Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Aug. 16, 2017

Сергій Пашинський: «Путін хотів анексувати Крим ще за президентства Януковича»

Автор:

|

Вересень 11, 2014

|

Рубрика:

Сергій Пашинський: «Путін хотів анексувати Крим ще за президентства Януковича»

Сергій Пашинський

Колишній голова адміністрації президента Сергій Пашинський — неоднозначний діяч, котрий протягом буремних подій весни 2014-го був одним із найбільш утаємничених у справи керівників держави. До цього він також перебував у епіцентрі подій, кілька років працюючи заступником Олександра Турчинова в штабі партії «Батьківщина» та Майдану.

Був період, коли ми могли втратити Майдан
— Ви не будете заперечувати, що політики були би раді, якби Майдан згорнувся ще в грудні або в січні?
— Політики були в розпачі: люди від них вимагають результату, який вони на віче обіцяють, але не можуть його досягти. Якби не розгін 10 грудня, можливо, Майдан захлинувся б і не отримав другого дихання.
Після 20 грудня, а особливо після Нового року, на Майдані була катастрофічна ситуація. Для того, щоби тримати барикади по периметрах, треба було мінімум 3 тис. людей. У нас був день, коли на Майдані перебувало 1,4 млн осіб. А був такий період, коли ми взагалі могли втратити Майдан. І тоді було прийняте рішення максимально мобілізувати наших партійних активістів, аби втримати Майдан. Майже місяць ми тримали Майдан суто на партійних активістах «Батьківщини» та «Свободи».
— Хто давав вказівку на розстріл Майдану?
— Гадаю, що дуже скоро ця карна справа буде в суді, ви зможете з нею ознайомитися. Там було допитано тисячі людей, і я є в тому числі. Коли почалося протистояння, «Беркут» був озброєний кийками, а ми взагалі не мали нічого. Тому ми замовили 5 тис. щитів на підприємстві під Києвом, що спеціалізується на алюмінієвих конструкціях. Потім скупили всі бейсбольні бити та всі держаки для лопат.
«Беркуту» видали штатну зброю, вінчестери та помпові рушниці. У них за штатом для розгону мирних демонстрацій були набої з пластиковими наповнювачами. Але в цей же вінчестер можна було загнати страшний набій — таку латунну штуку, щоби зупиняти машини під час руху: стріляєш нею у двигун, й авто зупиняється.
Потім вбили Нігояна, були три перші смерті на Інститутській.
Коли пішли «коктейлі Молотова», у кожного з «беркутівців» у кишені лежало по десять набоїв — велика картеч проти кабана, яка вбиває людину. Багато людей було вбито 18 лютого не з автомата Калашникова, а картеччю й оцими латунними набоями для зупинки машин. «Беркутівців» обробляли, їх зомбували, платили колосальні гроші — від 50 USD на день, коли вони нічого не робили, до 150-200 USD на день, коли вони йшли вбивати.
Це ж три місяці тривало. Потім хтось «розумний» у них вигадав обв’язувати світлошумову гранату металевими елементами. Перша смерть у Маріїнському парку 18 лютого була якраз від такої гранати, коли осколок розірвав людині горло.

На день Майдан коштував від 50 до 100 тис. USD
— Чи хтось із депутатів Януковича поводився порядно?
— Багато було готових до компромісу, але вони боялися Януковича. Той же Шуфрич пробував, щоби перший розгін барикади якось пом’якшити, навіть отримав від «Беркуту» по голові. Була Богословська, котра прийшла на Майдан…
— Як її сприйняли там?
— Це була класична ситуація, як Черчілль колись сказав: «Я готовий зі Сатаною укласти угоду, тільки би він воював із Гітлером».
— А хтось із олігархів підтримував Майдан?
— Була підтримка з боку Ігоря Коломойського. Але 90 % підтримки Майдану фінансово було на політичних силах — на партіє УДАР, на «Свободі» та «Батьківщині». Бюджет був дуже великим. Був день, коли ми приготували 119 тис. порцій, аби нагодувати людей. На день Майдан коштував від 50 до 100 тис. USD.
— Тобто, три місяці — це 10 млн USD…
— Але 4-5 млн з них — це пожертви.
— Чому ж Янукович, підписавши угоду з опозиційною трійкою, утік?
— Гадаю, він просто злякався. У нього було кілька спроб утопити Майдан у крові. Потім він сам ці спроби й зупиняв. У них був план введення військового стану, убивства при затриманні п’яти лідерів Майдану.
— Що вам відомо про намір Януковича запровадити військовий стан?
— На початку січня вони моделювали таку ситуацію. Феодосійський і Керченський батальйони морської піхоти перекинули під Київ. Вони стояли в Білій Церкві, повністю озброєні. Планувалося піднімати аеромобільні бригади. Але чомусь цей сценарій не запустився.
— А чи в цьому сценарії була військова інтервенція Росії?
— Тоді — ні. Та тепер знаємо, що ще в травні минулого року в Путіна був план анексії частини України.
— Звідки відомо про цей план?
— Нам розказали люди, які цей план бачили. Це — керівники сусідніх держав. Путін був упевнений, що Янукович без нього при владі не втримається. Тому існував план light: плата за лояльність — Крим. Але був інший план: захопити від Харкова до Одеси. І Путін через Януковича цей план почав реалізовувати. Пам’ятаєте, десь у травні минулого року по всій Україні пройшли так звані антифашистські мітинґи? Тоді ніхто не міг зрозуміти: у нас немає жодної фашистської партії! А Путін вже тоді підводив базу, чому буде анексувати нашу територію — щоби захиститися від «фашистів».
— Тобто, він хотів анексувати Крим ще за президентства Януковича?
— Звісно. Я абсолютно в цьому переконаний.

Криму було подано всі необхідні сигнали
— Вам закидають, що влада, яка прийшла після Майдану, здала Крим без бою?
— Це — абсолютна нісенітниця. Ми не могли спиратися на кримський «Беркут», половина якого зараз воює проти нас. Ми не могли спиратися й на військових, які на 70 % були укомплектовані кримчанами. Тому дали команду внутрішнім військам висунутись, і 400 вояків внутрішніх військ Криму, котрі стояли на Майдані, виконали наказ. 5 тис. жителів Сімферополя їх заблокували, і командир підрозділу сказав: «У в людей я не стрілятиму». Знаєте, скільки у нас тоді було військ? 5 тис., і ми глибоко сумнівалися в їхній боєздатності. А в Криму було 30 тис. тільки російських військ.
— Але влада не послала жодного сигналу Криму про те, що їхні навіяні російською пропагандою страхи не будуть реалізовувати. Навпаки, тоді внесли цей законопроект про російську мову…
— Так, справді, за відсутності п. Турчинова була спроба змінити цей закон про мови. Але закон досі діє. Була заява Олександра Валентиновича, що ми йдемо на зміни до Конституції, на децентралізацію, на реґіональну мову. Криму всі необхідні сигнали було подано. Понад те, я хотів би подякувати колишньому прем’єр-міністру Криму Анатолію Могильову, котрий зайняв чітко державну позицію. Знаєте, чому Путін так пришвидшив анексію? Вони хотіли спиратися на п. Могильова й зрозуміли, що він їх не підтримає. І перше, що зробили, — викинули його.
— А чому не заарештували Януковича?
— А з ким Арсен Аваков міг затримати Януковича? Зі своїм водієм чи пілотом літака, котрий його туди привіз? Вони з Валентином Наливайченком могли дати команду лише двом структурам — кримській «Альфі», яка була підібрана особисто Януковичем, чи кримському «Беркуту», який зараз воює проти нас.
— Він міг перекинути з Києва підрозділ, підпорядкований йому…
— 22 лютого я з міністром Аваковим зайшов на територію на Богомольця. Там ми знайшли людей із п’ять — був постовий міліціонер, якийсь капітан у відділі кадрів і ще хтось. Київський «Беркут» був забарикадований нашими активістами на базі. Інші «Беркути» в цей час утікали з Києва. Уже через півтора місяця в Краматорську я наказував особисто. Мене просто ігнорували. Пам’ятаєте ситуацію, коли активісти кричали, що Турчинов не дає команди військам у Криму стріляти в росіян? Ми ж тоді навіть не мали права про це розповідати, але ми письмово давали команди: у разі штурму частин або військових кораблів росіянами відкривати вогонь на ураження. Чи хоч одна частина відкрила вогонь на ураження? Ні!
— Яка роль Ахметова в захопленні Донбасу терористами?
— У мене немає фактів, що п. Ахметов підтримував сепаратистів. Але, з іншого боку, коли по всій Україні почали створюватися добровольчі батальйони, ми планували в Дніпропетровську сформувати один батальйон, а в Донецьку — два. Натомість, у Донецьку не було створено жодного. Рінат Ахметов самоусунувся, хоча ми просили його організувати допомогу нам.
— Ви стверджуєте, що Росія зараз не контролює ситуацію на сході?
— Абсолютно. Там — дуже складний мікс соціального, кримінального, терористичного й іншого протестів. Події, які відбувалися в Луганську, — це якась квазі-копія нашого київського Майдану. Єдина відмінність — на першому етапі вони отримали тисячу одиниць вогнепальної зброї.
Розмовляв Сергій Лещенко, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...