Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 18, 2018

Уляна Супрун: «У реформі системи охорони здоров’я велосипед не винаходимо»

Автор:

|

Жовтень 13, 2016

|

Рубрика:

Уляна Супрун: «У реформі системи охорони здоров’я велосипед не винаходимо»

Уляна Супрун

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України відзвітувало за перші два місяці своєї роботи. Про результати розповіла Уляна Супрун, виконувач обов’язки міністра.

Пацієнти обиратимуть собі лікаря самі
— Що, перш за все, треба зробити, щоб зрушити реформу охорони здоров’я?
— Ми не винаходимо якийсь велосипед. Це ті реформи, що було ініційовані 2014 року, а наприкінці 2015-го завершено роботу. Їх уже обговорили на слуханнях у Верховній Раді, були дві колегії МОЗ, обговорення з експертами, а стратегічний план, над яким працювали два роки, був виставлений на сайті МОЗ. Зміни до системи фінансування, коли державне фінансування йшло на медичні заклади, плануємо довго, але не дуже швидко втілюємо. Зараз міняємо систему, щоб фінансування йшло не на медичні заклади, а за пацієнтами, за послугами.
— Але ж для цього потрібно зробити розрахунок медичної послуги. Що на нас очікує з початку 2017 року?
— 2017-го буде фінансування медичних послуг, які будуть надаватися на первинному рівні й екстреної медичної допомоги. Це — гарантовані послуги. Пацієнти будуть укладати угоду, контракт зі своїм лікарем. Вони зможуть лікаря обирати самі. Лікар тоді отримує фінансування, щоб займатися пацієнтом або родиною, буде інший рівень стосунків «пацієнт — родина», і буде фінансування опіки над цією родиною на весь рік. Але ж, звісно, не всі підпишуть контракт 1 січня. Наприклад, якщо контракт підписали 15 квітня, то це буде до 15 квітня наступного року. Буде створена державна агенція, яка стане посередником між бюджетом і лікарями, або лікарнями. Це — бюджетні гроші, які вже виділені на медичну субвенцію. Частина тих грошей буде виділена для первинної ланки. А агенція буде ці послуги оплачувати. Є перелік послуг, які входять до первинної ланки. Зараз ми не мусимо говорити скільки коштує кожна послуга, бо це — перелік послуг, які гарантовані та надаються саме на первинній ланці. Так само екстрена медична допомога є гарантованою послугою.
А впродовж 2017 року ми будемо працювати над вторинною ланкою. Це вже вищий рівень медичної допомоги, у лікарнях. Маємо визначити, які саме послуги вони надають і скільки вони мають коштувати. Бо це може бути як операція, так і консультація вузькопрофільного спеціаліста. Це ж стосується діагностики, тестів, що виходять за межі первинної ланки. Мусимо визначити скільки таких послуг буде, скільки витрачаємо на них і тоді можемо формувати список. Потрібно провести дуже багато роботи, щоб отримати інформацію саме про такі послуги, щоб ми могли все правильно вирахувати. Будемо отримувати інформацію, як від лікарів первинної ланки, так і від лікарень. І до кінця 2017 року через Diagnosis-related group (система ціноутворення для стаціонарних медичних послуг. — Ред.) буде зрозуміло, скільки ці послуги будуть коштувати й як оплачуватися. І якщо первинна ланка й екстрена медична допомога гарантовані, то послуги вторинної та третинної ланки будуть пораховані інакше. Це буде традиційна страхова система.
— Якою ж буде страхова медицина?
— Страхова медицина — це субвенція, на яку не потрібно виділяти додатково кошти.

Безкоштовні препарати випише сімейний лікар
— Уже не один рік точаться розмови про впровадження реімбурсації — відшкодування вартості ліків. Чого очікувати в цій сфері?
— Реімбурсація буде на рівні аптек. По серцево-судинних захворюваннях, по діабету другого типу й астмі. Ми вже подали в Кабінет Міністрів дві постанови про запровадження референтних цін і реімбурсації. Зараз вони проходять погодження у всіх міністерствах. Якщо на це не буде грошей, то будемо їх шукати. Ми готові до цього. Щоб отримати відшкодування вартості ліків, пацієнти мають піти до свого сімейного лікаря на первинну ланку й отримати рецепт, за яким в аптеці їм безкоштовно нададуть ці ліки. Але якщо ці ліки їм випише інший фахівець, то відшкодування не буде. Процедура має проходити через лікаря, із котрим укладено угоду. Таким чином заохочуємо людей звертатися частіше саме до свого сімейного лікаря, отримувати послуги саме на первинній ланці. Адже зараз 20 % медичних послуг надається на первинній ланці, й аж 80 % — на вторинній або вище. В Європі, США та Канаді все навпаки — 80 % медичних послуг надається саме на первинній ланці, і лише 20 % — на вторинному чи третинному рівнях. А послуги на первинній ланці — не такі дорогі. Також є окрема бюджетна програма щодо забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну. Ми не будемо там нічого міняти. Це буде закупівля препаратів, щоб у малозабезпечених пацієнтів був доступ до цих ліків. Але зараз існує інша проблема. Я не могла повірити, що реєстр пацієнтів, хворих на цукровий діабет, опинився в приватних руках! Зараз будемо шукати гроші, щоб його викупити у власність держави.
— Але хворим на цукровий діабет призначає ліки ендокринолог, а не сімейний лікар чи терапевт…
— Сімейні лікарі можуть робити такі призначення. Просто вони не мають необхідних протоколів. Тому частиною реформи є не тільки фінансування, а й доступ до медичних послуг та їхня якість. Є клінічні протоколи для сімейних лікарів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), що використовуються в усьому світі, їх зараз перекладають. Лікарі не роблять цього, бо знають, що пацієнт може піти до ендокринолога, і не хочуть брати на себе відповідальність. Але це — функція саме сімейних лікарів.

Медична децентралізація
— Тобто з 2017 року лікувати будуть за новими протоколами?
— Більшість лікарів уміють лікувати. Потрібно лиш надати їм протоколи лікування, щоб вони мали алгоритм дії та могли надавати допомогу за цим алгоритмом. Ми також розуміємо, що є специфічна проблема у селах. В них, можливо, не буде сімейного лікаря. В кожній області, в кожному районі вироблена своя система. Наприклад, у Черкасах немає фельдшерсько-акушерських пунктів. Натомість там є сімейні лікарі, котрі об’єдналися, створили клініку, купили автівку. До них пацієнти або самі звертаються, або лікарі за потреби виїжджають до пацієнтів. В кожному реґіоні первинна допомога організовується по-своєму. Ми не хочемо наказувати, як області мають організувати свою первинну ланку. Але там зараз усе розвивається дуже швидко, люди збагнули, до чого іде система, і не чекають на вказівки з Києва. В деяких реґіонах працюють програми ВООЗ і там розвивають свої системи первинної ланки. Спроби насильно змінити систему та перевести всіх терапевтів і педіатрів у категорію сімейних лікарів не спрацювали. І ми зараз не можемо міняти систему згори, щоб вона гарно виглядала на папірці чи в якійсь таблиці. Мусимо дати реґіонам можливість розвиватися на своєму рівні. Це й є децентралізація, і вона працює. На місцях краще розуміють, як потрібно організувати все, ніж ми.
— А як бути з таким нововведенням, як передача на місця видатків оплати комунальних послуг медичних закладів?
— МОЗ не наполягає на тому, щоб комуналка і надалі оплачувалася через субвенцію. Ми не думаємо, що це правильно, бо розуміємо всі ризики. Міністерство не має впливу на міські чи обласні ради, можемо лише їм радити. Але будемо з ними працювати і будемо допомагати, щоб забезпечити медичні заклади можливістю сплачувати комунальні послуги. Розумію концепцію, щоб у містах, районах та областях навчилися розумно розподіляти ті гроші, які надходять від держави. Ми б дуже хотіли вірити, що обласні ради, мери міст, громади будуть розуміти, що вони мусять забезпечити комуналку для шкіл, лікарень, поліклінік тощо. Чи я впевнена, що вони це зроблять?.. Багато чого, що закладено в бюджеті, нас не задовольняє. Загалом для охорони здоров’я збільшено фінансування на 6 %. Начебто супер, але це — також перекидання коштів. Через те, що оплати комунальних послуг немає, то це нібито підвищило субвенцію. Правильно, що взяли 4 млрд, які хотіли надати на комуналку, і поставили в медичну субвенцію. Це означає, що буде можливість підвищити зарплату медпрацівникам, більше грошей на медичні послуги, можемо закуповувати більше ліків тощо. Проблема ж полягає в тому, що це відбувається за рахунок тих коштів, які мали йти на оплату комунальних послуг. Але в бюджеті передбачено 14,9 млрд грн дотації обласним і районним бюджетам на фінансування переданих видатків із утримання закладів освіти й охорони здоров’я у випадку виникнення такої необхідності, й у випадку, якщо місцева влада не зможе оплачувати комунальні послуги, то разом із Міністерством фінансів ми могли б з цих коштів надати допомогу містам. Але як це буде виглядати, я поки що не можу сказати.
Розмовляла Наталія Молчанова, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...