Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 25, 2019

Семен Семенченко: «Ми прийшли змінювати країну»

Автор:

|

Січень 15, 2015

|

Рубрика:

Семен Семенченко: «Ми прийшли змінювати країну»

Семен Семенченко

Семен Семенченко — командир батальйону «Донбас», котрий став народним депутатом України за списками партії мера Львова Андрія Садового «Самопоміч». Його кабінет у Верховній Раді виглядає так, ніби він у ньому не буває. На робочому столі — вимкнений комп’ютер, відкритий конверт і аркуш, списаний дрібними трикутниками, чиїмись портретами і короткими нотатками. У холодильнику — порожньо, а в шафці відсутнього секретаря немає ні чаю, ні кави. Користуватися кавоваркою, як з’ясовується, комбат-депутат не вміє. Він виходить, щоби попросити когось знайти каву. Через 15 хвилин в кабінет постукав чоловік у формі з трьома одноразовими скляночками з «американо».

Про озброєний загін Майдану
— Ким ви себе вважаєте?
— Тим, ким я є. Командиром батальйону «Донбас» і народним депутатом.
— Ви якось казали, що вибираєте, залишитися комбатом чи стати депутатом…
— Вибрав. Буду й тим, і тим.
— А як таке можливо? Як комбат, ви повинні бути на фронті, разом із добровольцями. У Верховній Раді — приймати закони і не пропускати засідань…
— Батальйон «Донбас» — це не просто військовий підрозділ. Це — озброєний загін Майдану, завданням якого є змінити систему. Поки що війна заморожена, тому зосереджуємося на тому, як нам побудувати мирну країну. Хлопці отримують 980 грн на місяць. Якби вони були військовим підрозділом, то могли би піти туди, де платять більше. Але у нас, як загону Майдану, — не тільки військові завдання.
— Чому так мало? Антон Геращенко (радник міністра внутрішніх справ. — Ред.) говорив про 4 тис. грн. Ви також…
— Я такого не казав. А казав, що люди йдуть захищати свою державу. Ми прийшли змінювати країну. Створили кадрову роту, де зарплати хоч і не набагато, але вищі. Але вона в нас не заповнена, бо прийшли сюди не по гроші.

Нема за що батальйон розформовувати
— Ви входите до складу правлячої коаліції в парламенті. Вам потрібна влада на президентських виборах?
— Ні. Нам потрібна можливість зробити так, аби волонтери, громадські активісти зайняли місця наших патентованих чиновників. Тому що вони краще виконують свою роботу. Зараз боремося за те, щоб у Раді запрацювала комісія з громадського контролю за військовою організацією держави. Це — інструмент люстрації, інструмент виявлення в суспільстві тих людей, котрі готові ввійти в Міністерство оборони, органи безпеки та працювати чесно.
— Що зараз відбувається з батальйоном «Донбас»? Після Іловайської трагедії бійці розповідали про те, що йшлося про розформування батальйону, оскільки більшість ваших потрапила в полон…
— Проти України ведеться інформаційна війна. Почута вами інформація часто суперечить дійсності. Немає такої кількості полонених, про яку всі говорять. Те саме стосується і справ у «Донбасі». У батальйоні зараз — 700 осіб. Частина людей перебуває в Золочеві, на базі Національної гвардії у Львівській області. Ще частина — у Луганській області, за Сєвєродонецьком, частина — у Старому під Києвом, і ще частина — у Дніпропетровську, у нас там є табір.
Батальйон проявив себе дуже добре, звільняв міста і став найкращим штурмовим підрозділом. І в Іловайську ми показали себе відмінно: завдання, поставлене батальйону, виконали. Більш як сто бійців нагороджено орденами та медалями. Нема за що батальйон розформовувати. Це — фейк.
— Яку роль відіграв у вашому становленні Антон Геращенко?
— Із Антоном Геращенком я познайомився через Facebook. Реальну серйозну допомогу він нам надав при спробі штурму нашої бази в Новопідгородному. Ми приїхали в Красноармійськ і просто забрали зі собою весь блокпост сепаратистів із автоматами, завантажили їх в автомашину й відвезли. Без жодної зброї, у нас лише були пейнтбольні автомати.
Після цього гігантська колона сепаратистів пішла нас штурмувати. В автобусах, машинах і мотоциклах. Уявляєте, сидять у Дніпропетровській обласній державній адміністрації, а тут їм повідомляють, що з Донецька на них йде гігантська колона? Це, звісно, був шок. Нам телефонували: «Зараз тут захоплять Дніпропетровську область!» — і заблокували фактично в таборі.
Зараз я розумію, що нас примушували до того, щоби ми в кого-небудь вистрелили. Я тоді зателефонував Антону, пояснив ситуацію, він зв’язався з Арсеном Аваковим, і міністр внутрішніх справ надіслав гвинтокрил із Дніпропетровська. А наприкінці квітня 2014-го нам офіційно запропонували стати підрозділом Національної гвардії. Згодом п. Геращенко також допомагав, він чесно й ефективно виконує свою роботу.
— А як можете прокоментувати історію, що Семен Семенченко — не одна людина, а кілька масок, під якими ховаються різні люди, і в підсумку вас вибрали «справжнім»?
— Гадаю, що це — робота Федеральної служби безпеки Росії. А хтось вірить пропаганді, яка розповідає, що ми працюємо на Ігоря Коломойського (голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації. — Ред). Та найголовніше — за всім цим стоїть те, що ми реально діяли й ламали шаблони: росіяни проти «руского міра». Це викликало масу істерик. Аби переконатися в тому, що всі події реально відбувалися, що це був справді Семен Семенченко, почитайте просто мій Facebook від самого початку.

«За нами точно не стоять ніякі олігархи»
— Чому все-таки «Самопоміч»? Що ж вам запропонував Андрій Садовий, чого не пропонували інші?
— Коли я пішов в партію, де 1,8 % було на старті, то це не мені щось хтось запропонував, а я прийняв таке рішення. Мені необхідно було, щоби пройшла наша команда, а не одна людина. Люди, котрі мали результат у різних видах діяльності в минулому, — Єгор Соболєв, Аня Гопко, інші. За нами точно не стоять ніякі олігархи. Я — ідеаліст, розумієте? Ну, і в нас немає шалених грошей на медіа, нас не було у владі.
— Щодо медіа-підтримки — це неправда, що її було мало…
— Її справді було мало. Запитайте у п. Садового, скільки ми витратили на передвиборну кампанію. Хочете — я подзвоню йому? (наприкінці інтерв’ю він таки зателефонував: за словами Андрія Садового, «Самопоміч» витратила на виборчу кампанію 27 млн грн. — Ред.).
— «Самопоміч» — єдина партія реґіонального типу, яка потрапила до парламенту. Таких прецедентів в Україні ще не було…
— Є ще два приклади. «Українська правда» друкувала рейтинґ людей, котрі завоювали довіру в суспільства. У мене там було, по-моєму, 32 бали, у Садового — 34. Люди підібралися такі.
— Що вас не влаштовує в роботі коаліції? І у чому полягають претензії до ваших політичних партнерів?
— Ви чудово знаєте, що я не можу зараз відповісти на ваше запитання щиро. Поясню — чому. Крім тих справ, які ми робимо, крім того, що потрібно це все вивчати, крім того, що ми будемо відбиватися зараз від олігархів і самі наступати, крім того, що йде війна, пропаганда, нам не потрібно буде відволікатися на розборки з нашими політичними союзниками. Ми не вважаємо, що у нас у всіх — однакова мета. На жаль. Ми не вважаємо, що дотримуємося тих самих методів ведення політичної діяльності. І ми у великому колі питань розходимося в поглядах. Всередині фракції всі — дуже різні. Багато людей, котрі перебувають у коаліції, є напряму відповідальні за ситуацію, яка склалася в країні. Зараз у парламенті відбувається не те, чого хочуть «рішали» або керівники фракцій, а те, чого хоче народ.

Буде працювати згідно зі своїм кредо
— Ви колись сказали, що Юрко Стець (міністр інформації. — Ред.) — ваш товариш. А ви якось будете брати участь у діяльності міністерства інформаційної політики?
— Звісно. Ми викликали його на комітет з безпеки й оборони. Він розповів про те, чим буде займатися. Далі запросимо його, щоб він нам розповів, чому Україна не відстоює своїх інтересів. Зробіть так, аби піднявся галас до небес і були залучені гуманітарні організації, щоб всі розуміли: саме Росія хоче гуманітарної катастрофи в Україні. Якщо так зробити, то ми будемо бачити від Міністерства інформаційної політики добрий результат роботи. Якщо ж дізнаємося про те, що вони вводять цензуру і перешкоджають журналістській діяльності, то будемо домагатися, щоби цього не було.
— А якщо ця цензура працює нібито для добра країни, на захист держави?
— Мене ж люди вибрали до парламенту для того, щоб я, згідно зі своїми уявленнями, працював. Отже, мої уявлення справді цінні для людей. Я буду працювати згідно з моїм кредо. Цензура сама по собі вводилася в багатьох державах не залежно від континенту, це — Азія, Африка, Європа, Америка. І США запровадили цензуру, і Європа. Я не вважаю, що її треба або не треба вводити. Я в цьому ще не розбирався. Від безлічі чинників це залежить. Але точно знаю, що в Європі і США під час війни була цензура.
— Багато комбатів ходить до Верховної Ради в камуфляжі. Командир батальйону «Айдар», наприклад, навіть приніс прапор. Ви також у камуфляжі приходите. Як ви це пояснюєте?
— Це — особиста справа кожного.
— У Раді ж — не фронт. Рада — це законодавчий орган…
— У Раді фронт — раз. Друге: мені в цьому одязі комфортніше. По-третє, я вважаю, що зараз потрібно припинити ходити в черевиках від Gucci. Якщо важко, то всім важко. І по-четверте, я постійно їжджу туди-сюди, тому навіть іноді не встигаю переодягатися.
Розмовляла Марія Жартовська, УП

До слова
Семен Семенченко, командир батальйону «Донбас» і народний депутат України, 24 січня зустрінеться з українською громадою Чикаґо. Про це повідомила Марія Климчак, куратор Українського національного музею в Чикаґо й ведуча радіо «Українська хвиля». У програмі — звіт легендарного комбата про життя батальйону, фронтові будні добровольців і зону Антитерористичної операції й обмін думками з волонтерами США. Зустріч відбудеться в аудиторії собору Св. Володимира й Ольги у Чикаґо о четвертій годині вечора. Організовують подію з ініціативи п. Семенченка після його поїздки у Вашинґтон.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...