Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Feb. 24, 2018

Сергій Притула: «Хлопці в зоні АТО — люті, але почуття гумору зберігають»

Автор:

|

Жовтень 23, 2014

|

Рубрика:

Сергій Притула: «Хлопці в зоні АТО — люті, але почуття гумору зберігають»

Сергій Притула

Відомий український телевізійний ведучий Сергій Притула вже кілька місяців забезпечує українських вояків у зоні Антитерористичної операції (АТО) оптикою, захисним спорядженням та іншими необхідними речами. З’ясувалося, що за ці кілька місяців Сергій почав розумітися на прицілах, а також чудово орієнтується в цінах та асортименті оптики, касок і безпілотників.

Зубчик за зубчик, копійка до копійки
— Як давно ви відкрили благодійний рахунок?
— Він не є якимось таким благодійним рахунком, мабуть. Це — неправильна відповідь. Коли ще їздив на Чонгар, віз хлопцям туди допомогу, багато людей прийшло й давало гроші готівкою. Стало зрозуміло, що потрібно використовувати ресурси, щоби люди дистанційно могли допомагати, тому що дуже багато хто казав: «Дай нам якісь реквізити, ми б із задоволенням скидали гроші».
Я не знайшов нічого кращого, ніж виставити реквізити своєї кредитки, тому що в мене не було якихось рахунків. А потім пішов такий вал грошей… Слава Богу, що я пам’ятав, скільки моїх лежало на кредитці. Почали сипатися кошти, і я зрозумів, що це — трохи неправильна схема, потрібно сепарувати ці рахунки. Прийшов у банк, відкрив рахунки в гривнях, доларах і євро. Так склалося, що почав я допомагати хлопцям із підрозділу «Альфа» Служби безпеки України. Ці хлопці — снайпери, їм потрібна була найсучасніша оптика. Вони самі мені пальцем указали, що їм потрібно, і я намагався забезпечити їхні потреби.
Коли доправив їм три тепловізори, п’ять приладів нічного бачення і кілька коліматорних прицілів, то мені дуже сподобалося, як командир підрозділу сказав: «Сергійку, дякую! Ми вже запаковані, зверни, будь ласка, увагу на хмельницьку розвідку».
Так я познайомився з 8-м полком, який зараз дислокується під Луганськом. Хлопці з Хмельницького, Кам’янця-Подільського, Волочиська, спецназ розвідки. Почали передавати туди щось, з’їздив потім сам до них, уже особисто подивився на стан справ, перепитав про все, що треба найнеобхіднішого. І зараз ми вже достатньо їх забезпечили, здається, у шоломах уже потреб немає, зараз треба буде ще хлопцям дістати берці, тому що осінь почалася.
— Ви сказали, що рахунки відкрито і в євро, і в доларах. Чи перераховують вам гроші з-за меж України?
— Так, гроші з-за меж України перераховують. Звісно, той потік коштів не зрівняється з гривневим потоком, який роблять люди тут, усередині країни. Можливо, причина полягає в тому, що за кордоном люди мене особисто не знають чи не дуже довіряють, немає особистісного контакту. Зараз поспілкувався з хлопчиком із Нідерландів, він надіслав мені 50 EUR. Минуло кілька днів, і зі мною на контакт вийшов поляк, котрий теж живе в Голандії, ми англійською мовою з ним списуємося, він надіслав мені 25 EUR і дуже активно цікавиться, чим може ще допомогти.
І воно якось одне за одне чіпляється, як шестерні в механізмі – зубчик за зубчик. Копійка до копійки — і щось добре з того виходить. Мабуть, за три минулих місяці ми загалом зібрали кілька мільйонів гривень, які, як мені здається, досить правильно були освоєні. Коли починаєш цим займатися, то що далі, то більше в це втягуєшся, з’являються якісь нові горизонти. Спочатку я займався тільки оптикою, потім спробував зробити одну закупку по бронежилетах, але зрозумів, що іншим це набагато краще вдається.
Різні напрямки виникають, зараз ми виходимо на ще один цікавий сегмент — перегонка з-за кордону позашляховиків. Наприклад, авто 2008 року випуску, не дуже старі машини, коштують абсолютно притомні гроші — до 5 тис. USD можна взяти гарний Nissan Patrol чи Mitsubishi Pagero. Вже хлопці є, які обшивають їх бронею та передають для бійців.

«Волів би очолити якийсь відділ пропаганди»
— А з якої держави надійшло найбільше грошей?
— Важко сказати, тому що sms-банкінг фактично не відображає того, від кого приходить перерахунок. Але люди пишуть у приватні повідомлення, коли скидають. В основному, це — Сполучені Штати, Канада, Німеччина, Велика Британія, Франція, Швейцарія та Нідерланди. Рідше — Австралія, іноді наші хлопці, котрі живуть в Африці, перераховують, одна жіночка з Арабських Еміратів 500 USD кинула.
— А з Росії надходжень не було?
— Ні. Але заради справедливості треба зазначити, що значну кількість грошей люди передають особисто в руки. Тобто, людина, наприклад, хоче допомогти і має 100 тисяч грн., але боїться переказувати їх через банк, то дає безпосередньо мені. Дуже багато наших «зірок», моїх колег із шоу-бізнесу, котрі заробляють у Росії, приїжджає і віддає частину заробленого на підтримку армії. Таких є дуже багато.
— Деякі препарати ви закуповуєте в Німеччині. Це — тому що їх в Україні немає?
— Я купував у Нідерландах Celox, його в Україні майже немає. Ще один Celox прийшов із Німеччини, це наша діаспора там кошти зібрала та закупила.
— Ви досить часто їздите в зону АТО…
— Ні, їжджу нечасто, бо коли їду, то моя мама дуже переживає. Але, з іншого боку, розумію, що я щось роблю й можу робити більше. І моїй мамі розказувати мені, що в мене є дитина й тому я не маю права туди їздити, — це якось неправильно. А в тих хлопців, які воюють там, — що, дітей немає? Вони ж так само за мою дитину там воюють. Тому заїзди будуть.
— Я запитала про поїздки в зону АТО, бо, можливо, ви маєте якісь цікаві історії, адже ви там спілкувалися з хлопцями…
— Не впевнений, що потрібно переказувати всі розмови, бо частина з них може негативно вплинути на думку людей про стан справ на сході. Я волів би очолити якийсь відділ пропаганди при Міністерстві культури чи чому-небудь, аби створювати позитивний імідж нашої армії. Насправді хлопці тримаються, вони дуже люті, але почуття гумору в них не щезає. Хмельницькі розвідники там сидять без ротації з березня, я питаю: «Хлопці, чого бракує нагального?» Вони кажуть: «Бачиш, Сергійку, у нас тут – Запорізька Січ, у нас бабів немає, ми ж без ротації». відповідаю: «А що ж ви жалієтеся, он поряд із вами – шпиталь». Там неподалік справді є військовий шпиталь. А вони говорять: «Ні, це для батальйону «Айдар». А ще хлопці ключку для гольфу мені подарували…
— А де вони її там взяли?
— Відбили в сепаратистів луганський гольф-клуб.

Починають розпитувати про інших відомих людей
— Що хлопці у вас загалом просять? Можливо, одяг?
— Там, де ми були, хлопці більш-менш забезпечені. Інша річ, що воно все зношується, і їм би вже це все поміняти, але почнемо зараз із берців, їх будуть шити незабаром. Тому що зараз навіть не є проблемою дістати кошти на придбання чогось, а є проблема, щоби воно було в наявності. Це стосується всього: й оптики, і шоломів. Шоломи — узагалі проблема. Коли приходить партія, вони одразу ж розлітаються, як гарячі пиріжки. Особливо, коли я приїжджаю і забираю штук 80 одразу, то люди, які прийшли з пакетиками взяти один-два шоломи для дитини, для брата, для кума, дивляться на мене вовком, бо вони переживають, що їм забракне. Це не є здорово.
От сьогодні я 100 спальників знайшов за адекватною ціною, беру, тому що теоретично наші хлопці будуть переміщатися. Усе просять — елементи живлення, дурних батарейок часом немає. Познайомився з гарним чоловіком, він має власний бізнес, якраз світло. Елементи живлення підігнав, півсотні налобних ліхтариків із додатковими акумуляторами, тому що в темну пору доби, якщо поранення, то для лікаря такий — незамінна річ, щоб у темряві на полі бою не колупатися. І курива просять багато, відсотків десять завантаження мікроавтобуса йде цигарками щоразу.
— А озброєння й оптику купуєте вітчизняні чи закордонні?
— Усе — закордонне.
— Крім забезпечення ще про щось питають?
— Цікавляться якимись новинами, про що не знають. З приємного це те, що коли ти, людина з телевізора, приїжджаєш до них, вони зразу починають розпитувати про інших відомих людей. Усіх дуже цікавило, чи правда, що в Ані Сєдокової (відома українська співачка. — Ред.) силіконові груди, хлопців дуже турбувало це питання, ми довго про це розмовляли. Цікавилоїх, чи правда, що у Світлани Лободи (інша відома українська співачка. — Ред.) такі великі губи, як вареники (це я цитую хлопців, я поважаю творчість п. Лободи), цікавило, чи правда, що у Фреймут ось така (показує. — Авт.) талія.
Розмовляла Людмила Балабай, «Оглядач»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...