Новини для українців всього свту

Wednesday, Jun. 19, 2019

Тарас Кузьо: «Вибори є показником того, що Україна є справді демократичною країною»

Автор:

|

Квітень 17, 2019

|

Рубрика:

Тарас Кузьо: «Вибори є показником того, що Україна є справді демократичною країною»
Тарас Кузьо

Канадський політолог із питань української політики, економіки та безпеки Тарас Кузьо нещодавно презентував в Україні свою книгу «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет». Книжка має понад 500 сторінок, 2017 року вона вийшла англійською, а тепер російською й українською мовами з певними доповненнями. У 2014-2015 рр. автор здійснив кілька поїздок в зону проведення антитерористичної операції (АТО).
— Як ви оцінюєте теперішні виборчі перегони в Україні?
— Вони є показником того, що Україна є справді демократичною країною. Бо ми досі не знаємо, хто виграє ці вибори. А таке може бути лише в демократичній країні. В таких країнах, як Білорусь, Російська Федерація (РФ), Казахстан, ми завжди знаємо, хто стане президентом, ще до того, як розпочнеться виборча кампанія. А в Україні сюрпризи є постійно. Найбільший: Володимир Зеленський — на першому місці. Другий сюрприз: такі політики, як Юлія Тимошенко, нічого не навчилися після Євромайдану. Це дивує. Я надрукував статтю про конференцію, яка нещодавно відбулася в Брюсселі (Бельгія). Туди приїхали українські політики і… просто брехали. Їх були п’ятеро. Лише Ростислав Павленко сказав правду, що кандидат Порошенко, котрого він репрезентує, підтримує членство України в НАТО й Європейському Союзі (ЄС), бо це є в його виборчій програмі. Інші це заперечували. Бо в програмі кандидата Зеленського про ЄС і НАТО нічого не сказано. Для мене це показник того, що в Україні громадяни часом є досвідчені, ніж політики. Українці навчилися читати між рядками.
— А 39 кандидатів у виборчому списку — це технологія чи виклик часу?
— Це ознака того, що у вас немає економічної кризи (сміється). Адже є багато людей, котрі можуть собі дозволити балотуватись у Президенти. Ось я собі не міг би дозволити бути кандидатом до парламенту. Мабуть, у вас таки є трохи грошей. Утім, до прикладу, Руслан Кошулинський, котрий представляє націоналістичні сили, розглядав ці вибори як початок виборів до Верховної Ради. У списку бажаючих стати Президентом України було багато прізвищ, яких і я не знаю. Це дивує. Але найбільше дивує те, що Юрій Тимошенко, до прикладу, — більший реформатор, ніж Юлія Тимошенко. Є гарний сайт, який досліджує, як голосують депутати. Так ось Юрій Тимошенко фактично всі закони з питань реформ голосував і входить у першу двадцятку за цим рейтинґом, а Юлія Тимошенко займає 328 позицію і за реформи не голосувала. Ось такий парадокс.
— На цих виборах застосовують нові політичні технології чи зашкарублі російські?
— Те, що друкують різні скандали, гадаю, не випадково. Те, що ми почули про підкуп виборців, також нічого нового. Такі речі відбуваються й на Заході. Американські вибори часом також бувають вельми брудними.
— Бачите вплив РФ на ці вибори?
— Російська влада хотіла би бачити Президентом України кого завгодно, лише б не Петра Порошенка. Так було свого часу в Грузії, коли президентом там був Михеїл Саакашвілі. Цю виборчу кампанію не можна назвати проросійською чи суто прозахідною. Це більше продовження європейського курсу й одночасно популістичні гасла. Ось, наприклад, Олег Ляшко, Юлія Тимошенко і вихідці з «Опозиційного блоку» дуже часто критикували Міжнародний валютний фонд. Це — популізм, і це проблема, бо може призвести до кризи відносин України зі Заходом та стати на заваді протидії РФ.
— Часом опоненти Порошенка критикують його за мінські угоди. Вони мають рацію?
— Я дуже песимістично дивлюся на мінські угоди. Взагалі, це абсурд, що там була присутня Росія, бо вона — аґресор, хоча й довго брехала про свою присутність на Донбасі. Нам легко критикувати українських лідерів, котрі підписали мінські угоди. Але 2014 року за спиною у Президента Порошенка не було українського війська, а тепер воно є. Це можуть підтвердити українські волонтери, котрі везли тоді армії все, навіть воду. Чи підписав би зараз Петро Олексійович мінські угоди, не знаю, але в нього є потужна армія, відродження військово-промислового комплексу, а також американська та канадська зброя.
Гадаю, що зараз найкраща можливість — поставити миротворців Організації Об’єднаних Націй (ООН), бо я не довіряю Організації х безпеки та співпраці в Європі. Коли я був в АТО, то бачив: коли лише починає темніти, їхні представники відразу втікають у готелі та бари. А з темрявою там починають стріляти. Тому це смішно. Якби Захід і Україна поставили миротворчі сили на українсько-російські кордони, то терористичній організації «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» розбіглися б. І нам треба ще пам’ятати, що у мінських угодах немає жодних згадок про Крим. Тому політичні сили, які готові капітулювати, не згадують про Крим, лише про Донбас. Для них це — закрита тема.
— Як довго триватиме в Україні війна?
— Дуже довго. Бо Путін є вічним президентом. По-іншому він не зможе. А доки буде Путін, доти буде війна. Але якщо його й не стане, то є інші російські шовіністи в Москві. Війна в Україні зачіпає питання національної ідентичності. Російські лідери не визнають Україну як державу, а українців — як народ. Ця війна має дуже глибокі корені. Вони набагато глибші, ніж питання, чи вступить Україна в НАТО.
— Чи правда, що буцімто США зараз не цікавить питання України?
— Неправда. Навпаки, у Вашинґтоні є набагато більше людей, котрі розуміють Україну, ніж у Москві. У РФ існують лише стереотипи. А у Вашинґтоні є багато експертів із питань України. Більше того, партнерство США-Україна зараз дуже міцне. В останні п’ять років там дуже багато відбулося. Раніше, за президентства Ющенка, європейці спостерігали лише за сварками, і це їх справді втомлювало. Тепер усе змінилося
Розмовляла Ірина Дружук, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...