Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Sunday, Dec. 17, 2017

Василь Ломаченко: «Головне — любити те, що ви робите, і ніколи не шкодувати себе»

Автор:

|

Квітень 05, 2012

|

Рубрика:

Василь Ломаченко:  «Головне — любити те, що ви робите, і ніколи не шкодувати себе»

Він вигравав абсолютно все: Олімпіаду, чемпіонати світу, Європи, навіть на боксерській Універсіаді не полінувався відзначитися. Ломаченко — унікум. При цьому бакинський чемпіонат світу склався для нього вкрай непросто…

— У вашому послужному списку є дві золоті медалі чемпіонату світу, завойовані в різних вагових категоріях — до 57 кг і до 60 кг. Тепер плануєте отримати другу золоту олімпійську медаль, адже одна у вазі до

57 кг у вас уже є?

— Це — зараз моя головна мета, яка щохвилини тримає мене в тонусі та в міру наближення літа змушує працювати більше й більше…

— Розкажіть про чемпіонат світу в Баку. Ви там були дуже близькі до вильоту на стадії 1/16 фіналу, але в підсумку все закінчилося добре. Який бій на чемпіонаті запам’ятався найбільше?

— Звичайно, проти бразильця Робсона Консейсау. Мій суперник показав добрий бокс, і поєдинок вийшов дуже жорстким. У кожному раунді я відчував, що боксую краще, але суддівські очки нараховувалися іншій стороні. Коли оголосили підсумковий результат, я був шокований і спустошений. Але, на щастя, протест, який подала наша делеґація, було прийнято й рахунок зустрічі був змінений. Це було серйозне психологічне випробування для мене, я вдячний тренерам і товаришам по команді, які підтримали мене в той момент морально. Але щойно результат цього бою був змінений, я відчув ще більший голод до боїв, і ніщо вже не могло мене зупинити. Я хотів довести всім, і перш за все собі, що мав перемогти на цьому чемпіонаті.

— Багато хто вважає вас безперечним фаворитом у вашій ваговій категорії на майбутніх Олімпійських іграх. Як психологічно даєте собі із цим раду?

— Рецепт один — не хизуватися цим, зосередитися на поставленій меті й продовжувати працювати.

— Вам — усього 24 роки. Цей вік дозволяє побити ще багато боксерських рекордів у кар’єрі. Чи думаєте про це?

— Мене вчили не заглядати далеко вперед, а вирішувати поточні проблеми. Зараз моє голов­не завдання — належно підготуватися й успішно виступити в Лондоні. А далі буде видно, буде інша мета.

— Розкажіть про ваші стосунки з батьком, який завжди поруч із вами в кутку рингу?

— Ми з ним — друзі. Він — мій тренер, мій батько та мій наставник, який завжди може дати правильну пораду. Дуже люблю його й глибоко поважаю. Це щасливе почуття — знати, що він завжди поряд і допоможе в будь-який момент.

— Що рухає вами?

— Успіх і перемога, а також похвала батька, його гордість за мене.

— У себе на батьківщині ви — суперзірка. Як почуваєтеся в цьому статусі?

— Популярність і суперслава мене не цікавлять. Це — не для мене. Люблю мій вид спорту, люблю боксувати, і я щасливий, що це — моє життя. Я сфокусований на тренуваннях і перемогах, більше ні на чому іншому.

— На чемпіонаті світу в Баку збірна Україна показала історичний результат: чотири золоті й одна срібна медалі. А як налаштовані на Лондон?

— Зараз у нас дуже гарна команда. Чудово розумію, що в Лондоні перемогти буде набагато важче, оскільки можливості нашої команди вже ні для кого не є несподіванкою, і всі будуть налаштовуватися на нас. Але ми — сильні, незважаючи ні на що, здатні багато чого домогтися.

— Хто з ваших партнерів по команді справляє на вас найбільше враження?

— У нас — фантастична команда, у якій панує атмосфера дружби та взаємної підтримки не тільки під час змагань, але й у повсякденному житті. На мою думку, незаперечним лідером у ній є Олександр Усик, якого ми обрали капітаном. Він — дуже добре навчений боксер, технічний і працьовитий. І просто чудова людина, яка ніколи не сумує.

— Чому, на ваш погляд, Україна зараз є однією з найсильніших боксерських держав?

— Українська школа боксу славиться ще із часів СРСР. Такі майстри, як Олександр Ягубкін, Віктор Савченко та багато інших чемпіонів Європи, світу й Олімпійських ігор, гриміли на весь світ. На Олімпіаді 1996-го в Атланті золоту медаль у надважкій вазі виграв Володимир Кличко. І тепер у нас є перспективна та конкурентоспроможна група боксерів і тренерів, яка взяла на озброєння й розвинула все найкраще з того, що було накопичено попередниками в галузі підвищення боксерської майстерності. Звідси — і результати.

— Ви перебуваєте в дуже добрій формі, яку трансформуєте в гарні та чіткі удари. У чому ваша таємниця?

— У важкій роботі.

— Може, ви користуєтеся якимись спеціальними харчовими добавками?

— У нас в Україні є секретна їжа — сало.

— Чи є у вас кумири в боксі, що надихають вас на нові звершення?

— Загалом, кумирів у мене ніколи не було. Проте я завжди захоплювався й зараз люблю дивитися на екрані бокс у виконанні високотехнічних майстрів, особливо таких, як Мохаммед Алі, Джо Луї, Флойд Паттерсон і Рой Джонс-молодший.

— А як ви прийшли в бокс?

— Коли мені виповнилося шість років, батько вперше вивів мене на ринґ. А далі ви знаєте…

— Яку пораду ви би дали початківцям — юнакам і дівчатам, які мріють займатися боксом і повторити ваш успіх?

— Головне — любити те, що ви робите, наполегливо працювати й заради поставленої мети ніколи не шкодувати себе.

Федерація боксу України

 

About Author

MiCT

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...