Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 18, 2017

Роман Ілик: «50 % медикаментів, які вживають українці, не є життєво необхідними»

Автор:

|

Жовтень 26, 2017

|

Рубрика:

Роман Ілик: «50 % медикаментів, які вживають українці, не є життєво необхідними»

У жовтні виповнилося півроку, як за ініціативи уряду в Україні стартувала програма «Доступні ліки». Про те, наскільки вдалося реалізувати цей проект, розповів Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я.

Довіра до лікарів та альтернатива Google-терапії
— Як можете оцінити програму «Доступні ліки»?
— Це одна з вдалих політик, розроблених Міністерством охорони здоров’я (МОЗ). Кабінет Міністрів (КМУ) дав їй життя і вивів у розряд урядової програми. Тому її позитивну динаміку та результат можемо бачити у реальному часі. Дев’ятеро з десятьох українців її підтримують. Про це свідчать різні соціологічні дослідження. Сам формат доступності ліків, і можливість отримувати їх безкоштовно чи з невеликою доплатою є дуже актуальним для українців. Також позитивно сприймається і формат, в якому втілена програма: це добровільний проект. Пацієнти самостійно вирішують, брати участь у програмі чи ні, отримувати безкоштовні ліки чи з невеликою доплатою. Добровільний вибір є і у фармвиробників. Вони самостійно приймають рішення: чи виходити на ринок України з препаратами за ціною, яку держава вважає справедливою й економічно доцільною, та бути у переліку «Доступні ліки», чи залишати свою високу ціну і не бути доступними для людей. Так само є добровільний вибір і в аптек.
— За якими критеріями оцінюєте цю успішність?
— Їх три. Перший — кількість хворих, котрі звертаються до лікарів за трьома групами захворювань, за якими відбувається відшкодування вартості лікарських засобів (серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу та бронхіальна астма), зросла практично втричі. В контексті великої реформи галузі, це свідчить про те, що ми намагаємося повернути довіру до лікарів. Другий критерій: попередження самолікування й ускладнень від нього. За даними дослідження проекту USAID, ще до березня ц. р. майже 70 % хворих в Україні займалися самолікуванням. А саме самолікування та Google-терапія є однією з головних причин ускладнень, інвалідності та високих показників смертності в країні. Алгоритм роботи програми змінює цю тенденцію. Бо для того, щоб отримати рецепт, необхідно як мінімум звернутися до сімейного лікаря. Це підштовхує пацієнтів відвідувати медиків частіше. Якщо ж люди приходять до фахівця вчасно, то їх і обстежують, і лікують також вчасно, попереджаючи можливі ускладнення від хвороб.
— На самому початку цієї програми були закиди і від лікарів, і від самих пацієнтів, що в переліку ліків могли б бути інші препарати…
— За умовами програми ліки виписуються за міжнародними непатентованими назвами, і ми рекомендували лише ті, клінічна ефективність яких доведена, а діюча речовина — життєво необхідною для лікування захворювань, що внесені у програму. Ті лікарські засоби, молекули яких не внесено в перелік програми, люди можуть споживати, купуючи їх за власний кошт. Це їхнє право, і ми не позбавляємо їх такої можливості. Та список буде розширюватися. Фармвиробники можуть подати заявку й увійти зі своїми препаратами до програми. Зараз у програмі «Доступні ліки» беруть участь понад 40 різних фармкомпаній, 23 з них — із країн Європейського Союзу.

Пріоритетними для лікування 15 груп захворювань
— Зважаючи на статистику виписаних рецептів, пацієнтів вдалося переконати в дієвості цієї програми?
— Можемо констатувати, що у зв’язку з дією програми кількість хворих у лікаря збільшилася. Здебільшого, це хронічно хворі, котрі вже були на обліку раніше, і повторно з’явилися через якийсь проміжок часу. Звісно, фіксуються і нові випадки — достовірну статистику зможемо дати за підсумками року. Щодо переконання пацієнтів, то перед хворим завжди постає вибір: або приймати ліки систематично, або лікувати серйозні ускладнення у стаціонарі з оперативним втручанням. І це не лише різна ціна питання, а й різний рівень ризику збереження життя. Якщо своєчасно не лікувати гіпертонічну хворобу потрібними й ефективними лікарськими засобами, вона може призвести до ускладнень: інфаркту, інсульту, аневризму аорти тощо. Ці патології ведуть до операцій на серці. Враховуючи складність оперативного втручання, вартість витратних матеріалів і медикаментів, ціна однієї кардіооперації — 35-100 тис. грн. Натомість вартість ефективних препаратів національного виробництва, які попереджують ускладнення та підтримують здоров’я хронічного хворого на гіпертонію, — 60-150 грн на місяць.
— МОЗ уже анонсував, що до програми будуть включені інші групи захворювань. Які саме?
— При виборі нових груп захворювань спираємося на кілька принципів. Перше — повинні бути ті захворювання, які визначені в Україні як пріоритетні. Друге — такі захворювання, які можуть результативно лікувати на амбулаторному рівні. Для лікування цих захворювань завжди будуть визначені ті діючі речовини, які є ефективними, мають доказову базу й які рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я. Третє — рецепт на ліки від цих захворювань завжди буде виписуватися за діючою речовиною, яка є у складі препаратів багатьох виробників, а не за конкретними комерційними назвами ліків, чи конкретними фармвиробниками. Четверте — держава завжди буде відшкодовувати вартість препарату за найменшою ціною, яку пропонує виробник. Крім серцево-судинних, у нас пріоритетних захворювань ще, як мінімум, 15 груп. Це — захворювання органів дихання (крім бронхіальної астми, яка вже є в програмі), інфекційні захворювання, ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатити, захворювання шкіри, суглобів, депресивні стани. Зараз опрацьовуємо два-три напрямки. Найближчим часом внесемо цю пропозицію на розгляд КМУ. Якщо її буде акцептовано, то до програми «Доступні ліки» на 2018 рік увійдуть захворювання щитовидної залози, анемічні стани та ревматоїдний артрит.
— Зараз тривають закупівлі ліків для лікування гепатиту, туберкульозу і ВІЛ/СНІД. Ці захворювання також можуть бути включені в програму реімбурсації?
— В перспективі — так. Держава має першочергово витрачати кошти платників податків саме на ці захворювання і витрачати їх максимально раціонально. Зараз через міжнародні організації закуповуємо ліки для хворих щонайменше в 40 напрямках різних нозологічних груп. В майбутньому лікування частини цих захворювань, які добре лікуються на амбулаторному рівні, буде відшкодовуватися саме через проект «Доступні ліки».
— В проекті бюджету на «Доступні ліки» закладено 1 млрд грн…
— Ми розраховуємо вкластися в кошти, закладені в цей проект бюджету. І з цього приводу маємо оптимізм, оскільки бачимо, що з 700 млн грн, які були виділені на цей рік, використано практично половину. Тобто, є очевидний резерв. Але нагадаю, що програма почала працювати з квітня. І проект поступово набирав обертів і в частині залучення аптек, і в частині розуміння пацієнтами самої програми й її можливостей. Сподіваємося на те, що вона й далі буде набирати обертів, і за рахунок цього мільярду гривень ми на 100 % забезпечимо хворих ліками за тими нозологіями, які будуть включені в програму, і за тими, що вже в ній присутні.

Аби повернути довіру, знадобився час
— Які найбільші проблеми виявилися в ході реалізації програми?
— Насамперед хочу наголосити, що політика програми передбачає участь у ній на добровільних засадах. Так, ахіллесовою п’ятою нашої програми був розрахунок з аптеками за надані послуги. Ми стартували в непростих умовах, довіра до таких проектів була підірвана попередніми програмами, коли з аптечними закладами не розрахувалися до кінця за ті лікарські засоби, які вони надали. Тому для того, щоб повернути цю довіру, знадобився певний проміжок часу. Коли всі побачили, що кошти на цю програму передбачені окремою статтею, надійшли в усі реґіони, присутні на рахунках та реально отримали перші відшкодування, з аптеками стало легше.
— Як оцінюєте, 6,5 тис. аптек у програмі — цього достатньо, щоб програма ефективно охоплювала населення?
— Загалом аптек у країні — близько 18 тис. Тобто кожна третя аптека бере участь у програмі. Це хороший показник. Враховуючи, що участь у програмі реімбурсації ліків не примусова, а добровільна. Натомість у більшості країн світу, в тому числі й у країнах Східної Європи, участь аптек у програмі реімбурсації є обов’язковою. Так само, як і список ліків, які кожна аптека зобов’язана мати в наявності.
— Часто постає питання про доступ до програми людям з невеликих сіл, де, наприклад, немає аптеки…
— Якщо є фельдшерсько-акушерський пункт, то він має право укласти угоду з ліцензованим аптечним закладом, отримати ліки наперед і видавати їх хворим. Пізніше фельдшер готує та подає звітність до аптеки за рецептами, які виписав, а аптечний заклад отримує кошти. Тому навіть у маленькому селі, де немає аптеки, «Доступні ліки» мають усі можливості для роботи.
— Чи вдалося подолати таку проблему, коли пацієнтам з уже виписаними рецептами доводилося чекати, доки в аптеці з’являться необхідні їм препарати?
— Зараз менше чуємо про такі випадки. Фармвиробники зацікавлені якнайбільше задовольнити попит людей. Кожен із них розуміє, якщо попит на його лікарський засіб є, то його потрібно якнайшвидше доправити в аптечний заклад. Тут стимулів не треба створювати, лише умови, щоб не було перешкод.
Розмовляла Наталія Молчанова, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Loading...