 PLN за умови, якщо опікуни дадуть їм позитивну рекомендацію.
— Якими є стосунки між студентами?
— Жодного натяку на національність чи віросповідання. Поляки тепло ставляться до нас, аби ми не почувалися чужими в їхній країні. Розуміють: тато-мама далеко, і свої проблеми мусимо вирішувати самостійно. Пам’ятаю, Краковом я ходила у вишитій сорочці з українським прапорцем. Зі мною фотографувалися не лише поляки, а й іспанці й італійці. Моя вишиванка була найбільшою екзотикою для китайців.
Розмовляла Валентина Шурин, «Львівська газета»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...