Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Nov. 17, 2017

Валерій Ямбурський: «Богдана Хмельницького одурила Росія»

Автор:

|

Січень 14, 2016

|

Рубрика:

Валерій Ямбурський: «Богдана Хмельницького одурила Росія»

Валерій Ямбурський

Вихід на екрани історичної стрічки відомого українського режисера Валерія Ямбурського «Гетьман» став культурною подією минулого року. Після прем’єрного показу фільму 80 % глядачів поставили «Гетьману» оцінку — «відмінно» і 19 % — тверду четвірку за п’ятибальною системою. Валерій Ямбурський розповів про створення свого дітища.
— Наскільки образ Богдана в «Гетьмані» — історично достовірний?
— А наскільки достовірний його образ у фільмах «Богдан Зиновій Хмельницький» Миколи Мащенка (2007) чи «Богдан Хмельницький» Ігоря Савченка (1941)? Нам доводиться формувати своє уявлення за його вчинками та подіями того часу. Перш ніж братися за фільм, я перечитав багато робіт про батька Хмеля. Для мене було важливо зрозуміти, яким він був. Адже наші вчинки — це відображення нашого характеру. Я побачив його людиною, готовою підкорити собі народ, але самому бути готовим підкоритися жінці. Мені здалося це цікавим.
— Що визначило вибір теми?
— Випадок. Мені запропонували сценарій, під який уже було виділено фінансування. Я ознайомився і мені він не сподобався. Але там була закладена ідея показати життя Богдана не тільки як народного лідера та полководця. Відкривалася завіса його особистого життя, його трагедії. Адже в усіх попередніх фільмах Хмельницький був монументальною фігурою. І в мене з’явилася ідея показати його звичайною людиною. Я взявся за роботу, але переробив сценарій.
— І не зупинив той факт, що багато хто вважає Хмельницького однією з найсуперечливіших фігур в історії України?
— Саме тому й узявся знімати фільм про нього. Історики досі сперечаються про роль гетьмана. Одні згадують повстання 1648 року, інші не можуть йому пробачити договір, за яким Україна стала частиною Московії.
— За яким принципом визначався вибір акторів на головні ролі?
— Богдана Хмельницького у фільмі «Гетьман» зіграв приголомшливий актор Костянтин Лінартович. Він настільки вловив характер свого героя, що іноді здавалося, що зжився з ним. У стрічці також грають актори-дебютанти Наталя Кобізька (Ганна), Стас Лазовський (Тиміш) і Влад Ямбурський (Дорошенко). Вони не просто впоралися з поставленим завданням, але і вписалися в загальний акторський склад. І що найголовніше — не поступилися у грі досвідченим акторам. Я їх усіх люблю і кожному з них вдячний за виконану роботу. Окрема подяка акторам епізодів і масових сцен.
— Влад Ямбурський — однофамілець чи родич?
— Це — мій син. Він на той час саме перейшов на п’ятий курс інституту культури. Я не планував його брати і був спочатку проти, вважаючи, що він ще не готовий для серйозної роботи. До того ж я противник, коли режисер знімає в кіно своїх. Але так вийшло, що актор, котрого я затвердив на роль Петра Дорошенка, вимагав гонорар, який ми не могли собі дозволити. До зйомок залишався тиждень, тоді я й вирішив спробувати сина. Але хочу сказати, що від нього на майданчику вимагав удвічі більше, ніж від інших акторів. Бо це —відповідальність і за нього, і за себе. За інших молодих акторів була відповідальність не менша. Адже від режисера залежить їхня подальша акторська кар’єра.
— Залучали для зйомок іноземних акторів?
— «Гетьман» — це 100 % український продукт. Актори і творчий склад групи — лише громадяни України. Для кожного з нас було важливо зробити цей фільм, адже він — про нашу історію. Події, відображені у фільмі, дуже схожі на події, які відбуваються зараз. Так само окуповано частину України, і так само, як у ті далекі роки, боремося за визволення своєї землі від окупанта. Тож у всіх, хто працював у цьому проекті, була і своя лінія фронту.
— Фільм знято українською мовою, і за сюжетом у картині часто лунає ще польська, татарська та російська мови. Це — дубляж чи виконавці вільно розмовляють польською та татарською?
— Зі мною працювали консультанти з польської та татарської мов. Актори самі себе озвучували, але, зважаючи на те, що вони не є носіями цих мов, їм довелося попітніти. Для мене важливо було зробити багатомовність, аби підкреслити мовну культуру поляків і татар. Адже мова будь-якого народу увібрала в себе попередню історію.
— Коли починали знімати фільм, в Україні ще війни не було, але з часом сюжетна лінія фільму і теперішня обстановка в країні переплелися. По-вашому, це випадковість чи закономірність?
— Я взявся за роботу у червні 2014-го. Вже був окупований Крим, уже відбувалися драматичні події на Донбасі. І якщо порівняти події 1647-1652 рр. і сьогодення, то бачимо повну аналогію. Україна так само шукає союзників, так само намагається захистити та звільнити свої землі.
— Події у стрічці завершуються 1652 роком. Якщо б дії фільму закінчувалися, наприклад, 18 січня 1654-го, яке б місце ви відвели Переяславській раді?
— Місця Переяславській раді у фільмі не було б, тому що для мене такого факту в історії не було. Такого документа ніхто не бачив. Був військовий союз із Москвою. Такий союз не передбачає спільної державності. Московія на той час скористалася ситуацією, ввела свої війська на територію України і не вивела. Коли Хмельницький зрозумів, що припустився помилки, від переживань почав хворіти, що спричинило швидку смерть. Дехто зараз звинувачує Хмельницького в тому, що він здав Україну Росії. Це — не так. Богдана Хмельницького одурили, але не тому, що він був дурним, а тому, що довіряв цареві більше, ніж він на те заслуговував.
— Чим потішите українського глядача наступного разу?
— Хочу продовжити копатися в нашій історії. Але мене зараз цікавить більш ранній період — Олег, Ігор, Ольга. Зараз працюю над сценарієм. Тема — складна, інформації мало. Доводиться читати між рядків. Сподіваюся, мені вдасться зрушити цей камінь із місця і знайти тих, хто буде готовий фінансувати. Історія Київської Русі — це наша історія, і ми повинні про це заявляти.
Розмовляла Лілія Клименко, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...