Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 15, 2019

Руслан Ротань: «Збірну має тренувати українець»

Автор:

|

Грудень 06, 2012

|

Рубрика:

Руслан Ротань: «Збірну має тренувати українець»

Півзахисник дніпропетровського «Дніпра» Руслан Ротань переживає зараз справжню другу молодість. Досвідчений футболіст не лише виконує роль капітана команди, а й веде її за собою в найвідповідальніші та важкі хвилини. Саме 29-й номер команди Хуанде Рамоса завів своїх партнерів у поєдинку проти братиславського «Слована», коли на кону стояла путівка в груповий етап Ліґи Європи (ЛЄ). Саме Руслан фантастичним ударом зі штрафного приніс своїй команді перемогу над принциповим суперником із Харкова. Саме капітан «Дніпра» відзначився в скандальному матчі зі «Шахтарем» на «Донбас Арені». 31-річний гравець розповів про становлення нового «Дніпра», таємниці успіху в ЛЄ і нового тренера національної збірної. А також Руслан запевнив, що має намір ще довго радувати своїх шанувальників іскрометною грою.

Рано пити «Боржомі»
— Руслане, перш за все, прийміть вітання з перемогою над запорізьким «Металургом». Здалося, що цю команду ви «розібрали би на запчастини», навіть якби грали наступного після матчу з ПСВ дня, настільки легко вам давалася гра…
— Я би так не сказав. Нам потрібно було перебудуватися на чемпіонат України (ЧУ) після ЛЄ, де ми оформили вихід у наступний етап. Перше, що треба було зробити, – це відновитися після важкої гри, а друге — належним чином налаштуватися. Тренери попереджали нас, що в таких іграх, передусім слід перемогти себе, проявити силу волі. Це нам вдалося.
— Автор переможного дубля в цій грі Сергій Кравченко сказав, що нинішнє становище команди в ЧУ ще ні про що не свідчить. Як ви вважаєте, невже поточне друге місце, перемоги над «Металістом» і київським «Динамо» нічого не означають?
— Справді, зараз це нічого не означає, і нам на це не варто звертати увагу. Це цікаво вам, журналістам, а для нас важливий підсумковий результат наприкінці сезону. Зараз необхідно вдало закінчити цей рік і добре почати наступний, аби зберегти свої позиції. Це — найголовніше завдання для нас. І Сергій, безумовно, має слушність: цей результат ще ні про що не говорить. На нас чекає велика перерва, тренувальні збори, тому все залежатиме від того, як команда підготується до другої частини сезону.
— Чи за вашими відчуттями, за своїм психологічним станом і кадровим потенціалом команда готова посідати друге місце й стартувати у кваліфікації Ліґи чемпіонів (ЛЧ)?
— Гадаю, про це ще зарано говорити, тому що зараз ми виступаємо в ЛЄ й хочемо домогтися успіху в цьому турнірі, боремося за друге місце в ЧУ, беремо участь у Кубку України. Нам потрібно вирішувати поточні завдання: добре виступити в ЛЄ, зберегти позиції в прем’єр-лізі, а коли вийдемо й зіграємо перший матч у ЛЧ, ви й отримаєте відповіді на ваші запитання.

Матч зі «Слованом» був переломним
— «Дніпро» чудово виступає в ЛЄ, вийшов із дуже непростої групи. Чи після жеребкування в команді могли припустити, що для вас усе вирішиться настільки сприятливо?
— Нам дісталася дуже сильна група, і ми чудово розуміли, що ми в ній – далеко не фаворити. Може, це й зіграло нам на руку, тому що в першому матчі з ПСВ нідерландці нас недооцінили, та й «Наполі» також хотів обіграти абияк. Але коли суперники схаменулися, було надто пізно. Вважаю, що перед стартом турніру не треба було нічого прикидати, припускати чи прогнозувати, тому що все залежало від нас. Ми належним чином налаштовувалися на кожну гру й намагалися з неї вичавити максимальний результат. А те, що ми вийшли з такої групи, свідчить про те, що можемо грати з гарними європейськими командами.
— У «Дніпра» тільки в осінній частині цього сезону вже є чотири вольові перемоги, тоді як за весь минулий сезон таких було лише три. Звідки з’явився такий характер?
— Треба говорити про те, що з перемогами приходить і психологія переможця. Команда стала психологічно стійкішою, навчилася «тримати удар». Зрозуміло, і фізична готовність зумовлює результат: де треба додати, ми це робимо. Ось ці чинники й допомагають нам демонструвати характер.
— Але, з іншого боку, на початку сезону був період, коли команда постійно «відпускала» суперників, ведучи під час зустрічі з рахунком 2:0. Із чим це було пов’язано?
— Насамперед, із важким графіком. За сім останніх років команда не звикла грати два матчі на тиждень. Плюс у «Дніпрі» дуже багато гравців, які виступають за національні збірні, тож коли ми почали грати в такому режимі, десь не встигали відновитися. Потім утяглися, зміцніли. Гадаю, стався переломний момент, коли ми пересилили себе, зіграли через «не можу» у важку хвилину – і до нас прийшов результат.
— А де трапився цей переломний момент?
— Мені здається, у повторній грі зі «Слованом», у якій ми вели перед 2:0, а суперник зрівняв рахунок. Нам удалося переломити гру й виграти. Після цього ми відчули впевненість у собі, і стало набагато легше.
— Що ж зробив Хуанде Рамос улітку, що команда так заграла в новому сезоні?
— Сказати, що з’явилося щось нове, не можна. Загалом, ми виконуємо ті ж вимоги, які тренер спочатку до нас ставив. Напевно, найголовніше – те, що команда за цих півроку зігралася. У нас не було численних покупок по 5-6 гравців, було точкове посилення. Тож найголовніше, що ми почуваємося єдиним згуртованим колективом на полі.
— В одному з інтерв’ю п. Рамос сказав, що футболісти почали розуміти його вимоги. Отже, у минулому сезоні ви його не розуміли?
— Це питання – із тієї ж площини. Ми розуміли всі його вимоги й прагнули втілити їх у життя. Але на полі бракувало зіграності. Коли зіграність прийшла — пішли результати.

Хто стане тренером національної команди?
— У клубі ви працюєте з іспанським тренером, а ось хто, на вашу думку, потрібен збірній України – вітчизняний фахівець чи іноземець?
— Правду кажучи, не хотілося би сюди влазити, тому що це – прерогатива Федерації футболу України. Вважаю, що тільки функціонери вправі вибирати тренера, а справа футболістів — грати. Нам треба демонструвати високий рівень гри й прагнути потрапити в збірну. Із мого боку, обговорювати це – узагалі неправильно.
— Але все-таки ви ж маєте власну думку щодо цього…
— Вважаю, що у збірній України повинні бути патріоти. Повинні бути футболісти, які будуть битися за свою країну, і повинен бути тренер, який має бути патріотом. Тому, якщо ви хочете почути мою думку, то я вважаю, що тренером має стати українець, який буде за свою країну віддаватися роботі повністю.
— А хто з українських тренерів, на ваш погляд, може прийняти національну команду?
— Є гідні кандидатури, але мені би не хотілося конкретизувати. Тому що це ми вже переходимо до наступного етапу — обговорення кандидатур. Насправді в Україні вистачає тренерів, просто їм потрібно довіряти.
— Вам – 31 рік. У цьому сезоні ви взяли планку дуже високого рівня гри. У вас відкрилося друге дихання?
— Дякую за схвальні відгуки. Гадаю, тут усе в комплексі. І тренування, і ставлення до справи, й атмосфера всередині колективу. Зараз ми — єдина команда, разом дбаємо про результат. Тому не можна говорити про особисті заслуги. Можу лише пообіцяти, що буду якнайдовше тримати себе в добрій формі, працювати на тренуваннях і повністю віддаватися як клубові, так і збірній.
— А чи відчуваєте, скільки ще ресурсів у вашому організмі залишилося?
— Про це складно говорити. Дай Боже, щоби ресурс був. Намагатимуся максимально довго залишатися у футболі.
Розмовляв Олександр Чеканов, «Оглядач»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...