Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 22, 2018

Тарас Єлейко: «Ми прийшли будувати прозорий процес, і ринок знає, що відбулися зміни»

Автор:

|

Квітень 12, 2018

|

Рубрика:

Тарас Єлейко: «Ми прийшли будувати прозорий процес, і ринок знає, що відбулися зміни»

В Україні мертвих банків сьогодні більше, ніж живих. Працюючих — 82. У процесі ліквідації, яку проводить Фонд гарантування вкладів — 92. У ще двох банках — тимчасова адміністрація. Усе їхнє майно потрібно порахувати, оцінити, продати, а потім — роздати клієнтам і тим, кому банк винен. У теорії грошей має вистачити. На «папері» від продажу цих банків можна виручити 500 млрд грн — це як весь бюджет України 2015 року. Оцінка незалежних експертів дала число в п’ять разів менше — 96 млрд. На практиці активи, в основному це кредити, коштують ще дешевше. Основні ж претензії до продавця — Фонду гарантування вкладів, а його очолює Тарас Єлейко.

На кредитні історії ніхто уваги не звертає
— Експерти кажуть, що на ринку банків-банкрутів триває «війна» за активи. На чиєму боці «воює» Фонд гарантування?
— В якому розрізі іде війна? З усіх наших активів 20 % — нерухомість, транспорт, меблі тощо. 80 % — кредити та права вимог, тобто борги. Часто це квитки на війну. 97 % кредитів перестають обслуговуються, коли банки потрапляють у Фонд. На кредитні історії в Україні ніхто уваги не звертає. У Фонду залишається єдиний вихід, щоб отримати хоч якусь компенсацію — звернути стягнення на об’єкт застави. Щоб об’єкт застави став цілком чистим і його можна було продати, потрібно пройти три судові інстанції. Коли застави більш-менш значні, в судову війну втягуються позичальники, щоб не дати стягнути заставу або визнати кредитний договір недійсним. Фонду важко відстоювати у судах свою позицію. В українських реаліях ми боремося з людьми, котрі винні мільярди гривень. Часто суди тривають роками, виносяться дуже дивні рішення. Потім починається питання виконання цих рішень. Тому найефективніший спосіб роботи з активами — їхній продаж. Цим ми передаємо актив у приватні руки, і вже вони судяться з позичальниками на рівних правах.
Для нас це — найшвидший шлях отримання коштів за активи. Зважаючи на те, що термін ліквідації банків обмежений, а якість активів із часом лише погіршується. У фонді гігантська маса активів — 500 млрд грн. Якщо розкласти цю суму, то мінімум 150 млрд — вивід грошей через різні схеми, 120 млрд грн — нерухомість, земля, оцінена часом по 1 тис. USD за сотку за реальної вартості до 50 USD, і ще спробуй її продати. Поки ці активи перебувають у судових інстанціях, вони — у сірому секторі економіки. Підприємство, яке винне гроші, намагається піти у банкрутство, що бачимо масово. Через ліквідаційні процедури намагаються виводити активи. Адже, якщо активна діяльність триватиме, рахунки фірми можна заморозити та стягнути з них кошти.
— Ви обіймаєте посаду з репутаційно непривабливим шлейфом. Чому погодилися на цю посаду?
— Ніколи не працював у державних структурах. Після отримання наукового ступеня працював в інвестиційному бізнесі. Займався управлінням активами в іноземній компанії. З початком Революції гідності почався переломний етап і я збагнув, що можу допомогти. 2015 року змінили закон про Фонд гарантування. Функції продажу активів від ліквідаторів передали в фонд і почалося створення консолідованого офісу з продажу активів. У Facebook побачив, що шукають людей, так і потрапив у фонд. Якщо говорити про репутаційний шлейф, то, озираючись на два роки назад, мені абсолютно не соромно за зроблене. Ми на конференціях спілкуємося з інвестиційним середовищем. Більшість людей дають гарну оцінку нашій роботі.
— Нікуди не подіти історію про хабар у 5 млн доларів, який не встигла взяти Юлія Приходько, ліквідатор банку «Форум». Відома ситуація з ліквідатором «Ерде банку» Артемом Караченцевим, котрий заявив, що йому намагалися дати хабар у 5 тис. USD…
— Після змін у законі про Фонд ліквідатори виконують чітко прописані технічні функції: це подача активу на продаж, заповнення кабінету даних по активу, друк оголошень в газеті. Й у разі успішного проведення аукціону, підписання угод про продаж активів. Ми прийшли сюди будувати прозорий процес продажу і ринок знає, що відбулися зміни. Не розумію, за що працівникам фонду, котрі займаються продажем, можна пропонувати хабар. Доступ до торгів у всіх однаковий, інформація відкрита. На торги вплинути неможливо.

Забезпечені прозорі торги
— Наразі активів на папері у фонді від неплатоспроможних банків — на 500 млрд грн. Реальна їхня вартість уп’ятеро менша. Це оцінка незалежних оцінювачів Фонду держмайна. Як вона проводиться?
— Насамперед ми зіткнулися з тим, що жодної методики оцінки прав вимог в Україні немає. Ринку кредитів як такого ще не було. Кожен оцінювач проводить оцінку відповідно до своїх внутрішніх підходів. З цим був пов’язаний широченний спектр оцінок. Ми почали з допомогою експертів, радників міжнародних організацій розробляти методику оцінки кредитів. Коли оцінюється кредит, перше, що береться до уваги — застава. Вартість застави коригується на час і витрати, щоб стягнути цю заставу і ймовірність її стягнення. Коли створили консолідований офіс 2015 року, зібралося 43 людини і стояло завдання — продавати. Ні в кого не було досвіду продажу кредитів, бо такого досвіду ніхто в Україні не мав. Спершу ми почали розкривати всю інформацію про кредит, крім імені позичальника, бо це банківська таємниця. Відтак регламентували, яким чином має здійснюватися продаж. Коли після прийняття рішення про продаж має бути надруковано оголошення, що у ньому має бути: зовнішній паспорт активу, інформація, коли і де будуть торги.
Кредити — переважно валютні. Через девальвацію вони зросли більш, ніж учетверо. На жаль, ні квартири, ні машини так у ціні не зросли. За номінал їх ніхто не купить. Часто після торгів у нас були гори скарг на те, що покупці не могли зареєструватись на торги, додзвонитися на біржу, не спрацьовували кнопки аби зробити ставку. Тож наші зусилля щодо розкриття інформації, коли людина не може потрапити на аукціон, були марними. Особливо це проявлялося при спробах продати великі активи. Відбувалися просто чудернацькі речі, DDOS-атаки. З точки зору бізнес-логіки ми розуміли, чому так. Коли надаєте ексклюзивне право продажу конкретній визначеній особі, вона має провести торги та знайти покупців. При цьому відбувається суміщення двох функцій: брокера і торгівельного майданчика, і виникає шалений конфлікт інтересів. Тоді з’явилася ідея: наші продажі від закупівель «Прозорро» майже нічим не відрізняються. За півгодини зв’язалися зі всіма стейкхолдерами «Прозорро» і почали роботу. Також 2017 року був запущений механізм Голандських аукціонів, який дозволяє продавати кредити в межах чітко прогнозованих часових рамок і суттєво максимізувати ціну їхнього продажу.
— Як це працює?
— Є центральна база даних (ЦБД). Якщо хочемо щось продати, вносимо інформацію у цю базу. Вона повністю адмініструється «Трансперенсі Інтернешнл Україна». Де-юре власник бази — Фонд. Сама база розміщена на «Амазоні». Дістатися туди неможливо, навіть якщо дуже хочеться. Коли актив виставляється на продаж, покупець може купити його через будь-яку біржу, приєднану до ЦБД. Зараз до неї підключено більше 40 майданчиків, за проданий кредит отримують 3 %, але не більше 3 млн грн. Забезпечені прозорі торги, бо на бази даних ні в кого впливу немає, жодні DDOS-атаки, вірус Petya тощо на систему впливу не мають. Біржі, зрозумівши, що торги проходять цілком чесно, почали конкурувати за покупця, надавати додаткові послуги.

Купувати дозволили будь-кому
— Чи є нарікання на систему?
— Нещодавно була скарга від великого покупця, людина наплутала з кількістю нулів і купила актив за 3 млн грн, а не за 300 тис., як хотіла. Часто інформація про актив некоректно відображена або ми можемо її просто не знати. Це особливо стосується квартир, які взяті на баланс, а там, виявляється, прописані неповнолітні діти. Ми про це дізнаємося, лише коли починаємо перереєстровувати їх. Ми дозволили купувати наші активи будь-кому. Єдина заборона — прямий позичальник чи поручитель за кредитом. Адже коли напряму купляє поручитель, за законом це може трактуватися як пробачення кредиту.
— Як зросли продажі?
— До 1 січня 2016 року всі продажі фонду складали 1 млрд грн. Успішні аукціони 2016-го дали вже 3 млрд грн. 2017-го — 5,8 млрд грн. За перший місяць цього року — 1,2 млрд грн.
— Що є в планах на цей рік?
— 9 млрд. Цьогоріч плануємо зосередитися на пакетних продажах. Потрібно продати 60 % активів, які є у Фонді, зважаючи на закінчення термінів ліквідації.
— Які найпривабливіші лоти будуть виставлені?
— Кредити «Надра-банку» з одним із найбільших в Україні торговим центром у м. Київ. Останні рази лот торгували за 1,1 млрд грн. Олієперевалочний комплекс в Іллічівську — кредит «Дельта-банку». В продажу є кредити банку «Форум», за якими в заставі є три маслозаводи. Ціна на них знизилася до 83 млн грн. Є на продаж кредити агрохолдінгу «Мрія». Два місяці тому продавався будинок на вул. Мазепи, 11: при стартовій 118 млн USD ціна на торгах за нього піднялася до 210 млн USD.
Розмовляла Дар’я Вершиленко, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...