Новини для українців всього свту

Tuesday, Dec. 10, 2019

Святослав Вакарчук: «Якби я був президентом, точно не починав би з посилення своїх повноважень»

Автор:

|

Листопад 20, 2019

|

Рубрика:

Святослав Вакарчук: «Якби я був президентом, точно не починав би з посилення своїх повноважень»
Святослав Вакарчук

Під час парламентської кампанії Святослав Вакарчук, лідер партії «Голос», «не вилазив» із телевізора. Та йому ця активність не надто допомогла і після парламентських виборів співак уже не так часто приходить у студії телеканалів.

«Чи вважаю ВРУ найкращим місцем на землі? Безумовно, ні»
— Після всього, що побачили, не захотілося скласти мандат?
— Місія, яку я собі визначив — завести якомога більше нових, професійних людей у політику. Поки що політична кон’юнктура складається так, що у нас невелика фракція. Можливо, вона не така впливова, але кожен наш депутат є фаховим і має свою точку зору. Часто ця точка зору, особливо у комітетах, починає переважувати. Ми не стараємося робити швидкі та галасливі кроки. Ми не гучним потоком галасливих слів, а тихою і невтомною працею любимо Україну і розбудовуємо партію «Голос».
— У парламенті ви мало посміхаєтеся, здається, вам там вам некомфортно?
— Чи вважаю я Верховну Раду України (ВРУ) найкращим місцем на землі? Безумовно, ні. Наприклад, у студії, на концерті, на стадіоні мені точно приємніше. Але я ж не йшов туди за позитивними емоціями. Я добре знав, куди йду, я вже це бачив.
— Ви пропустили вісім пленарних засідань. Чому?
— Не може бути. Я пропустив лише три, коли був в офіційному відрядженні у Стенфорді. Не знаю, звідки взялося вісім. Перший раз про це чую.

«Ми в «надпозиції»
— На виборах партія «Голос» отримала лише 5,82 % голосів. Ви сподівалися на більший результат?
— Безумовно, сподівалися! Коли гурт «Океан Ельзи» починав свою діяльність, ми також сподівалися, що відразу будуть концерти та стадіони, але цього не ставалося. Минав час, ми вчилися, набиралися досвіду. Але ніколи не сприймали якийсь результат як негатив. Те саме і зараз. Ми маємо можливість самостійно вчитися у процесі.
— Мені здалося, що ви боролися зі старими партіями, замість того, щоб конкурувати зі «Слугою народу» (СН)…
— Ми взагалі не боролися проти когось. Можливо, в цьому й проблема. Ми просто прагнули висловлювати свої ідеї. Ми не знали та й зараз не до кінця знаємо, що політично собою представляє нова політична сила президента Зеленського. В якомусь сенсі це була сила їхньої кампанії, бо вони казали все, що люди хотіли почути. Як із цим поборешся?
— У ніч виборів президент вийшов на брифінг і сказав: «Запрошуємо до розмови п. Вакарчука». Малося на увазі розмову про коаліцію?
— Це була єдина публічна заява з їхнього боку, що хтось хоче нас кудись запрошувати. Ніхто з партії СН до нас жодного разу з приводу участі в коаліції не звертався.
— Чому ви тоді не зателефонували Зеленському?
— Чого я маю комусь дзвонити? Це їхній вибір. У них більшість, вони приймають рішення.
— Хіба партія «Голос» не хотіла в коаліцію?
— Партія «Голос» хотіла змінювати країну. Ми хотіли впливати на процеси. Але вважаємо, що конституційне право тих, хто отримав більшість, мати можливість формувати цю більшість самостійно. Врешті-решт, це вибір українського народу, ми з повагою до цього ставимося.
— Тоді як «Голос» позиціонує себе у ВРУ?
— Ми називаємо це словом «над позиція» — це ні опозиція, ні коаліція. Ми будемо голосувати за владні законопроєкти, ми будемо їх правити, вдосконалювати. Безумовно, ми не можемо бути частиною влади. Але ми не збираємося допомагати, підставляти плече, але відповідальність — їхня.
— Ви не боїтеся опинитися у ситуації, як свого часу «Самопоміч» — коли вони були настільки нейтральними, що їх не зрозумів їхній же виборець?
— Вони ж були в коаліції, а це зовсім інша історія. Ми ж не входили у коаліцію і нікуди не просилися.
— «Голосу» пропонували віце-спікера ВРУ?
— Мені ніхто нічого не пропонував.
— І в уряд ваших депутатів також не запрошували?
— Абсолютно.

«Притула є членом політради, він дуже багато радить»
— До місцевих виборів готуєтесь?
— А вони коли будуть?
— Навесні або наступної осені…
— Зараз найбільше наше завдання — місцеві осередки. В половині областей ми цього досягли, в інших ще працюємо над цим. Ми б не хотіли зараз швиденько розгортатися, щоб потім так само хаотично згортатися, бо ті чи інші люди кидають тінь на партію. Повноцінно будувати партійну структуру складно. Ми проти лідерського типу партії. Хотіли б, аби це була не висока башта, а широка площа, мережа горизонтальних зв’язків між людьми, об’єднаних цінностями й ініціативами. Але все одно потрібні керівники, все одно потрібен певний внутрішній маркетинг.
— Хто формує осередки?
— У нас є політрада, яка визначає або знаходить кандидатів на тих чи інших голів обласних осередків. Обласні осередки мають право самі формувати свої команди. І все, що ми будемо робити в Києві — пропускати через певний фільтр людей, котрі будуть представляти нас на тих чи інших виборах. Тобто ми, безумовно, не хотіли б, аби поза нашим відомом раптом з’явилися якісь невідомі люди, яких потім буде дуже складно позбутися.
— Сергій Притула (відомий комік із «Вар’яти-шоу». — Ред.) йде на місцеві вибори? Чи іде в мери Києва?
— В нього питайте. Треба дочекатися, коли будуть вибори, а потім будемо говорити про людей, котрі йдуть або не йдуть на вибори.
— Чим зараз Притула займається у партії?
— Він член політради, яка дуже багато радить. Він тонко відчуває людей і цим нам дуже допомагає.

«Ні Зеленський, ні СН не йшли на вибори з обіцянкою міняти Конституцію»
— Він вам подобається Зе-президент?
— На жаль, поки що дуже мало можна зробити висновків. Хотілося б бачити справи, а не декларації. Але якби я був президентом і в мене була своя парламентська більшість, я б точно не починав з того, щоб ще й де-юре зцементувати свою владу і посилити свої повноваження. Справжнє лідерство — це коли тобі достатньо підтримки людей. Я точно пам’ятаю, як Кучма пробував міняти повноваження, Ющенко, Янукович пробував аж гай шумів. Всі приходили та казали: «Ми будемо змінювати правила і робити їх нормальними та справедливими». Але насправді замінювали людей і змінювали правила під людей. Чули щось про «фактор Януковича»? В нашій команді ми перевіряємо закони на нього. Ось вносять «слуги народу» черговий законопроєкт. Особливо по зміні правил чи Конституції. І коли ми його розглядаємо, то зважаємо: якби президентом був Янукович, ми б голосували за цей закон чи ні? Справжня реформа в країні — це коли ти спромігся створити такі правила і такі сильні інституції, які би пережили в хорошому сенсі слова будь-якого лідера, яким би хорошим чи поганим він не був. На жаль, тенденція «люди нам довірили, тому міняємо Конституцію або правила» неправильна. Адже ні Зеленський, ні СН не йшли на вибори з обіцянкою поміняти Конституцію, повноваження і посилити президента. Обіцянки були «кінець епохи бідності», «прийде весна, саджати будемо, а найбільша обіцянка — «ні обіцянок, ні пробачень».
— Мені здається, що у вас якесь несприйняття Зеленського. Чи мені лише здається?
— Я зацікавлений в тому, щоб президент України був успішним, бо це успіх моєї країни.
— А чому з Юлією Тимошенко пішли на дебати?
— По-перше, я не знав, що вона там буде. По-друге, чому я мав би відмовлятися? Те, що вони в ефірі змусила мене показати, що я в той момент не знав конкретної ціни на газ, насправді звичайна маніпуляція. Ви ж розумієте, чому вона добре знає ціни на газ? Бо вона все життя газом займалася. Юлія Тимошенко й газ — це як я і мікрофон. Тому, безумовно, тут із нею складно. Для мене — це досвід. Коли ми закінчили це інтерв’ю, я їй подякував: «Юліє Володимирівно, це було повчально».
— Якщо наступного року будуть дочасні вибори до ВРУ, братимете участь у них?
— Будемо серйозними. Треба обговорювати речі, які існують насправді. Необхідно казати менше тих слів, за якими немає реальних справ. Бо зараз дуже модно казати про те, чого насправді немає. Моя порада всім політикам: більше конкретних справ і менше слів про все, що може бути.
— Чому не пішли на президентські вибори?
— Тому що ту місію, яку зараз виконую, вважаю своєю основною. Я вважаю себе на місці.
— Зараз не шкодуєте, що не пішли на президентські вибори?
— Я ніколи в своєму житті не шкодую за речі, які вже зробив. Я їх усвідомлено роблю. І взагалі це найгірше, що може бути — шкодувати за тим, що було. Не шкодую.
— Чи була у вас криза середнього віку?
— Вона в різних людей по-різному настає. В когось після 30, в когось після 40. У мене вона теж була і вплинула на мене. Найбільший вплив, який мені дала криза середнього віку — це відчуття того, що велика кількість твого щастя в житті може бути пов’язана з тим, що ти зробив добре комусь, навіть коли при цьому тобі насправді не добре нібито. Але в якийсь момент це також робить тебе щасливим. І гадаю, що моє бажання привести нових людей в політику пов’язано саме з цим результатом.
Розмовляв Роман Кравець, УП

About Author

Meest-Online