Посилках з США в Україну

Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 22, 2018

Ребека Гармс: «Українська влада формує державу за своєю подобою»

Автор:

|

Травень 16, 2013

|

Рубрика:

Ребека Гармс: «Українська влада формує державу за своєю подобою»

Юрій Луценко та Юлія Тимошенко — лише вершина айсбергу вибіркового правосуддя в Україні, нагадує євродепутат Ребекка Гармс. Вона, однак, висловила сподівання на підписання Угоди про асоціацію цьогоріч у Вільнюсі. Голова фракції Зелених у Європарламенті — важливий голос Німеччини в питаннях, пов’язаних із євроінтеграцією України. Хоча зараз її політична сила перебуває в опозиції, позиція п. Гармс щодо розвитку відносин із Києвом здебільшого збігається з точкою зору офіційного Берліна. Недавно вона прокоментувала останній розвиток в українсько-європейських відносинах і поділилася власним баченням майбутнього розвитку.

Європарламент хоче звільнення Тимошенко
— У листопаді на саміті Східного партнерства у Вільнюсі Україна матиме історичний шанс стати асоційованим партнером ЄС. Наскільки це, на ваш погляд, реально?
— Щоб отримати можливість підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС), Україні необхідно провести деякі зміни. У ЄС — я маю на увазі й уряди країн-членів, і комісара Штефана Фюле, і Європарламент — не задоволені станом правової держави в Україні. І ми не погодимося на підписання угоди, доки в цій сфері не відбудуться якісь зрушення.
— Моніторингова місія Європарламенту, очолювана Олександром Кваснєвським і Петом Коксом, продемонструвала, що дипломатичним шляхом можна домогтися відчутних успіхів. Чи не так?
— Першими результатами місії я задоволена. Для нас стало радісною несподіванкою те, що після звільнення торік Валерія Іващенка президент Віктор Янукович помилував іще одного колишнього члена уряду п. Тимошенко. Ми дуже прагнули свободи Юрія Луценка. Однак цим проблеми з переслідуванням політичних опонентів і вибірковим правосуддям не розв’язано. Європарламент хоче звільнення Юлії Тимошенко. Ми радіємо, що режим перебування в тюремній лікарні полегшено, що за нею вже немає постійного відеоспостереження. Проте нашою головною метою є свобода п. Тимошенко.
— Канцлер Німеччини Анґела Меркель минулого місяця заявляла, що Україна «не готова» до асоціації з ЄС. Виникає враження, що Берлін зараз проти укладання цієї українсько-європейської угоди. Як би ви розтлумачили цю заяву п. Меркель?
— Ми разом із п. Коксом і п. Кваснєвським намагалися припинити найгучніші випадки вибіркового правосуддя. Але крім них є й інші судові процеси, які, на нашу думку, відбуваються нечесно. Просто для Заходу вони є не такими резонансними, оскільки особи, яких вони стосуються, не настільки відомі. Маю на увазі, наприклад, опозиційних політиків комунального рівня, які раптом опиняються на лаві підсудних за корупцію, і це – тоді, коли корупцію в Україні ми бачимо скрізь.
Очевидно, закон в Україні належить лише владі. Відсутність правової держави завдає удару не лише по відомих представниках колишньої влади, а й по менш знаних людях. Нас турбує те, що неналежним чином працює парламент. Було вже три випадки позбавлення народних депутатів їхніх мандатів. Сергій Власенко — тільки один із них. Із жодним із цих випадків ми не погоджуємося. Ключовою передумовою до підписання та набуття чинності Угоди про асоціацію є, у тому числі, парламент, який функціонує й у якому права опозиції захищені. Навіть Мартін Шульц, президент Європарламенту, відзначає досягнутий Україною прогрес. Постає запитання: а чи не опиниться на самоті політичне керівництво Німеччини зі своєю безкомпромісною позицією щодо Києва? Пані Меркель — не самотня. Єврокомісар Фюле оприлюднив список вимог і критичних зауважень щодо Києва, які відіграватимуть роль у підготовці до Вільнюського саміту.

Янукович — це чоловік, у якого дуже багато влади
— Яких помилок або неправильних оцінок стосовно України припускалися в самому ЄС?
— Європейський Союз був недостатньо активним у підтримці позитивних змін в Україні. У перші роки після Помаранчевої революції ЄС виявив неприпустиму легковажність, забувши про цю велику й значущу країну-сусіда. Майже два роки до Києва не приїздив жоден європейський лідер. І от тепер відбувається прорив блокади: днями приїздили міністри закордонних справ Польщі, Литви, Данії та Нідерландів. Недавно відбувся візит президента Естонії. Завдяки цьому, схоже, завершилось охолодження в українсько-європейських відносинах. Охолодження відносин — це завжди погано. Мають відбуватися контакти, перемовини. Візити свідчать не про те, що після звільнення п. Луценка все буде добре. Ми віддаємо належне тому, що таке рішення було ухвалене. Але, упевнена, намагання звільнити п. Тимошенко будуть робитися й надалі.
— Яке ваше враження від Віктора Януковича? Чи ви вже колись мали змогу спілкуватись із ним?
— Розмови із ним віч-на-віч у мене не було. Але я вже бачила його вживу. Востаннє — у Ялті, на конференції «Yes Ялтинська стратегія». Це – чоловік, у якого дуже багато влади. І, на мою думку, у тих справах, про які ми весь час говоримо, він справді має величезну відповідальність. Якщо він справді хоче Угоду про асоціацію та прагне провадити політику відкритості щодо Євросоюзу, тоді сигнал, який він подав звільненням Юрія Луценка, не повинен бути останнім.
— Чи може бути варіантом вирішення проблеми прохання з боку Юлії Тимошенко про помилування, від чого екс-прем’єр досі відмовлялася?
— Я бажаю, щоби п. Тимошенко отримала свободу. Я бачила її в ув’язненні. І дуже би хотіла, аби вона одужала.

Правова держава — в інтересах громадян України
— Можете описати атмосферу, у якій проходило обговорення «української» місії Кокса-Кваснєвського на «політраді» Європарламенту в Страсбурзі? Чи була якась критика на адресу спостерігачів Кокса та Кваснєвського?
— Так, увесь час лунає критика, що все має відбуватися швидше. Однак слід віддати належне цій місії, яка досягнула деяких важливих результатів. Разом із тим, на конференції голів фракцій Європарламенту всі погодилися, що місія ще далеко не завершена. І ми зрозуміли, що порозуміння та взаємодія є дуже важливими, але випадки вибіркового правосуддя повинні бути усунуті. І це залишається метою місії п. Кокса та п. Кваснєвського. Українська влада формує державу за власною подобою, використовуючи вплив на правосуддя. Це є неприйнятним із європейського погляду. Ми жорстко вимагаємо цього ж і від країн, які є членами ЄС. Усі ми хочемо, щоб у Вільнюсі все відбулось успішно. Але для цього успіху існують передумови. Пет Кокс і Олександр Кваснєвський можуть і надалі прокладати дорогу туди. Проте їм, як і в справі п. Луценка, знадобиться реакція української сторони.
— Ви запропонували (і цю пропозицію підтримали лідери фракцій), щоби поряд із моніторинговою місією Кокса-Квасневського до перемовного процесу з Україною були активніше залучені європейські політики, члени Європарламенту. Що ви мали на увазі?
— Потрібно, щоби запрацювала постійна делегація Верховної Ради в Європарламенті. Цьому заважає не блокада Верховної Ради, а те, що фракції не можуть домовитися про голову цієї делегації. Я розмовляла про це з Арсенієм Яценюком. Ми погодилися, що питання, пов’язані з асоціацією, мають дискутуватися не лише між місією Кокса-Кваснєвського й офіційним Києвом, а й між парламентами України та ЄС.
— Українська опозиція не бачить перешкод для підписання угоди про асоціацію. Арсеній Яценюк озвучив днями у Брюсселі прохання трьох опозиційних політичних сил — дати Україні змогу укласти Асоціацію з ЄС у Вільнюсі в листопаді ц. р. Цей заклик, імовірно, було адресовано європейським політикам, які міцно прив’язують асоціацію до вирішення справи Юлії Тимошенко. Яке значення він має для вас?
— Правова держава, про яку ми в ЄС увесь час говоримо, в інтересах насамперед громадян України. Тому, на мою думку, ключем до успіху у Вільнюсі є подальший рух українського керівництва в цьому напрямку. Ця передумова не підлягає жодному сумніву.
Українська служба Deutsche Welle

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply

Loading...