Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 20, 2017

Світлана Павленко: «Третину заробітку забирають податки»

Автор:

|

Червень 22, 2017

|

Рубрика:

Світлана Павленко: «Третину заробітку забирають податки»

Уродженка Сум Світлана Павленко більше 20 років живе в Італії і про європейські реалії знає не з чуток. Вона поїхала з України не від хорошого життя. Працювала прибиральницею, доглядальницею, продавцем у піцерії, майже всі зароблені кошти висилала рідним. Потім доля звела її з підприємцем Антоніо, за котрого вона незабаром і вийшла заміж. Зараз живе в Торіно, отримала італійське громадянство.
— Якими були ваші перші враження від Італії?
— Ой, це було так давно! Пам’ятаю, приємно здивувало ставлення на митниці. Якщо українські митники тебе обстежать, вибачте, мало не до спідньої білизни, та ще й половину поклажі відберуть просто тому, що сподобалася, то європейські навіть посоромляться заглянути в твою валізу. Завжди привітно всміхнуться, звернення ввічливе, доброзичливе. Якщо ти нічого не порушуєш, не перевозиш нічого забороненого, ніхто не посміє тебе і зайву хвилину затримати. Взагалі за кордоном у всьому відчувається порядок. Там люди живуть за законом, і все перед ним рівні. На вулицях чисто, прибрано, ви не побачите бруду, що валяються порожніх пляшок і папірців. Ніхто не посміє кинути на землю навіть недопалок, тому що відразу оштрафують як мінімум на 200 EUR. В Італії дуже мальовнича природа: і гори, і зелені рівнини, і океан. Але клімат досить вологий, до нього важко звикнути. Та й родючої землі майже немає — багато каміння.
— А як виглядають самі італійці?
— Невисокі, субтильні, смагляві. Там рідко зустрінеш красенів, багато місцевих жінок за українськими мірками просто страшненькі. Та вони й не дуже стежать за собою. Одягаються як попало, косметикою практично не користуються. Пам’ятаю, якось я опинилася на місцевій весіллі і була просто шокована, коли і гості, і навіть молодята з’явилися на свято практично в тому, в чому ходять вдома! Але зате вони добродушні, темпераментні і дуже життєрадісні, особливо жителі півдня. Ті, хто живуть на півночі Італії, більш стримані, замкнуті і, можна сказати, скупуваті. У них не попросиш грошей у борг. До речі, в Італії взагалі не прийнято позичати гроші, це вважається майже протизаконним! Не ходять італійці й один до одного в гості, як у нас. Навіть якщо людина прийшла у справі, в будинок її не запросять. Спілкуватися будуть за порогом або призначать зустріч у кафе, чи офісі.
— А яка у італійців кухня? Чи справедливо їх називають макаронниками?
— Так, вони дуже люблять спагеті. В Італії їх десятки, якщо не сотні видів: і з овочами, і зі зеленню, і з морепродуктами. Найрізноманітніших розмірів і форм! А ще італійці захоплюються сирами, особливо пармезаном, моцарелою, їдять рибу. На Апеннінах є така рослина — седана, дуже корисна, її додають майже в усі страви.
— Як вони проводять дозвілля?
— По неділях ходять до церкви, хоча це, швидше, традиція, ніж справжня віра. Ті, хто живе біля моря, відвідують пляжі. Решта — дискотеки. Італійці обожнюють співати та танцювати. У нічних клубах зустрінеш не лише молодь, а й пенсіонерів! Вік за 80 в Італії називають третьою молодістю. Мій сусіда по вулиці, Корадо, одружився в 90 років! І таких випадків багато.
— Це високоінтелектуальна нація? Адже одна з перших цивілізацій зародилася саме на Апеннінському півострові…
— Не думаю, що середньостатистичний українець помітно поступається середньостатистичному італійцеві в інтелекті, швидше, навпаки. Багато італійців, на мій погляд, навіть дещо тупуваті. Вони і в побуті невибагливі. У будинках у них дуже проста обстановка. Жодних надмірностей, лише найнеобхідніше: стіл, телевізор, ліжко… Правда, у заможних людей можна зустріти антикваріат, в Італії це цінується. У кімнатах вони майже не прибирають, їжу собі не готують, вважаючи за краще харчуватися в ресторанах або кафе.
— Звідки ж така чистота на вулицях?
— Це заслуга комунальних служб. На їхнє утримання держава виділяє дуже великі кошти за рахунок податків. При середній зарплаті 800 EUR на податки в італійця йде близько третини. Ще половина йде на оплату комунальних послуг. Так що на життя залишається не так уже й багато.
— Як же тоді вони зводять кінці з кінцями?
— Шукають підробітку. Або крім основної роботи займаються якимось бізнесом. На одну зарплату в Італії важко прожити, особливо тепер, після навали міґрантів із Сирії й Африки. Щоб менше платити за комуналку, люди об’єднуються, селяться разом. Один мешканець у квартирі — для Італії велика рідкість. Також оподаткування там диференційоване: чим більший заробіток, тим більше податок. У багатіїв держава відбирає левову частку прибутків.
— Але розрив між бідними та багатими все одно є?
— Природно, як і всюди в світі. Однак характер багатства в Європі інший, ніж в Україні. Там статки, здебільшого, наживаються наполегливою працею, причому не одним поколінням, і передаються у спадок.
— Цікаво, а в Італії корупція існує? Там беруть хабарі?
— Хабарі? Жартуєте? Якщо в Італії ви комусь запропонуєте хабар, вас відразу запроторять до буцегарні! Там ніхто нічого нікому не дає. Таких понять, як «вирішити питання», «підмазати», просто не існує. Якщо тобі належить щось за законом, то отримаєш у будь-якому випадку і в установлений термін. За 20 років, що там живу, я ні разу не робила «подарунків» ні чиновникам, ні поліціянтам, ні лікарям.
Розмовляв Микола Прон, sumypost

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...