Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Feb. 19, 2018

Валерій Чалий: «Вибір українців був свідомим, але не усвідомленим»

Автор:

|

Листопад 22, 2012

|

Рубрика:

Валерій Чалий: «Вибір українців був свідомим, але не усвідомленим»

Вибори завершилися — нехай живуть вибори! За декотрими одномандатними округами весь процес незабаром розпочнеться знову. Між тим, головне в партій-переможниць – попереду. Зокрема, співпраця в межах спільного дому — Верховної Ради України (ВРУ). Чи відпрацюють новачки УДАР і «Свобода» виданий їм кредит довіри? Чи складеться в них дружба з партнерами з Об’єднаної опозиції (ОО)? Життя покаже. А наразі, як слушно каже наш співрозмовник Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова, боротьба триває, і переваг у цій боротьбі поки що не має жодна зі сторін.

Важливіші — чесні правила гри
— Пане Валерію, підбиваючи підсумки перегонів-2012, скажіть, наскільки свідомий вибір робить наш електорат?
— Свій вибір кожен громадянин ґрунтує на різних рівнях інформованості, виходячи з власних джерел — інформації з мас-медіа, думки сусідів і друзів. Багато хто визначається останньої миті, але цей вибір — також свідомий. Інша річ, наскільки він є усвідомленим, наскільки виборець проаналізував свої вподобання. Загалом, якщо результат не спотворено й не сфальсифіковано, це — свідома позиція громадян, яку слід поважати.
Але далі виникають запитання. Вони пов’язані як з особливістю цієї кампанії, що пройшла за пропорційно-мажоритарною системою, так і з проблемою купівлі голосів. Тут українці інколи виявляються людьми з «високою мораллю»: якщо вони вже взяли гроші, то намагаються голосувати за ту людину, від якої ці кошти надійшли. Щоправда, тут інколи виникає плутанина, особливо в старших людей, яким подекуди дарували два й більше продуктових набори: за кого голосувати їм?
Тож проблема усвідомленого вибору таки залишається актуальною: не було конкуренції програм, інколи люди не мали навіть технічної можливості ознайомитися з ними. Так, програми були в Інтернеті, але не всі мали до них доступ. Що ж до мажоритарників, то на дільницях було складно ознайомитися з їхніми програмами. За партійною системою здебільшого залишилась орієнтація на лідерів, саме на лідерів, а навіть не на партійні команди. Я, наприклад, не можу згадати біг-борди, де би позиціонувалася перша п’ятірка, ба, навіть перша десятка списку. Раніше таке практикувалося. Тож вибір українців був свідомим, але не усвідомленим.
— Маєте рацію. Судячи з того, як після виборів 2006-го, 2007-го та 2012 року з розряду парламентських партій вибули Соціалістична партія, «Наша Україна», Блок Литвина, виборець співвідносить свої уподобання із симпатією чи антипатією до лідерів цих партій, схваленням або несхваленням їхніх дій. Чи така тенденція може бути зламана в подальшому?
— Тут питання є ширшим. Воно торкається й партійного будівництва, і внутрішньої демократії в самих партіях. Повернення до мажоритарної системи зупиняє нас у розвитку партійного будівництва. Очевидно, що це не спонукає партії до розвитку внутрішньої демократії. Місце того чи іншого діяча в партійному списку — це не вибір людей, це вибір партійного керівництва. Причому про цей вибір самі партійці дізнавалися подекуди вже під час проведення з’їзду. Варто запровадити систему з реґіональними відкритими списками, аби люди, перебуваючи на різних шаблях партійної ієрархії, також впливали на просування кандидата в списках. Про цю необхідність заявляв і Віктор Янукович – іще як кандидат, він обіцяв імплементувати таку систему. Тепер про це говорить опозиція. А те, що ви кажете стосовно довіри, цілком справедливо: щойно підтримку втрачає лідер партії, автоматично її втрачає й уся партія.
— Хай мажоритарка й пригальмовує розвиток партійної системи в Україні, але що для нас є важливішим: цей розвиток чи ефективний парламент? Після виборів 1994 року половину парламенту складали безпартійні кандидати, що не заважає експертам визнавати «ранній парламентаризм» значно успішнішим, аніж пізніші скликання…
— Важливіше — мати чесні правила гри. Не система виборів визначає ефективність парламенту. У 1994-1998 рр. конкурували професори університетів, а не представники бізнесу, що змагаються за допомогою свого гаманця. Тоді конкурували моральні авторитети, тож успішність тодішніх парламентів пов’язана з дотриманням правил гри та чесності при підрахунку голосів, а не зі самою системою виборів. Звісно, відтоді ситуація змінилася кардинально. Зараз, приміром, доступ до медіа-ресурсів визначає кілька груп. А доступ до державного бюджету є нерівним для різних учасників виборів.

Влада не пройшла тесту
— Повернімось до виборів 2012 року. Багато хто говорить про те, що несподівано високий результат «Свободи» пояснюється тим, що рядок із назвою цієї партії зайняв нішу «проти всіх». Чи ви погоджуєтесь із такими твердженнями?
— По-перше, вважаю правильним те, що немає графи «проти всіх». Треба мислити й робити свій вибір, це дисциплінує електорат. По-друге – так, є така думка, що одним із чинників, котрий вплинув на рейтинґ «Свободи», було протестне голосування. По-третє, я знаю чимало людей, які хотіли, аби їхні голоси не розпорошувалися, тому й підтримали партію, що долала п’ятивідсотковий бар’єр. Звідси – той кумулятивний ефект, який ми спостерігаємо. Але є й інші фактори. Це — і поляризація суспільства, і спрощення політичних лозунгів. Така тенденція не є унікальною для України, вона спостерігається й у Європі. Маю на увазі зростання економічної кризи, наростання соціального протесту, очікування рішучіших дій від політиків. Далі ми бачитимемо, чи був вибір прибічників «Свободи» ситуативним чи стратегічним. Не маю певності в тому, що вона збереже свій електорат.
— А що ви скажете з приводу результату, який показала Комуністична партія? Падіння її рейтинґу, що спостерігалося з 1994 року, раптом призупинилося й пішло зворотним шляхом. Цьогоріч КПУ отримала більшу підтримку, ніж 2007-го. Чому?
— Це — не зростання рівня популярності комуністів, це — зниження підтримки влади. Саме від неї відійшли голоси до КПУ. Додайте до цього дисциплінованіший електорат КПУ — літні люди серйозніше ставляться до виборів. Партія реґіонів (ПР) серед своїх виборців такої підтримки собі не забезпечила. Тому й утратила так багато у базових областях. Але я не бачу, щоби місце комуністів у системі української влади та в парламенті суттєво змінилося.
— Стосовно партії УДАР. За два тижні до виборів їй раптом «нарахували» рейтинґ, відмінний від того, який вона мала впродовж тривалого часу. УДАР навіть посунув ОО з другого на третє місце. Але вже в день голосування ця несподівано висока підтримка дивовижним чином розсмокталася. Що то було?
— По-перше, зростання рівня підтримки партії Віталія Кличка відбулося приблизно на початку жовтня. Якщо ви порівняєте дані досліджень цього періоду та більш раннього, то побачите, як вони відрізняються. Так, деякі соціологічні служби засвідчили конкуренцію між УДАР і БЮТ за друге місце.
Але тут є одне «але». Соцопитування показують тенденцію, а не результат виборів. В Україні не вперше спостерігається суттєва зміна настроїв днів за десять до виборів. У цей період уже не можна друкувати соціологічні дослідження, але в партійних штабах знали про те, що динаміка кардинально змінюється — буквально в останні дні.
Крім того, був чималий прошарок людей, які не визначилися, до того ж ядро електорату Віталія Кличка складають доволі молоді люди, не надто дисципліновані на виборах. Та й не голосують у нас громадяни 16-річного віку, серед яких є чимало прибічників п. Кличка. Усе це разом узяте й уплинуло. І головне, багато в чому динаміка партій УДАР і «Батьківщина» залежала від останніх днів перед виборами та від заяв лідерів. Факторів – багато, їх усі можна аналізувати, але мене більше хвилює інше – те, що дані екзит-полів щодо «Батьківщини» та ПР майже збігаються, а от щодо партій УДАР і «Свобода» – виходять за межі соціологічної похибки. Тобто, тут є питання, наскільки ці результати відповідають волевиявленню громадян. За партійними виборами опозиція отримала фактично половину голосів, і, якби діяла суто пропорційна система, мова могла би йти про опозиційну більшість у парламенті.
У влади ж замало підстав для того, аби святкувати перемогу: тут жадоба перевищила побоювання щодо делегітимізації виборів. Те, що зараз відбувається в окремих округах, ніяк не пов’язане із чесним дотриманням правил гри. І, на жаль, ані президент, який, згідно з Конституцію, є гарантом дотримання права в Україні, ані прокуратура чи міліція не пройшли тесту на вміння захистити волевиявлення громадян. І я не приймаю пояснення, що тут ідеться про невтручання в процес виборів. Ситуація вийшла за певні рамки, і навіть не в день виборів, а вже після них.

Обнуління списків — досить ризикований крок
— А опозиція не продемонструвала жадоби? Наприкінці першого тижня після дня голосування робилися дуже радикальні заяви, які, відтак, зійшли на пси. Зрозуміло, що опозиційними депутатами, як і провладними, керує бажання якнайшвидше заволодіти мандатом, а не влаштовувати заради чесних правил гри чергову революцію…
— Можу з вами погодитися лише в тому, що з вуст лідерів опозиції прозвучало кілька взаємовиключних заяв. Але це, вочевидь, більше пов’язано з внутрішньою роботою юридичних служб. Але все-таки опозиція має спільну думку. І природно, що вона відстоює своїх кандидатів у тих мажоритарних округах, де вони справді перемогли.
— Я кажу не про одномандатні округи, а про обнуління списків. Такий «анонс» був закинутий у суспільство, але майже одразу почалося шукання шляхів для відступу: треба порадитися з юристами, зважити всі ризики, урешті-решт, необхідно прийняти присягу. Хіба не очевидно, що ніхто не має наміру складати мандати?
— Обнуління списків — досить ризикований крок. Він більше пов’язаний із моральним фактором: як у парламент зайдуть депутати, яких зараз звинувачують у спотворенні волі виборця? Як їм у вічі дивитимуться їхні колеги, котрі підуть на таку поступку? Тому я з вами не погоджуюся – жадоби насправді більше у влади. І це зрозуміло, бо ПР хоче сформувати одноосібну більшість, яка би складалася з її власних членів і групи депутатів-перекинчиків. Тому баланс сил має бути відновлений, інакше країна йтиме до невдоволення не лише соціального, а вже й політичного.
— Гаразд, але чи ви самі вірите в те, що партія УДАР чи «Свобода», котрі вперше проходять до парламенту, наступного ж після початку роботи нової ВРУ дня зроблять заяву про складення депутатських повноважень?
— Хай опозиція визначає, що саме вона буде робити, юридично ці питання ніде не врегульовано. Таке обнуління списків, яке відбулося на попередніх виборах, зараз уже неможливе. Зараз мова йде про те, аби щонайменше 150 депутатів не приймало присяги, тоді парламент не працюватиме.
— Це – деталі, які важать не так багато, як відповідь на головне запитання: чи консолідує опозиція свої дії? Чи здатна вона на таке? Припустімо, роботу парламенту все ж запущено. Чи співпрацюватимуть у новій ВРУ всі три опозиційні фракції?
— По-перше, підстав говорити про коаліцію немає, юридично ситуація змінилася, тож зараз ідеться про більшість. А спільну позицію «Батьківщина», «Свобода» й УДАР можуть напрацювати із багатьох питань. Але за цього складу парламенту буде значно важче протягнути певні речі, які розділяють Україну. Маю на увазі питання Митного союзу чи закону про мови. Тут варто враховувати певні нюанси, пов’язані з незалежними кандидатами, щодо яких іще не відомо, як саме вони формуватимуть свої фракції та групи. До того ж, картина змінюватиметься в міру настання президентських виборів. Поки що люди від бізнесу намагатимуться демонструвати більшу лояльність до влади, але з наближенням виборів президента вони розшаровуватимуться на групи, які підтримають тих чи інших кандидатів.
Тож коаліції як такої не буде, але за деякими питаннями виникатиме ситуативна більшість. І ще. Я би не говорив зараз про те, що партія влади має перевагу. Про яку перевагу може бути мова, якщо вона втратила близько 2 млн голосів виборців? Переваг іще жодних немає, триває боротьба, інколи – зі застосуванням незаконних методів, і це мене хвилює більше, ніж процентне співвідношення опозиційних і провладних депутатів.
Розмовляла Наталія Лебідь, «Оглядач»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...