Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 21, 2018

Тетяна Морозова: «Серед кандидатів у ДБР поліграф виявив аґентів ФСБ»

Автор:

|

Серпень 15, 2018

|

Рубрика:

Тетяна Морозова: «Серед кандидатів у ДБР поліграф виявив аґентів ФСБ»

Поліграфні дослідження для майбутніх слідчих Державного бюро розслідувань (ДБР), які завершили нещодавно, стали дуже важливим етапом для становлення української антикорупційної інфраструктури. Керівником групи досліджень була Тетяна Морозова, засновниця української школи поліграфологів, автор першої в Україні дисертації з питань впровадження та використання поліграфних перевірок в інтересах дотримання державної безпеки.

«У поліграфному дослідженні немає дрібниць»
— Розкажіть, будь ласка, про це тестування…
— Воно було наймасштабнішим в Європі. За шість тижнів на 16-х поліграфах ми протестували 943 людини. І наш результат — можливість для запуску доброї, нової структури з великою кількістю професійно порядних і правильно мотивованих працівників.
— Окремі медіа пишуть, що українські полі графологи стали одноосібними постачальниками свого приладу. І що, мовляв, саме для цього офіційна професійна Асоціація створила надсуворий державний стандарт для цього приладу…
— Це неправда. В поліграфному дослідженні немає дрібниць. Важливо, хто перевіряє, як тестують і що питають. На чому тестують — також засаднича річ, коли йдеться про національну безпеку. Всеукраїнська асоціація поліграфологів в державному стандарті технічних умов і справді заклала високі вимоги до поліграфа. Але він не є обов’язковим, будь-який стандарт в Україні є добровільним для прийняття та виконання. Не хочете — не дотримуйтеся. Та цей стандарт прийняли Генеральна прокуратура, ДБР і Служба безпеки України. Остання працює зі шпигунами, підготовленими на «тому боці». І цих «клієнтів» готують протидіяти поліграфу не американці, а росіяни, котрі дуже добре обізнані в тому, як дурити «детектор брехні».
— Які напрямки дослідження для кандидатів у ДБР ви вважали пріоритетними?
— Перебування на аґентурному зв’язку в спецслужбі іншої держави, навіть заради цього одного запитання варто було б проводити ці перевірки.

«Не диктуйте правоохоронним органам, як ловити шпигунів»
— Знайшли серед кандидатів когось, хто перебував?
— І не одного. Поліграф є величезною перепоною для потрапляння антидержавних елементів у правоохоронні структури. Цікаво, що таких правильно підбирали — зовні вони відповідали критеріям громадських активістів: жодних скандалів, якихось куплених авто на гроші бабусі. Реальний приклад: чоловік 2014 року звільнився з правоохоронних органів і виїхав на окуповану територію, де пробув півтора року та повернувся до України, займався приватною юридичною практикою — і раптом вирішив присвятити себе службі в новоствореному правоохоронному органі. За допомогою поліграфа ми з’ясували, чим він займався на окупованій території, як виявилося — зовсім не сільським господарством, а пройшов вишкіл у Федеральній службі безпеки (ФСБ) Російської Федерації і йшов у ДБР із конкретним завданням.
Оскільки в ДБР одним із напрямків буде контроль за правоохоронними органами, ми задаємо запитання і про наявність у кандидатів особистого досвіду катування людей. Знаємо, як потрібно ставити запитання, знаємо як ці питання розкриваються, нам не треба нав’язувати методику роботи. І не треба правоохоронцям в Україні розказувати, як ловити шпигунів, ми знаємо як це робиться і маємо достатньо великий успішний досвід.
Ще гарне запитання — наявність громадянства іншої держави або документа, виданого уповноваженим органом іншої держави про те, що суб’єкт дослідження набуде громадянства, якщо вийде з громадянства України. Таким людям не місце в ДБР. Здавалося б така безневинна Карта поляка, навіть не посвідка, не документ, який дає право на громадянство. Але завжди потрібно розглядати цю інформацію в ракурсі її подачі. Кандидат розповідає, що як почалася війна, він «одразу одержав Карту поляка, щоб мати можливість швидко чкурнути». Коли держава в небезпеці, правоохоронці повинні бути першими в строю і боронити державу, а не дерти з тієї держави сім шкур, а потім, коли стається війна, кидати все на добровольців, а самому оформляти Карту поляка й утікати до Польщі. Є ще питання щодо досвіду розголошення конфіденційної, таємної чи службовою інформації. Питаємо і про протизаконне надання доступу до баз даних держустанов тощо.
— Але поліграф має лише рекомендаційний голос для остаточного вердикту комісії. До вас дослухаються?
— Ми не даємо висновку, наше завдання — надати комісії вичерпну інформацію. Проте у нас не було жодного факту, коли б комісія не дослухалася до нас. Але я працюю в приватній практиці з 2006 року, і маю таке запитання: «Чи давали ви хабарі?». 90 % обстежуваних давали. Однак ми нетерпляче ставимося, коли хтось бере, але доволі стерпні до того, що самі отримує «відкати», зарплату в конверті тощо. Тому навіть донори, по-суті, визнали, що в Україні неможливо відібрати таких бездоганних спартанців-антикорупціонерів. І саме донори міжнародної допомоги вимагали вилучити зі Закону про Антикорупційний суд норму про обов’язковість проходження суддями поліграфних перевірок. Вони назвали цей пункт «надмірною вимогою». Проте суспільство має дорослішати. Наше тестування безпрецедентне ще й тим, що ніхто на нас жодного тиску не чинив і ніхто ніяких домовленостей не мав.
— Так уже й ніяких?
— Прозора організація тестування — відповідь на ваше запитання. Всі поліграфологи — з різних структур. Жоден із них наперед не знав, кого тестуватиме завтра. Ми хотіли виключили навіть мінімальні можливості тиску на фахівців, і щоб вони не тестували представників своїх відомств. Відтак 44 кандидати, здавши немалий пакет документів, пройшовши два етапи тестувань на знання права, на поліграф не з’явилися.

«Ми повинні наводити лад у своїй державі»
— Вірите, що людина колись брала навіть мішок яблук, а тепер зможе не піддатися спокусі?
— Я вірю, що ми повинні наводити лад у своїй державі. Вірю, що кожен має працювати на своєму місці, а використання поліграфа — не єдиний, але великий бар’єр для не доброчесних та антидержавних осіб.
— Тестування проходило українською?
— Аякже. Цікаві були моменти. Бо часом приходять люди, котрі посідали високі посади, але не звикли спілкуватися українською. І коли йому пояснюють, що роботу не будуть вести російською й якщо він проти, може встати і піти, це величезний удар по самолюбству. Вперше майже тисячу тестувань провели винятково українською, хоча нам постійно торочили наші опоненти, що українська мова в цих дослідженнях ледь не зайва. Були й запитання про зловживання алкоголем. Ви скажете — п’ють усі, а в правоохоронних структурах вживання алкоголю з радянських часів стало мало не субкультурою. Але ми питаємо, чи виконувала людина службові обов’язки в стані алкогольного сп’яніння, чи мала досвід нападів неконтрольованої аґресії в стані алкогольного сп’яніння, чи здійснювала дорожньо-транспортні пригоди в стані алкогольного сп’яніння.
Важливо, що кандидат, котрий проходить тестування, тямить, що це те, про що його будуть питати і за рік. Бо поліграф працівники ДБР мають проходити щороку. І ми виявили осіб, які вживають навіть наркотики.
— Та ви що?
— Досвід вживання наркотичних речовин є в багатьох кандидатів. В основному, це марихуана у юнацькому віці, її часто визнають самі досліджувані. Але ми з’ясовуємо це питання глибше — яким чином людина вживала, коли це було востаннє і що саме вживала. Чи купувала, продавала, чи справді лише брала участь у контрольній закупці та зберігала вилучене у службовому сейфі? Комісія за нашими висновками не пропустила жодного, хто вживав наркотики і кермував транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння, чи продавав наркотичні речовини.
Цього травня ми провели семінар, присвячений 20-річчю використання поліграфа в Україні з метою розкриття та розслідування злочинів. На ньому були присутні 120 фахівців. Але в мене було відчуття, що цей рік стане роком ще більших звершень для української державної поліграфології. Бо передчувала, що ми працюватимемо по ДБР, що це буде наша робота, тому що безкоштовно таке тестування приватні структури не проведуть, вони заправлять мінімум по 2 тис. грн за особу — тестування коштувало б державі 2 млн грн.
— За три роки поліграф став частиною «перевіряльної» культури українських правоохоронних структур?
— Поліграф відіграє величезну роль у збиранні доказів щодо зовнішньої аґресії. З 2015-го поліграф у результаті наполегливої роботи керівництва Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, його відділу психологічних експертиз став методикою, яка використовується в судових експертизах. Як наслідок, маємо нормативний документ, яким Міністерство юстиції регламентує використання поліграфа при проведенні судових психологічних експертиз. Маємо сучасні нормативні документи, які регламентують використання поліграфа у органах прокуратури і ДБР. А судові експертизи поповнюють доказову базу. Наприклад, бійці упізнали людину, котра їх катувала у полоні. Як це довести? У нас же немає «трійки» — ось так схопити, назвати причетним і розстріляти. Треба зібрати бездоганну доказова база, яка дозволить притягнути ката до відповідальності, а не дасть змогу скаржитися у Європейський суд із прав людини і відсуджувати у держави кошти як моральну компенсацію.
Та говорити, що поліграф став частиною «перевіряльної» культури, гадаю, зарано. Але суспільство позитивно сприймає поліграф, і тестуванням кандидатів у ДБР ми суспільство не зрадили. Інколи мені кажуть — вам не шкода людей, котрі через ваші висновки не отримали бажаної посади. Я в таких випадках відповідаю — не через наші висновки люди не отримують бажане, а через власний досвід, вибрану модель поведінки та мораль. Наші висновки відкривають дорогу кращим, чеснішим і моральнішим.
Розмовляла Лана Самохвалова, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Loading...