Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Monday, Dec. 11, 2017

Сергій Левчук: «На змагання маємо закладати особисті кошти»

Автор:

|

Грудень 10, 2015

|

Рубрика:

Сергій Левчук: «На змагання маємо закладати особисті кошти»

Сергій Левчук

Карате може увійти до списків олімпійських видів спорту вже на Іграх-2020 в Токіо. А перші в історії Європейські ігри-2015 в Баку стали дебютом цього виду на великих міжнародних змаганнях. Останнім часом інтерес до карате неухильно зростає по всьому світу. Не виняток і Україна, чому свідченням успіхи її спортсменів на міжнародній арені. Сергій Левчук, президент Української федерації карате (УФК), розповів про перспективи спортсменів на міжнародній арені.
— Якими є підсумки 2015 року?
— Рік вийшов неоднозначним. Можна констатувати, що великих успіхів так і не домоглися. На початку 2015-го на чемпіонаті Європи в Туреччині основним завданням спортсменів збірної України було завоювання путівок на перші в історії Євроігри в Баку. Три наші представники з цим завданням упоралися — Ілля Нікулін, Ярослав Горуна та Катерина Крива. Втім, вже на самих іграх ми залишилися без нагород. Проте вихованка українського карате Ірина Зарицька стала чемпіонкою Європейських ігор у складі збірної Азербайджану.
— Тим не менше, які турніри стали успішними?
— Не можу не згадати курйозний випадок, завдяки якому ми отримали медаль молодіжного чемпіонату Європи-2015. Одеситка Дарина Марчук у сутичці за третє місце поступилася Сарі Радічевській, представниці Чорногорії. Але, через більш ніж півроку (турнір проходив у лютому), згідно з результатами допінг-тесту Міжнародної антидопінгової агенції, результат чорногорської спортсменки був анульований. Це — унікальний випадок у карате, раніше такого в нашому виді спорту не траплялося. Крім того, можна назвати ряд призових місць, які наші спортсмени взяли на етапах прем’єр-ліги. На рахунку українських каратистів — одна золота, дві срібні та вісім бронзових медалей. Причому «срібло», яке взяла на етапі в Шарм-аль-Шейху (Єгипет) одеситка Ганна Крещенко, стало першою нагородою України в ката (комплексі вправ) на турнірах такого рівня.
Також варто згадати дві «бронзи» на чемпіонаті Європи серед реґіонів, де відзначилися дві чоловічі команди — юніорська та доросла. Наша найтитулованіша каратистка, чемпіонка Європи 2013 року Аніта Серьогіна з Іллічівська виграла дві золоті медалі на Всесвітніх поліційних іграх у США. Отже, без нагород не залишилися.
— Ірина Зарецький — черговий представник українського спорту, хто піддався спокусі змінити країну та приносити спортивну славу іншій державі. І хоч карате поки що й не олімпійський вид, тим не менш, втрата — вельми відчутна…
— Розумію Ірину. Матеріальні вигоди, турбота з боку держави й інші супутні фактори в Азербайджані — на набагато вищому рівні. За перемогу на Європейських іграх вона отримала від Азербайджану близько 150 тис. USD. В Україні міністр спорту Жданов спочатку оголосив розмір премії за перемогу на Євроіграх в 25 тис. грн, а потім заявив, що зумів підняти її до 50 тис. Інша річ, що після Євроігор у Баку настала локальна криза, були згорнуті деякі спортивні програми, й Іра зараз повернулася до Одеси, де продовжує тренуватися та готуватися до майбутніх змагань, в яких знову виступатиме під прапором Азербайджану. Утримувати Ірину ми не мали морального права. А сама вона вважала за краще заробити собі на життя. Вік спортсмена — короткий, тому бажання заробити грошей власною майстерністю — цілком природне.
— Можливо, їй не приділялося достатньої уваги? Наприклад, боротьба за місце у складі збірної?
— Це — виключено. Збірна у нас формується прозоро. Ми не беремо до уваги виключно результати одного турніру. Якщо спортсмен погано виступив на головному національному старті, але у нього є потенціал, то він може показати себе на міжнародних змаганнях. І тоді обов’язково отримає місце в команді. Зрештою, спортсмен може отримати травму чи просто не встигнути набрати хорошу форму до старту чемпіонату України. На найголовніші старти потрапляють тільки ті, хто об’єктивно є найсильнішим у своїй ваговій категорії на цей момент.
— Збірну України можна назвати середняком світового карате?
— У лідерах ми точно не ходимо. Особливо, якщо виходити з нашого бюджету. У тій же Туреччині бюджет федерації — на рівні 10 млн. USD. Якщо ж узяти бюджети федерацій країн, що входять в Топ-10 світового карате, то це — десятки мільйонів доларів. Нам же міністерство виділяє 1 млн грн. А поїздка лише на один великий турнір обходиться в 400-500 тис. грн. Наприклад, на поїздку торік у Бремен у нас пішло близько 14 тис. EUR. Зрозуміло, ми намагаємося шукати зовнішні джерела фінансування, але поки у нас не буде стабільних фінансових вливань, говорити про можливість домінування українських каратистів не доводиться.
— Які в УФК стосунки з профільним Міністерством молоді та спорту України?
— Ділові. З нашого боку це обмежується веденням документообігу, якимись звітами в міністерство, рутинними папірцями. З боку міністерства також ініціатива не проявляється. Все залежить від конкретних людей. У головному штабі галузі є чимало ретроградів, котрі займаються виключно бюрократичною тяганиною. Наприкалад, навіщо нам потрібна ціла армія чиновників на дев’яти поверхах? Ігор Жданов — політичний призначенець, далекий від розуміння спорту та його проблем. Він, по суті, заморозив реалізацію спортивної реформи, проект якої підтримав Дмитро Булатов його попередник. Але міністри приходять і йдуть, а спорт рухають федерації — світові та національні.
Нову систему потрібно робити прозорішою. Головний спосіб боротьби зі зловживаннями, корупцією тощо — це публічність і чіткість розподілу коштів. Хочу зазначити, що ця система успішно працює в Спортивному комітеті України, який очолює Ілля Шевляк. І ті мізерні гроші, які це відомство отримує на розвиток неолімпійських видів спорту, розподіляються демократично та прозоро. Кожен член спорткомітету може вплинути на процедуру поділу цих коштів. Про таку чіткість процедур у Міністерстві молоді та спорту ми в УФК можемо тільки мріяти. Крім того, часто доводиться кредитувати міністерство. Зрозуміло, що часи зараз — нелегкі. Але це — не державний підхід до справи, коли після підписання наказу про відрядження збірної на ті чи інші змагання, ми повинні закладати свої особисті кошти, а потім півроку чекати повернення грошей, як манни небесної. Так у сучасному суспільстві не має бути. Питання про чіткість планування та дії державних механізмів — вищим керівникам держави.
— Які пріоритетні напрямки цього року були безпосередньо у федерації?
— Цього сезону в УФК вирішили зосередитися на внутрішніх проблемах. Якоюсь мірою, і на шкоду результатам на міжнародній арені. Свідомо пішли на такий крок і вирішили зосередитися на упорядкуванні нашої діяльності. Так, були розроблені Організаційні правила УФК, документ на 60 сторінок, який повністю регламентує життя федерації — від правил проведення заходів УФК до організації проведення змагань. Раніше такого у нас не було. Тепер же чемпіонат України буде проводитися за єдиним загальним стандартом. Створено та впроваджено електронну систему проведення змагань. Крім того, розроблені чіткі правила трансферних взаємин між клубами. Погодьтеся, якщо клуб виховує спортсмена, він повинен отримати компенсацію за нього при переході в інший клуб. І це мають бути адекватні суми.
— Крім Кубка України та чемпіонату України, які ще турніри проводяться УФК?
— Ми не намагаємося винаходити велосипед, і багато в чому копіюємо діяльність Всесвітньої федерації карате. Другий рік розвиваємо в Україні програму змагань, подібну до системи «Карате-1». Ми виділили ряд потужних змагань у реґіонах, які підтримуються федерацією організаційно, методично, зі залученням преси. Головні турніри — це Kyiv Open, який традиційно проводиться в травні; Union Cup львівського клубу, основного наповнювача збірної; «Кубок виклику», який проходить в Чорноморську (колишній Іллічівськ) Одеської області; Bukovina Open у Чернівцях; турнір «Звягіль Open» у Новограді-Волинському, де працює Петро Корнійчук, тренер нашої молодіжної збірної; «Харків Open». Вперше підтримаємо турнір молодого амбітного клубу «Олімпік» із Миколаєва під назвою «Миколаїв Open». Також варто виділити Sen Bin Cup у Києві.
— Шанувальників карате в останні роки незмінно цікавить питання олімпійських перспектив цього виду спорту…
— Зараз ми отримали дуже потужний імпульс до того, що наші очікування перетворяться в реальність. Організатори Ігор-2020 у Токіо включили до переліку видів, які можуть дебютувати на Олімпіаді в Японії, серед інших і карате. Це питання буде вирішуватися на черговому виконкомі Міжнародного олімійського комітету в серпні 2016 року в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), напередодні Олімпіади. Є певні надії, що найближча Олімпіада стане останньою, в програмі якої не буде карате.
Розмовляв Кирило Стадниченко, УНІАН

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...