Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 23, 2019

Тетяна Погребна: «Олексій й досі не усвідомлює, що він — феномен»

Автор:

|

Серпень 29, 2019

|

Рубрика:

Тетяна Погребна: «Олексій й досі не усвідомлює, що він — феномен»
Тетяна Погребна

Головним спортивним героєм України цього літа став 13-річний стрибун у воду Олексій Середа. Його перемога на дорослому чемпіонаті Європи вже стала унікальним досягненням. Ніхто раніше в такому віці (13 років і сім місяців) не досягав такого успіху. Про психологічні моменти адаптації до професіонального спорту та про плани на майбутнє розповіла Тетяна Погребна, тренерка Олексія Середи.
— Що розгледіли в Олексієві, коли погодились взяти в свою групу?
— Його вхід у воду. Олексій з першого разу виконав те, що робили діти, які вже давно тренувалися. Він чисто увійшов у воду, без бризку. І я вирішила: беру.
— Чому саме вишка? І чи є в планах вийти на трамплін?
— Він стрибає і з трампліна також. Але зараз конкурувати з дорослими стрибунами на трампліні ще не може. Олексій ще легенький, а для якісних стрибків з трампліна потрібна сила, вага, потужність, аби добре відштовхнутися. Тому зараз він сконцентрований на десятиметровій вишці.
— Наскільки важко фізично та психологічно жити життям професійного спортсмена в 13 років?
— Важко, але у нього характер такий, що він дорослими проблемами не переймається. Олексій не уявляє свого життя без стрибків у воду. Він справжній спортивний фанатик. Якщо його не пустити на тренування, це для нього найбільше покарання. Тому все, що навколо стрибків, сприймає спокійно та виважено. На багато якихось побутових моментів узагалі не зважає — просто по-дитячому отримує задоволення від спорту і це чудово. Окремо хочу сказати, що успіхи Олексія Середи — це не лише його талант і фанатична праця. Це чітка і професійна робота усієї збірної України. У нас тепер є унікальна тренувальна база в Києві. Колосальну робота для наших стрибунів робить президент федерації Ігор Лисов, головна тренерка збірної Тамара Токмачова. Варто згадати і про директорку Луганської спортивної школи «Олімпійська надія» Наталію Барчишак, котра також доклала чимало зусиль, аби увесь світ дізнався про талановитого українського спортсмена Олексія Середу.
— А сам Олексій усвідомлює, що він феномен?
— Та ні. Він бачить і чує, що відбувається зараз навколо нього, але якогось запаморочення у нього не спостерігаю. Він й надалі такий же скромний, тихий і працелюбний хлопчик.
— Як реагують на 13-річного конкурента в світовому стрибковому товаристві та судді? Насмішок чи зверхнього ставлення не було?
— Чесно кажучи, я сама як тренер лише недавно вийшла на такий високий рівень, як чемпіонат світу. Для мене самої було багато нового. Але можу сказати однозначно, до Олексія ставлення — чудове. Всі його поважають і навіть захоплюються. Питають, звідки у вас взявся такий унікум, який у 13 років вже на рівних виступає зі спортсменами, котрі по десять років йдуть до такої мети, як чемпіонат світу. Ставлення суддів також добре. До прикладу, на чемпіонаті світу в корейському Кванджу його цілком об’єктивно і неупереджено оцінювали. В результаті у Олексія є два четвертих місця — у синхронних стрибках із вишки з Олегом Сербіним і в індивідуальних стрибках із вишки. Причому, перед чемпіонатом завдання стояло потрапити в особистих змаганнях лише у 18 найкращих. А Олексій не лише вийшов у фінал, але й посів місце біля самого п’єдесталу. Як йому це вдалося? Пам’ятаю, сказала йому: «Олексію, розслабся, стрибай як на тренуваннях». І він упорався. Хоча фізично там було дуже складно, кваліфікаційні змагання тривали ледь не п’ять годин, один стрибок кожні 40 хвилин. Чекати і тримати себе у тонусі стільки часу складно навіть для дорослих досвідчених спортсменів.
— Можете назвати його найкращий і найгірший виступ цього сезону?
— Найкращий — особистий фінал на чемпіонаті світу, де Олексій посів четверте місце і набрав 490 балів. Якщо ж говорити про найгірший, то провалів не було взагалі. А якщо оцінювати по сумі набраних балів, то хіба що літній чемпіонат України можна назвати невдалим. Там він ледь набрав 400 балів. Але тоді, мабуть, далися взнаки двомісячні тренувальні збори в Китаї, після яких Олексій переживав важку адаптацію. Ну, і можливо він десь не добрав балів на юнацькому чемпіонаті Європи в Казані (Росія), хоча там це не завадило йому виграти медалі.
— Олімпіада в Токіо — це спортивна мрія Олексія, а чи знаєте ви про його суто життєві мрії та плани?
— Важко сказати. Ось питаю його: «Олексію, ти гроші збирав і що собі купив?» «Ну, — каже, — комп’ютер купив». Розумієте, у нього немає якихось особливих забаганок. Він звичайний хлопець. Хлопець, у якого спорт на першому місці, який вчиться у звичайній київській школі, тому певних дорослих мрій поки що і немає. Знаю, що найкращий відпочинок для нього — просто побути вдома з батьками. Каже, що хоче побути вдома, з батьком. Загалом, у них дуже гарна дружна родина. В Олексія також є сестра Марія. Він з нею двійнятка, тому вона для нього зараз також і найкращим приятель, і найпалкіший вболівальник.
Розмовляв Святослав Василик, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Loading...