Новини для українців всього свту

Friday, Jun. 5, 2020

Тетяна Монахова: «Маємо створити передумови вивчення української, щоб до штрафів справа не дійшла»

Автор:

|

Січень 09, 2020

|

Рубрика:

Тетяна Монахова: «Маємо створити передумови вивчення української, щоб до штрафів справа не дійшла»
Тетяна Монахова

В Україні вперше в історії з’явився новий інститут — Уповноваженого зі захисту державної мови. Першим мовним омбудсменом стала Тетяна Монахова.

Популяризація державної мови — також форма її захисту
— Ви назвали своїм першочерговим завданням забезпечення прав громадян на здобуття інформації та послуг українською, а не покарання їх. З чого почнете?
— Насамперед пояснити закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Бо людей залякали, що він страшний, але почитайте закон — там нічого страшного немає. По-перше, адміністративну відповідальність за порушення закону відтермінували. І поки штрафи не діють, маємо створити умови для того, щоб люди захотіли вивчити українську мову і знайшли, де її можна вивчити, щоб до штрафів справа взагалі не дійшла. Треба організувати безкоштовні курси з вивчення державної мови у тих містах України, де їх іще немає, і той, хто хоче вивчити мову, міг отримати від держави допомогу. Курси з вивчення української вже діють у багатьох містах, але це має бути більш системно і доступно. В усьому має бути поміркованість, але обов’язково має забезпечуватися верховенство закону. Тому наше завдання — запустити мовний закон, щоб він почати діяти і захищати мовні права українців. Будемо активно працювати над популяризацією української мови, адже треба змінювати ставлення до неї. На жаль, досі є безліч упереджень, неґативних стереотипів, є люди, котрі не визначилися, котрі кажуть: «Яка різниця, якою мовою говорити?». От ми будемо до них звертатися, адже популяризація — також форма захисту.
— Коли кажете про популяризацію, що конкретно маєте на увазі?
— Людей треба надихати. Показувати взірці якісного контенту, мистецьких творів, проводити мистецькі, культурні й освітні акції. Молодь любить флешмоби, любить якісну соціальну рекламу, зроблену вишукано, з гумором і смаком. Дивіться, з кінотеатру виходять дітлахи, вони подивилися іноземний диснеївський мультик, але класно дубльований українською мовою, вони сміються і повторюють слівця та фрази з цього мультфільму. І навіть російськомовні дітки у своєму мовленні починають поступово їх вживати. Тобто має бути якісний український кінематограф, а якщо це не власна кінопродукція, то має бути якісне дублювання. Я, до прикладу, вважаю, що гурти «Океан Ельзи» і «Воплі Відоплясова» свого часу навернули на шлях українства чимало людей. У мене є російськомовні друзі, котрі їх слухали, співали їхні пісні, а згодом балакали українською.
— Вже три роки, як на радіо і телебаченні діють «мовні квоти». Ви задоволені результатом?
— Ми можемо говорити про один величезний результат — українці нарешті почули, які в нас є власні гурти та пісні. Ми повинні й маємо право мати можливість знайомитися з тим, що виробляється в Україні, і квоти, звісно, цьому дуже посприяли. Зараз у нас квота — не менше, як 75 % українського контенту, її планують довести до 90 %. Але це поступово, послідовно, упродовж п’ятьох років.

Якщо людина вболіває за українську мову, нехай висловлює свої пропозиції
— Ви плануєте співпрацювати з міністерствами освіти та культури?
— Атож, це має бути спільна робота. Крім цього, при секретаріаті створять громадську колегію, оскільки нам потрібен фідбек від громадян. Будемо запрошувати до діалогу мовних активістів, людей, які активно захищають мову, мовознавців, письменників, усіх охочих. Навіть якщо людина працює в супермаркеті на касі, але вболіває за долю української мови, нехай приходить, висловлює свої пропозиції, думки, спостереження. Це має бути діалог із суспільством.
— На створення секретаріату закон відводить шість місяців, ви вже визначилися з кількісним і персональним складом?
— Уповноважений із захисту державної мови — абсолютно новий в історії України інститут, і закон передбачає, що я вступаю в повноваження через шість місяців із моменту призначення. Ці півроку відводять на створення секретаріату. За цей час треба зібрати команду, функції якої прописані в законі: маємо приймати скарги, розглядати їх, брати участь у судових процесах, тому в нас має бути потужний юридичний відділ. Маємо моніторити виконання закону та його ефективність, створимо аналітичний відділ. Треба здійснювати лінгвістичні експертизи — буде штат кваліфікований лінгвістів. У бюджеті на 2020 рік на нас закладено 17,5 млн грен, але це й оренда приміщення, і комунальні платежі, й закупівля техніки, витрати на поїздки до реґіонів. Представники будуть працювати в кожному реґіоні України, буде п’ять офісів, які об’єднуватимуть кілька областей.
— Також закон передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови, завданням якої є встановлення стандартів і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства чи зайняття визначених законами посад…
— Вона вже створена, зараз затверджують її склад по персоналіях.
— Чи є вже бачення, які з нещодавніх рекомендацій Венеційської комісії щодо мовного закону Україна буде виконувати?
— Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передали до Конституційного суду України, він має дати свою оцінку, і його рішення є обов’язковим до виконання. Україна, як правова європейська держава, звісно, дослухається до того, що рекомендує Венеційська комісія, однак ми самостійні й свою внутрішню політику впровадимо, виходячи з наших власних державницьких інтересів.

Навіть у фольклорі багато підпадає під кваліфікацію нецензурної лексики
— Буває, що ми ледь не з парламентських трибун чуємо нецензурну лайку. Як будете захищати наші вуха?
— Вас уже захищає Кодекс України про адміністративні правопорушення — стаття 173 «Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях». Нікому не можна лаятися в публічних місцях, це порушує правопорядок і ображає естетичні почуття людей, котрі перебувають поруч. Це навіть не питання про мову, бо українська мова багата на всі шари лексики, й інвективна лексика в ній також є. У нас величезний фольклорний скарб, а там є сороміцькі пісні, які на весіллях співали й які дітям не раджу слухати. Тобто навіть у нашому фольклорі є багато того, що підпадає під кваліфікацію «інвективна, обсценна або нецензурна лексика». Але якщо посадовець чи хтось інший у публічному мовленні вживає інвективну лексику, то порушує адміністративний кодекс.
— Закон зобов’язав посадових осіб володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. А що ми бачимо? З телеекранів, особливо останнім часом, дехто з них принципово перейшов на російську. Чи будуть до таких посадовців застосовувати «мовні» санкції?
— Посадовець чи представник влади даючи офіційні коментарі, зобов’язаний вживати державну мову. Якщо ж порушує цю норму закону, то на них можна скаржитися. Ми будемо розглядати скаргу, спершу проводитимемо роз’яснювальну бесіду, а не допоможе — випишемо штраф. Максимальний — 700 неоподатковуваних мінімумів. У разі, якщо ніхто не поскаржився, але посадова особа таки порушує закон, наш аналітичний відділ має це відмоніторити. Ми обов’язково будемо вести роботу з моніторингу — наскільки закон виконують, чи виконують усі гілки влади та державні установи.
— Миколаїв, звідки ви родом, переважно російськомовне місто. Як сталося, що ви сформувалися в бойову одиницю, яка так відважно захищає українську мову?
— Університет, в якому я працювала 17 років, від початку був українськомовним. Це була філія Києво-Могилянської академії, потім він доріс до статусу національного університету. Там від початку студентів привчали — говоримо і на парах, і на перервах у коридорах винятково українською. Мене дуже тішить, коли отримую листи від своїх випускників. Ось нещодавно одна моя студентка написала: «Я працюю в міській раді, й усі кажуть: «Боже, яка в тебе класна українська. Звідки у Миколаєві така гарна мова?». А я відповідаю: «Монахова і вас би навчила».
— Ви прибічниця пряника у виховному процесі, але дайте кілька порад, як відстояти свої мовні права й утриматися від жбурляння дрібних монет в обличчя касиру, котрий не хоче переходити на українську (захисники мови й таке робили). Одразу вам скаргу писати?
— Якщо з вами трапилася така ситуація, кажіть касирові: «Я буду змушена звернутися до вашого керівництва, бо ви порушуєте закон про мову». Коли це не подіяло, поспілкуйтесь із керівництвом і зауважте, що їхній працівник порушує мовний закон. Можливо, вони його переконають виконувати свої обов’язки. Якщо ні, тоді можете звернутися до суду безпосередньо та відстоювати свої мовні права, або звернутися до Уповноваженої зі захисту мови — тоді ми вживатимемо заходи, прописані в законі. Спершу винесемо попередження, поговоримо з цим супермаркетом, пояснимо, які будуть подальші санкції, якщо вони не змінять своєї поведінки. А якщо ви знову прийдете до цього закладу і побачите, що вони так і не відповідають вам українською, тоді звертаєтесь до нас удруге й ми накладаємо штрафи. Я за те, щоб передовсім діяв закон, але починала б із людського — можна всміхнутися людині та сказати: «Мені було б дуже приємно, якби ви розмовляли зі мною українською». Запевняю, що після усмішки та прямого звернення буде більше позитивної реакції. У нас дуже мало людей, котрі не балакають українською. Вочевидь, у них стоять якісь запобіжники, які треба познімати, і люди почнуть говорити. Річ не в мові. Вона не може подобатися чи не подобатися. Гадаю, що найзапекліші противники української мови — це ті, хто отримали певні травми внаслідок політичних маніпуляцій або вивертів долі. І неґативне ставлення в них не до мови, а до певних політиків, певних висловлювань чи певних наративів. Проте жодна політична партія чи окремі політики українську мову не приватизували, це наша спільна цінність. Ось вона — жива, гарна, добра, нумо нею розмовляти!
Розмовляла Любов Базів, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply