Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 19, 2019

Тантелі Ратувухері: «Фінанси — найорганізованіший «загін» російського капіталу в Україні»

Автор:

|

Вересень 25, 2019

|

Рубрика:

Тантелі Ратувухері: «Фінанси — найорганізованіший «загін» російського капіталу в Україні»
Тантелі Ратувухері

Фінансова сфера, банківські ринки і капітали — одна з найскладніших для розуміння громадськістю тем, особливо коли йдеться про фінансові установи з російською пропискою. Це пояснює Тантелі Ратувухері, один із найпомітніших у світі фінансових аналітиків.

Із ринку України пішла половина банків із російським капіталом
— Наскільки великою є частка російського банківського капіталу в українському фінансовому секторі?
— В останні п’ять років вона істотно зменшилася, російський банківський сектор скоротив свою присутність в Україні. Після 2014 року половина банків із російським капіталом із ринку України пішла.
— А хто залишився?
— В Україні зараз діє сім банків, кінцевими бенефіціарами яких, так чи інакше, є громадяни або ж суб’єкти Російської Федерації (РФ), чи аґенти російського впливу. Зупинимося на найпомітніших. Два банки мають державне фінансування — дочірня філія «Сбєрбанку Росії», «Промінвестбанк» («донька» «Зовнішекономбанку Росії»), а один є приватною транснаціональною корпорацією — Альфа-Банк. Також в Україні діє Перший інвестиційний банк, який на 88 % належить російському громадянину Євгену Гінеру, котрий має бізнес-інтерес в окупованому Севастополі. Не знаю, як Національний банк (НБУ) й Антимонопольний комітет дозволили йому зробити таку покупку. Нарешті, є банк ЮНЕКС, який, незважаючи на українське громадянство його бенефіціара Вадима Новинського можна віднести до російського аґента впливу.
— Як російські гроші впливають на українську ситуацію?
— На кінець 2018 року, за даними Держкомстату, російські вкладення в фінансову та страхову сферу України становили 690,2 млн USD, або майже 20 % від усіх іноземних інвестицій у цей сектор. А під час минулої президентської кампанії, за даними тієї ж Державної статистичної служби, на кінець першого кварталу 2019 року російські інвестиції склали майже 10,3 % від усіх іноземних інвестицій у ці сфери. Таким чином, за час проведення президентської кампанії російські гравці вивели з банківсько-фінансової сфери України близько 280 млн USD. Припускаю, що виведений капітал цілком міг бути конвертований у політичну інвестицію. Непрямим підтвердженням цього припущення стала і короткотермінова динаміка фінансових вкладень РФ у Україну на старт передвиборчого періоду.
— Виглядає лише, як гіпотеза…
— Це й є гіпотеза, але погляньте на часові рамки. Буквально напередодні президентських перегонів в Україні, в четвертому кварталі 2018-го, обсяг прямих російських інвестицій у банківську та страхову сферу України збільшується приблизно на 250 млн USD. Обсяг виведених із фінансової сфери інвестицій у січні ц. р. практично збігається з цим числом; і ці кошти могли щасливо «розчинитися» на ринку України під час виборчої кампанії. Після короткочасного спалаху активності у четвертому кварталі 2018 року обсяг прямих російських інвестицій Росії в цю сферу повертається на колишні рівні до кінця першого кварталу 2019-го, до завершення президентського марафону.

Корупція ще є на різних рівнях державної влади
— Тенденція скорочення російського банківського капіталу зберігається?
— Так. Події 2014 року ознаменували початок довготермінового тренду скорочення присутності російського капіталу у фінансовому секторі України. Російські прямі інвестиції в цей сектор знизилися з 2,7 млрд USD на початку 2014-го до близько 300 млн USD на початок 2019 року. Відповідно, частка РФ серед усіх іноземних інвестицій у цей сектор знизилася з 22,3 % до 8 %.
— Український бізнес користується російськими коштами?
— Обсяг російських вкладень в акціонерному капіталі українських підприємств скоротився за чотири роки на 14 % і склав 694,1 млн USD. Частка прямого вкладення російського капіталу в економіку України іноземних інвестицій знизилася вдвічі (з 4,2 % 2015-го до 2,1 % на початок 2019 року). Росіяни вивели з українських компаній близько 1 млрд USD. Але водночас його своєрідний «відступ» супроводжувався «стратегічним перегрупуванням» на позиції, які дозволяють більш або менш вдало маневрувати, використовуючи можливості українського лобіювання. Використовуючи інструменти лобіювання, а також недоліки політичного та законодавчого поля України, російські суб’єкти вміють отримувати користь і впливати навіть за обмежених ресурсів. Особливо цьому «допомагає» корупція, яка все ще є на різних рівнях державної влади. Вплив російських фінансових інтересів на українську банківсько-фінансову сферу зараз визначається не стільки їхньою питомою вагою, стільки напрямком їхнього застосування. Фінансовий вплив РФ на українську банківсько-фінансову систему здійснюється, зокрема, через канали українських галузевих лобі.
— Поясніть це…
— Інвестиційні та ділові переваги російського капіталу розподілені переважно на користь економічних секторів, які мають сильне галузеве лобі в Україні — сільське господарство, транспорт, машинобудування. Партнерство в цих галузях дозволяє скористатися їхніми ресурсами лобіювання для продавлювання своїх інтересів. Відомо, наприклад, що промислове лобі було одним із вирішальних, коли зірвали підписання Януковичем угоди про асоціацію з Європейським Союзом 2013 року. Фокус російського капіталу в таких сферах економіки, як будівництво, металургія, фінанси і торгівля відкриває можливість ефективного просування своїх інтересів у вищих органах влади країни — на рівні президента, Кабінету Міністрів і парламенту — за рахунок використання важелів впливу цих галузей на економіку країни. Не варто недооцінювати й особисті зв’язки, й інсайдерських контраґентів. Для росіян нормальною є практика призначення на вищі посади колишніх державних чиновників, котрі відповідають за зв’язки з владою та регулятивними інстанціями. Російські банки залучають на роботу людей із багатим досвідом роботи у владі. До прикладу, на момент входження в Україну 2008 року, «Сбєрбанк Росії» запросив на посаду голови правління новоствореного представництва в Україні колишнього міністра фінансів України Ігоря Юшка. Крім цього, п’ять із 15 збиткових банків, зареєстрованих в Україні, мають російський капітал. Сумарні збитки усіх банків склали 18,3 млрд грн, з яких 12,3 млрд грн зазнали проросійські установи. Узагальнюючи, скажу, що майже 70 % втрат української банківської системи має російське джерело. При цьому прибутковість практично усіх іноземних банків, що діють в Україні (за винятком «Правекс-Банку»), стояла на рівні 40 %.

Російські банки не виженеш
— Ми ж не можемо просто взяти і вигнати російський капітал. Що ж робити?
— Російські банки не виженеш, бо вони дуже вправні в роботі, у зв’язці бізнесу і політики. На будь-яку критику росіяни відповідають: у нас просто бізнес. НБУ повторює: у них бізнес, вони пішли з Криму та Донбасу, виконують наші нормативи, рекапіталізовуються. Логіка Нацбанку зрозуміла: за останні п’ять років в Україну в банки зайшли російські гроші, росіяни підтримували банки на плаву, у такий спосіб підтримуючи і наш платіжний баланс. Але все ж…Чому б не спиратися на німецький банківський капітал, який працює не гірше за російський. Я не бачу ознак чіткої та зрозумілої стратегії розвитку банківської сфери, і щодо російських банків зокрема. Ну, скорочували банки, це правильно, але присутність банківських послуг, їхнє проникнення до населення дуже поверхневі. Рівень проникнення має бути глибоким, і тут треба нарощувати філіальну мережу. Я не бачив чіткого плану, скільки Україні треба філій, скільки банківських працівників на це населення, скільки кредитів, депозитів. У НБУ була одна заява, що тепер вони будуть диференційовано ставитися до роботи банків у різних галузях економіки. Я мовчки аплодував. Це треба було робити давно. «Райффайзенбанк» в Австрії жорстко прив’язаний до аграрної та поштової галузі. Є земельний банк та інші галузеві банки в Німеччині. Тому диференційований підхід Нацбанку до роботи фінансових установ міг би бути гарним вирішенням проблеми. Наприклад, металургія й енергетика. Якщо це стратегічні галузі, то НБУ мав би випустити правила щодо особливих умов роботи банків, особливо іноземних банків у металургії. Хоча сподіваюся, що НБУ не дозволить іноземним банкам вільно «ходити» в Укроборонпромі, хоча мені казали, що рахунки деяких оборонних підприємств та портів і досі відкриті в російських банках. У стратегічних галузях не повинно бути банків із російським та іншим іноземним капіталом. Має існувати норматив, який виписує такі умови, щоб вони самі не захотіли там працювати.
Фінансові ринки та капітали — річ настільки непроста, що рівень проникнення російських коштів може бути дуже непомітним некомпетентному погляду. Наприклад, є питання Міжбанківського ринку. Не валютний ринок, а ринок депозитів і кредитів між банками. Якщо спрощувати — частина платіжної системи України. І 30 % цього обсягу належить російським банкам. Якось Нацбанк допускає, що 30 % платежів між суб’єктами перебуває в руках російських банків. НБУ має діяти точково і по стратегічних галузях, і по стратегічній інфраструктурі банківської системи, і по стратегічних фінансових ресурсах.
Розмовляла Лана Самохвалова, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...