Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 26, 2018

Рустем Ірсай: «Арештами у Криму РФ сіє страх навіть серед діаспори»

Автор:

|

Червень 21, 2018

|

Рубрика:

Рустем Ірсай: «Арештами у Криму РФ сіє страх навіть серед діаспори»

Суворі випробування, які випали на долю кримськотатарського народу впродовж його довгої історії, призвели до того, що за межами Криму зараз проживає більше кримських татар, ніж на півострові. Кілька хвиль еміґрації розкидали цей невеликий народ на різні материки. Частина родин осіла і в Канаді, де вони створили Канадську асоціацію кримських татар. Рустем Ірсай, її президент, разом із сім’єю живе в Торонто.
— Скільки кримських татар живе у Канаді?
— Діаспора дуже маленька. Наші люди почали приїжджати сюди у 1990-х із Румунії. Це були представники так званої другої хвилі еміґрації, яка виникла після другої російсько-турецької війни, коли людей так само, як зараз, виганяли з Криму. Вони осіли в Румунії і наприкінці минулого століття потягнулися до США та Канади. Є також представники останньої хвилі еміґрації, яка почалася після розвалу СРСР. Ті, хто не знайшов себе на батьківщині, або хотів кращого життя, переїжджали сюди. Так у Канаді опинився й я. Спочатку приїхало усього кілька сімей, а зараз у Канаді живе вже близько сотні. Тих, хто приїхав безпосередньо з Криму, а не Румунії або Туреччини, — меншість, але саме ми — ядро Асоціації, яке утворила її та почало працювати над відродженням і збереженням культури ще до анексії. Ми намагалися поділитися традиціями з канадським товариством, показати, хто такі кримські татари. Ці прагнення наклалися на подальшу анексію і ми почали політичну роботу.
— Більшість кримських татар Канади мешкає в Торонто?
— Авжеж, у самому місті й навколо нього.
— А скільки кримських татар приїхало в Канаду після подій 2014 року?
— Після анексії — буквально кілька людей. В основному — студенти, котрим ми допомагаємо. Чому так мало? По-перше, ми дотримуємося позиції, що кримським татарам необхідно залишатися в Криму, а не втікати. По-друге, наші люди, чесно кажучи, не надто освічені щодо цього, багато хто навіть не знає, що таке часові пояси. Мені регулярно доводиться прокидатися о третій годині ночі від телефонного дзвінка зі запитанням: як виїхати до Канаду.
— Кого об’єднує Канадська асоціація кримських татар?
— Нашими членами є окремі люди, а не організації, як у Конґресі українців Канади. Об’єднуємо тих, хто хоче допомогти наблизити день повернення Криму до складу України.
— Найчастіше діаспори розпадаються на маленькі групки, не поділивши щось між собою. Чи змогли ви зберегти єдність?
— Намагаємося триматися разом. Звісно, є люди, котрі мають власну думку щодо нашої роботи, для декого політичний аспект не важливий, а головне — збереження культури і традицій. Ми все ж вважаємо, що пріоритетною є політична складова. Є також люди, котрі бояться показуватися на політичних заходах, бо мають родичів у Криму, або самі туди їздять. На жаль, путінська Росія своїми діями у Криму, обшуками, арештами посіяла страх навіть серед розкиданої по всьому світу діаспори. А загалом ми — цілісна організація, яка дотримується позиції Курултаю кримськотатарського народу та Світового конґресу кримських татар, що Крим — це Україна.
— Декотрі кримські татари все ж підтримали російський окупаційний режим. Чи є такі перекинчики у Канаді?
— На щастя, ні. Гадаю, ніде у світі для них місця не знайдеться. Після того, як ми Крим звільнимо, вони хіба що на російському Кавказі сховаються.
— Чи здійснює ваша організація якісь проекти підтримки України та Криму зокрема?
— Певна річ! Нас цікавлять всі події в Україні, незалежно від території, бо це наша країна, ми вважаємо себе українцями. До анексії ми брали активну участь у русі «Євромайдан», займалися волонтерством, лобіювали на провінційному та федеральному рівні, проводили величезні мітинґи. Завдяки нам консульство Російської Федерації (РФ) у Торонто взагалі було змінити адресу. Ми також постійно збирали кошти на різні проекти в Україні, допомагали дітям ув’язнених і політичним в’язням у Криму, незалежно від їхньої національності.
— Відчуваєте, що кримська тема важлива для канадського політикуму?
— Важлива. Правда, це було відчутно під час перебування при владі минулого Консервативного уряду на чолі зі Стівеном Гарпером. Ліберали спочатку були не дуже активними в цьому питанні, але позиція Христі Фріланд — дуже чітка: вона підтримує суверенітет України і незмінну приналежність Криму, міністр також зустрічалася з нашими лідерами та колишніми політв’язнями.
— Чи варто розраховувати на підтримку Канади, як мінімум, у питанні повернення Криму?
— Аякже, але хотілося б, аби Канада все ж була активнішою. Потрібно збільшувати кількість росіян, доданих до «списку Магнітського», адже брудний російський бізнес продовжує тут працювати, а олігархи — приїжджати. Їхні компанії часто діють через білоруських або казахських посередників, обходячи санкції.
— Кримські татари у Канаді асимілюються чи таки зберігають власну ідентичність?
— Наскільки це можливо, зберігають. Ми вже і так частково асимілювалися в Криму. Я краще знаю російську і навіть українську мови, ніж рідну кримськотатарську. Щодо молоді, яка тут живе і навчається, то з нею відбувається те саме, що і в Криму: діти в школі навчаються англійською, вдома, можливо, спілкуються кримськотатарською, але найчастіше мовою країни, звідки приїхали їхні батьки: румунською, українською та російською.
— Чи є у вас плани створити національний навчальний заклад?
— Для цього ще недостатньо людей. Місто дуже велике, ми по ньому розосереджені і важко навіть раз на тиждень привести дитину в якусь певну школу. Ідея підтримується, але для її реалізації потрібні кошти. У Канаді існують державні програми підтримки навчання мовою меншин, ми розглядали різні варіанти, але поки точних домовленостей немає.
— Які стосунки склалися між кримськотатарською та українською діаспорами в Канаді?
— Найкращі! Ми підтримуємо українські організації, вони підтримують нас. На всі заходи активно приходять і українці, і кримські татари, також часто бувають представники інших діаспор: країн Балтії, Польщі, Ізраїлю, навіть декотрі росіяни. Власне, ми побічно є частиною української діаспори.
— А як щодо російської діаспори?
— Вона дуже різноманітна, але в основній масі, як і скрізь у світі, ставить знак рівності між Росією та Путіним. Ми не спілкуємося тісно, в основному лише спостерігаємо за їхніми подіями. На жаль, зараз путінське російськомовне співтовариство дуже активізувалося. Ми в жодному разі не проти російських культурних заходів, але коли вони підіймають портрети Сталіна, Путіна, вішають георгіївські стрічки, то це занадто.
— Парламент Канади торік відмовився підтримувати законопроект про визнання депортації кримських татар актом ґеноциду. Чи ведеться робота, щоб цей законодавчий акт таки прийняли?
— До цього законопроекту зможемо повернутися лише після наступних федеральних виборів. Хто б не переміг, ми запропонуємо його знову і, гадаю, проведемо, адже вже усім розжували питання депортації.
Розмовляв Максим Наливайко, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...