Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 19, 2018

Ростислав Шемечко: «Вірю, що кожен із нас прийшов у цей світ із місією, дорученою Богом»

Автор:

|

Березень 15, 2018

|

Рубрика:

Ростислав Шемечко: «Вірю, що кожен із нас прийшов у цей світ із місією, дорученою Богом»

Д-р Ростислав Шемечко — яскрава, непересічна особистість. Він відомий в Україні, а тепер і в Канаді фахівець з психології та педагогіки, психотерапевт і коуч. У Торонто Ростислава знають як фахівця високого рангу, щирого у спілкуванні, завжди позитивного та небайдужого до людських страждань.
— Розкажіть звідки ви та про шлях вашого професійного становлення…
— Народився і виріс в Україні, у містечку Винники, що поблизу Львова. По закінченні тамтешньої школи навчався у Польщі, у Люблінському католицькому університеті, де впродовж шести років вивчав філософію та богослов’я. Також у Любліні навчався у Студіумі родинного життя, де пізнавав основи та закономірності гармонійного подружнього життя та функціонування сім’ї. Ці роки були важливим періодом у моєму житті, часом зростання, пізнання та становлення. Після повернення з Польщі, з благословення владики Любомира Гузара був спрямований на навчання до Італії, де впродовж семи років завершив два Римські університети. В Pontifical University Regina Apostolorum вивчав Біоетику, що органічно поєднує новітні досягнення біологічної науки та медицини з духовністю. Після захисту магістерської роботи продовжив вивчення психології в Римському інституті Скіннера, який завершив магістром психологічного консультування. Свій докторський ступінь здобув у Pontifical Salisian University, де вивчав педагогіку й основи духовного становлення молоді.
— Що мотивувало вас так багато вчитися?
— Ще з ранніх років життя усвідомив, що людина є як тілесною, так і духовною істотою, тому без розуміння цих двох складових неможливо збагнути нашу сутність. Маючи велике бажання допомагати людям і зцілювати їхні душі, збагнув, що це можливо, лише пізнавши природу людини. Саме тому прагнув інтегрувати богословські знання з досягненнями сучасної медицини, педагогіки та психології.
— Як склалося ваше життя далі?
— Повернувшись із Риму вісім років працював в Українському католицькому університеті (УКУ), де займав посади завідувача кафедри загальної та соціальної педагогіки, директора Центру психології та заступника директора Інституту психічного здоров’я. На доручення ректорату УКУ, разом із командою однодумців, я став розвивати напрямок психології в університеті. Нашими спільними зусиллями було створено Центр психологічної підтримки для студентів і викладачів, Центр психології, що займався навчальними проектами з психології, а потім й Інститут психічного здоров’я. Цей час був творчим і дуже плідним. Викладацька, наукова й адміністративна діяльність давали можливість втілювати у життя набуті знання. Будучи переконаним щодо необхідності постійного самовдосконалення, незважаючи на зайнятість, я все одно продовжую навчання. Три роки навчаюся у спільному проекті Українського інституту КПТ та Оксфордського центру КПТ, отримую міжнародний диплом терапевта за напрямком Когнітивно-поведінкової терапії. Потім було навчання в Австрійському інституті ЕMDR, через два роки отримав сертифікат травмо-терапевта. Зараз зі сім’єю живу та працюю в Канаді. Підтвердивши свої дипломи й отримавши акредитацію розпочав у Торонто психотерапевтичну практику.
— З якими проблемами до вас звертаються?
— Звертаються люди, котрі страждають від депресії, тривожних розладів, фобій, панічних атак, наслідків фізичних та емоційних травм. Багато людей приходять за порадою щодо вирішення подружніх проблем, проблем у взаєминах із дітьми, або труднощів на роботі. Приходять успішні, однак вони прагнуть розвиватися та зростати. З останніми працюю у форматі коучингу.
— Що таке коучинг?
— Це універсальна методологія досягання цілей. Коуч допомагає людині насамперед зорієнтуватися, які життєві цілі для неї важливі і чому. Згодом коуч допомагає вибудувати покроковий план досягнення поставленої мети. Ми знаємо, що на шляху до мети часто зустрічаються труднощі та перешкоди, тож коуч також працює над мотивацією людини та підтримує її на всіх етапах прямування до цілі.
— У контексті психотерапії, чи всі люди які потребують допомоги є свідомі цієї потреби?
— Часто люди настільки зживаються зі своїми проблемами, що вже навіть не помічають їх. Так, людина з глибокою депресією може вважати, що в неї просто поганий настрій і це її вдача. Людина з тривожними розладами може думати, що це нормально постійно про все переживати, адже ніколи не відчувала справжнього спокою. Людина, котра часто переживає, чи в неї не починається якесь нове захворювання, не усвідомлює, що може жити спокійно, не шукаючи постійного підтвердження у лікаря, що вона здорова. Хтось, хто страждає від фобій, може навіть не уявляти як це спокійно користуватися ліфтами, літати літаками, почуватися комфортно у замкнених просторах. Людина, котра страждає від соціальної фобії, не вірить, що можна отримувати насолоду від спілкування з новими людьми, від відвідин людних місць і публічного спілкування. Хтось, хто постраждав від дорожньо-транспортної пригоди, може змиритися з тим, що вже ніколи не сяде за кермо, адже настільки боїться автомобіля, що уникає всього, що з ним пов’язане. Є люди, котрі вважають себе нікчемами, та до такої міри звикли до своєї ролі жертви і того, що інші насміхаються з них, потурають, або використовують, що не можуть собі уявити, що можна навчитися відстоювати себе та вибудовувати з іншими взаємини, побудовані на взаємоповазі та доброзичливості.
— Коли людині необхідно звертатися за допомогою психотерапевта?
— У кожного з нас є життєві труднощі і кожен по-своєму з ними справляється. Однак є ситуації, коли людина не може впоратися самотужки. Звертатися за допомогою потрібно тоді, коли проблема починає суттєво впливати на якість життя людини й її оточуючих, а власних сил є недостатньо, щоб із тим упоратися.
— Існує думка, що до психотерапевта звертаються люди, котрі мають серйозні психіатричні розлади?
— Так, я працюю і з серйозними психіатричними розладами. Однак більшість людей, котрі до мене звертаються, це здорові особистості, котрі зустрілися з життєвими викликами, які не можуть розв’язати самі. Моїм завданням є допомогти людині збагнути її проблему, віднайти внутрішні ресурси та випрацювати нові стратегії поведінки, які ведуть до вирішення труднощів.
— Що б порадили людям, котрим потрібна психотерапевтична допомога, але вони бояться зізнатися собі та оточуючим у цьому?
— По перше, важливо дивитися на проблему як на проблему, а не як на характеристику особи. Ми не насміхаємося над людиною, у котрої болить зуб і котра звертається до лікаря за допомогою. Людина, у котрої є проблема з фобією, самооцінкою чи надмірною сором’язливістю, також не є хворою. У неї є трудність у певній сфері життя. Важливим є знати, що сучасні психотерапевтичні методи дуже ефективні та можуть допомогти людині подолати ці труднощі. По-друге, важливо, щоб людина сама усвідомлювала, що їй потрібна допомога і що є фахівці, котрі можуть цю допомогу надати. По-третє, якщо людина надмірно переживає, щоб інші не дізналися, що вона звертається за допомогою до психотерапевта, їй вартує пам’ятати про те, що така є цілком конфіденційною. Зрештою, шукати допомоги та вирішувати свою проблему, чи не робити нічого зі страху про те, що скажуть інші — це вибір, який людина має зробити сама.
— Знаю, що ви працюєте також з групами…
— Так, терапевтичні групи — це ще один напрямок моєї діяльності. Такі групи об’єднують людей із однаковою проблемою. Нещодавно я провів групові заняття з ефективної комунікації. Зараз організовую групу для людей, котрі хотіли б подолати сором’язливість і стати впевненішими у собі. Згодом планується група, присвячена тематиці стосунків між чоловіком і жінкою. Доцільність роботи не з однією людиною, а водночас із кількома пояснюється тим, що в групі людина усвідомлює, що подібна проблема є й у інших, вона має нагоду також побачити, як інші справляються з таким викликом. Учасники групи підбадьорюють, підтримують і вчаться один в одного. Групова динаміка сприяє доброму засвоєнню знань які надає тренер і впровадженню їх у практику.
— Чи пропонуєте якісь програми для людей, котрі не мають проблем?
— Так, часто співпрацюю з різними компаніями, де проводжу заняття для керівництва та персоналу. Зокрема мене запрошують проводити тренінги на теми: самоефекивність керівника, тайм-менеджмент, розв’язання конфліктів, мотивація персоналу, делегування повноважень, організація командної праці, праця з важкими клієнтами. З підприємцями-початківцями проводжу коуч-сесії на побудову візії та стратегії розвитку бізнесу.
Значну увагу приділяю також тренінгам для людей, котрі зацікавлені у пізнанні й особистісному розвитку. Основна ідея тренінгу — створення сприятливої атмосфери, в якій учасники матимуть можливість пізнавати теми, які їх цікавлять, здобувати нові навики та впроваджувати їх у життя. Спочатку пояснюється нова тема й її складові. Згодом моделюються ситуації, в яких учасники пробують використати те, чого навчилися на практиці. Теми дуже різні. Так, для прикладу, учасники вчаться вирішувати конфліктні ситуації, визначати пріоритети та досягати поставлених цілей, відстоювати себе і свою позицію, ефективно комунікувати та переконувати, захищатися від маніпуляцій тощо.
— Що на вашу думку є запорукою психічного здоров’я?
— Чітка й осмислена система цінностей. Розуміння людиною того, хто вона, що для неї важливе і чому. Духовність, віра та життя згідно з вищими ідеалами та моральними принципами. Гнучкість, готовність вчитися, змінюватися та рости. Мрія і мета, до якої людина прямує.
— Якими принципами керуєтесь у вашій діяльності?
— Допомагаючи людям, моїми не відступними життєвими принципами є християнські цінності, повага до людини та віра в неї, високий професіоналізм у роботі та постійне самовдосконалення.
— Що б порадили людям, котрі розпочинають свою справу?
— Вірю, що кожен із нас прийшов у цей світ із місією, дорученою Богом. Тому найважливіше, на мою думку, — займатися тим, у що вірите і що вважаєте справою свого життя. У кожній сфері є складові елементи, без яких важко бути успішним, тому необхідно вчитися з досвіду тих, хто вже пройшов цей шлях. Бажано вчитись у найкращих. Важливо також вірити в себе та свою мрію, докладаючи максимум зусиль для її здійснення. Шлях до успіху, на мою думку, — стати найкращим у своїй справі. Це можна досягнути копіткою працею, зробивши для себе легким те, що є важким для інших.
— Ваші побажання читачам тижневика «Міст»…
— Бажаю всім нам навчитися цінувати те хороше, що у нас є, вміти бачити добро в собі: успіхи, досягнення, гарні риси. Знаходьмо час на працю, а також на відпочинок та спілкування з близькими та рідними. З радістю сприймаймо позитиви, а на невдачі дивімося як на уроки життя, які допомагають нам зростати. Живіть щасливо!
Тел.: 647-866-9061
rshemechko@gmail.com
www.shemechko.com

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...